Право подружжя на спільне майно та власність кожного з подружжя. Поділ майна в судовому порядку. Обставини, що дають суду право відступити від початку рівності часток подружжя. Визначення розміру часток дружини та чоловіка в праві власності на майно.
Будь-яка наука поєднує в собі систему понять, які дають обєктивно правильну уяву про предмет, що вивчає певна наука, розвиток якої завжди повязаний з удосконаленням понятійного апарату, з уточненням понять, які складають її зміст. При визначенні поняття «Поділ сімейного майна подружжя», її окремих видів та класифікації вчені використовували різні підходи та методи дослідження. Для того, щоб правильно сформулювати поняття «Поділ сімейного майна подружжя» та види поділу, а саме за угодою сторін, та в судовому порядку, необхідно зясувати, які елементи входять до змісту поняття взагалі. При формуванні наукових понять в якості ознак, які складають основу узагальнення відповідних предметів, необхідно виділити найсуттєвіші риси і співвідношення предметів, знання яких дає змогу пояснити інші суттєві риси і прояву цих предметів. Мета курсового дослідження полягає в тому, щоб з урахуванням досягнень науки сімейного права, узагальнення правозастосовної практики, вітчизняного та зарубіжного досвіду розробити концептуальні напрямки правового регулювання поділ майна подружжям , визначити правові дефініції в умовах побудови демократичної правової держави.Режим спільності майна подружжя означає, що: майно, набуте подружжям за час шлюбу, вважається спільним, якщо інше не встановлено домовленістю сторін; подружжя має рівні права щодо майна, яке належить їм на праві спільної сумісної власності; майно належить подружжю без визначення часток кожного з них у праві власності; права подружжя на майно визнаються рівними незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); до тих пір, поки не буде доведено протилежне, вважається, що кожен з подружжя, який здійснює правочини щодо розпорядження спільним майном, діє в інтересах подружжя. 60 СК подружжю на праві спільної сумісної власності належить майно, набуте за час шлюбу. Подружжя може проживати, працювати і отримувати майно у різних містах і навіть у різних країнах, управляти майном будь-якої вартості та місце знаходження. Отримане кожним із подружжя майно (незалежно від того, хто саме його отримав) буде визначатися як майно, набуте подружжям під час шлюбу. Таким чином, це майно вважалося спільним з моменту, коли виникало право власності на нього, тобто з моменту отримання заробітної платні одним із подружжя.Як вже зазначалося, у разі відсутності між подружжям шлюбного контракту, правовий режим їх майна визначається відповідно до положень сімейного законодавства, які мають імперативний характер, тобто подружжя не може односторонньо змінювати встановлений законом правовий режим на власний розсуд. Головним принципом прав подружжя на майно є принцип спільності всього того майна (за винятками, прямо встановленими законом), яке набувається ним за час шлюбу. 60 СК України "майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу)". На наш погляд, спільною сумісною власністю подружжя можна визнавати те майно, яке нажите чи набуте ним шляхом одержання доходів від праці у суспільному секторі економіки, від участі у підприємницькій діяльності, від укладених обома з учасників подружжя угод або одним із них - за рахунок спільних коштів чи іншого майна, створення тих чи інших матеріальних благ індивідуальною працею одного з подружжя або їх обох, від одержання дивідендів. 325 ЦК України записано, що фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.Сімейний Кодекс України відтворює діяло раніше положення про те, що до майна, що не входить до складу спільної власності подружжя, а належить кожному з них, відносяться три види майна а) дошлюбне майно, тобто речі і права, що належали кожному з подружжя до вступу в шлюб; Визначення конкретного майна, яке належало кожному чоловікові до шлюбу (дошлюбного майна), підтверджується відповідними документами, які свідчать про придбання його до вступу в шлюб, або показаннями свідків і суперечок, як правило, не викликає. Суперечки виникають на практиці у випадках, коли грошові суми, виручені від реалізації дошлюбного майна чи іншого майна, що належить на праві власності одному чоловікові, були потім витрачені на придбання інших речей або внесені в якості внеску в банк або іншу комерційну організацію. Майно, отримане одним з подружжя у дар або по спадку, не включається у спільну власність. У випадках спору часто буває необхідно відмежувати подарунки, зроблені одному чоловікові, від весільних подарунків , які, як правило, робляться обом подружжю і, отже, відносяться до їхньої спільної власності.Майно, яке належить подружжю на праві спільної сумісної власності, може бути поділене між сторонами.
План
Зміст
Вступ
Розділ І. Правовий режим майна подружжя
1.1 Право подружжя на спільне майно
1.2 Власність кожного з подружжя
Розділ ІІ. Поділ та порядок поділу спільного майна подружжя
2.1 Поділ спільного майна подружжя в судовому порядку
2.2 Визначення часток при поділі спільного майна подружжя
Висновки
Список використаних джерел
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
