Подільське село в роки НЕПу. Соціально-економічний та громадсько-політичний розвиток (1921-1928 рр.) - Автореферат

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук ПОДІЛЬСЬКЕ СЕЛО В РОКИ НЕПУ.Науковий керівник: Зінько Юрій Анатолійович, кандидат історичних наук, доцент, Вінницький державний педагогічний університет ім. Земзюліна Наталія Іванівна, кандидат історичних наук, доцент, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, доцент кафедри новітньої історії. Захист відбудеться "17" січня 2007 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 73.053.01 у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (18031, м.За цих умов особливого значення набуває глибоке осмислення і творче використання набутого вітчизняного історичного досвіду, теорії і практики вирішення цілого комплексу складних проблем життя селянства та забезпечення ефективного функціонування аграрного сектора національної економіки. У звязку з цим особливий інтерес становлять специфічні особливості перебігу аграрних перетворень, що відбувалися в українському селі в добу нової економічної політики, які багато в чому схожі з сучасними. Значні господарські успіхи в роки НЕПУ довели принципову можливість швидкого економічного прогресу суспільства, побудованого на засадах приватної власності на землю, що використовує як основний двигун і регулятор росту механізм ринкового самоналагоджування, який функціонує під контролем держави. В той же час на Поділлі існували досить відмінні від інших частин України специфічні риси розвитку сільського господарства, які позначилися на становленні й розвитку нової економічної політики в регіоні. Мета дослідження полягає у тому, щоб на основі виявлення і залучення нових джерел, використання здобутків історіографії проаналізувати практику реалізації нової економічної політики в подільському селі, розкрити її вплив на соціально-економічні та громадсько-політичні процеси, зясувати значення та наслідки цієї політики для подальшого розвитку сільського населення Поділля.У свою чергу, в радянській історіографії можна виокремити декілька періодів: 1-1920-ті роки; 2-1930-ті - початок 1950-х років; 3 - друга половина 1950-х - початок 1960-х років; 4 - друга половина 1960-х - середина 1980-х років; 5 - середина 1980-х - 1990-ті роки. У роботах цього періоду декларативно прославляється аграрна політика більшовиків, гіпертрофувалася класова боротьба на селі, а індивідуальне селянське господарство оголошувалося безперспективним. Їхнє вивчення дало можливість розкрити суть аграрної політики більшовиків, динаміку розвитку сільського господарства, ставлення селян до НЕПУ, здобутки і прорахунки влади при впровадженні різних заходів нової економічної політики. У другому розділі "Соціально-економічний розвиток подільського села за умов НЕПУ", який складається з трьох взаємоповязаних підрозділів, проаналізовано соціально-економічне становище подільського села після закінчення революції та громадянської війни, обґрунтування більшовиками необхідності переходу до нової економічної політики, основні складові НЕПУ та особливості її реалізації у подільському селі, розглянуто розвиток сільськогосподарської кооперації та створення перших колективних господарств у регіоні. Далі в роботі проаналізовано особливості реалізації НЕПУ у подільському селі: введення єдиного сільськогосподарського податку в умовах малоземелля, його розмір та методи збору, зміни в землекористуванні, соціальний склад селянських господарств, станову диференціацію селянства, матеріально-технічну базу індивідуального селянського господарства, орендні відносини, політику "розкуркулення", голод 1921-1923 рр., виникнення хлібозаготівельної кризи 1927-1928 рр., неоднозначність підсумків нової економічної політики для подільського села.Кризове становище сільського господарства Поділля напередодні НЕПУ було зумовлене наслідками революції та громадянської війни, політикою "воєнного комунізму", яка мала відверто грабіжницький характер і викликала невдоволення селян радянською владою. Перехід до НЕПУ у вирішальній мірі було здійснено у результаті тиску з боку селян, робітників, політичної опозиції, а не внаслідок переосмислення більшовиками політико-економічних та ідеологічних основ комунізму, він не означав відмову від комунізації українського села, а свідчив про нові методи реалізації комунізму на селі, був виключно поступкою економічного характеру. Впровадження нової економічної політики в сільському господарстві Поділля стали невідємним складником реалізації НЕПУ у всеукраїнському масштабі, хоча мали особливості реалізації у регіоні - проводилися за умов гострого малоземелля, великої щільності населення, зменшення відсотку працездатного населення, падіння продуктивності праці. Однак великий розмір продподатку, слабкість матеріально-технічної бази індивідуального селянського господарства, політика розкуркуле

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ