Початкові форми цереброваскулярної патології у хворих на артеріальну гіпотензію: патогенетичні, діагностичні і лікувальні аспекти - Автореферат

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ПОЧАТКОВІ ФОРМИ ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНОЇ ПАТОЛОГІЇ У ХВОРИХ НА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПОТЕНЗІЮ: ПАТОГЕНЕТИЧНІ, ДІАГНОСТИЧНІ І ЛІКУВАЛЬНІ АСПЕКТИНауковий керівник: доктор медичних наук, професор Кушнір Григорій Матвійович, Кримський державний медичний університет ім. Георгієвського МОЗ України, кафедра нервових хвороб з курсом неврології ФПО, завідувач кафедри Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Морозова Ольга Григорівна, Харківська медична академія післядипломної освіти, кафедра рефлексотерапії, завідувач кафедри доктор медичних наук, професор Дарій Володимир Іванович, Запорізький державний медичний університет МОЗ України, кафедра неврології, психіатрії, наркології та медичної психології, професор кафедри Захист дисертації відбудеться “20” червня 2007 р. о _10_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.566.01 при Інституті неврології, психіатрії та наркології АМН України за адресою: 61068, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту неврології, психіатрії та наркології АМН України за адресою: м.Виявити особливості патогенезу формування початкових форм цереброваскулярної патології у хворих з артеріальною гіпотензією та визначення основних принципів їх діагностики і корекції. Вивчити стан гемодинаміки мозку у хворих з артеріальною гіпотензією та визначити параклінічні критерії діагностики початкових форм цереброваскулярної патології з використанням методу ультразвукової допплерографії. Виявити основні патогенетичні чинники формування порушень мозкового кровообігу у хворих з артеріальною гіпотензією залежно від характеристик артеріального тиску, за даними добового моніторування артеріального тиску. Виявити прогностично значущі чинники, що впливають на перебіг ранніх форм цереброваскулярної патології у хворих з артеріальною гіпотензією, і, з їх урахуванням, виділити та обгрунтувати групи підвищеного ризику розвитку хронічних порушень мозкового кровообігу для подальшої ефективної профілактики і диспансеризації. Впроваджені в практику охорони здоровя методики з виявлення, корекції початкових форм цереброваскулярної патології у осіб, які страждають на артеріальну гіпотензію, що дозволило знизити ризик розвитку пізніх стадій цереброваскулярної патології і гострих порушень мозкового кровообігу у вищезгаданих осіб, дає їм можливість повноцінної соціальної адаптації, поліпшити якість життя.Дані пацієнти, враховуючи анамнез хвороби, були розподілені на 2 групи згідно типу перебігу захворювання за класифікацією Е.М. Бурцева. При дослідженні неврологічного статусу симптоматика визначалася у пацієнтів обох груп, але в 1-й групі неврологічні мікросимптоми, що виявлялися, були представлені досить значно, особливо з боку мозочко-вестибулярного апарату, тоді як в 2-й групі обєктивна неврологічна симптоматика була менш виражена. При зборі анамнезу встановлено, що пацієнти, які входять до 1-ї групи з повільно-прогредієнтним перебігом захворювання, в середньому вважали себе хворими близько 6,0±1,5 років. Тривалість хвороби пацієнтів 2-ї групи, з ремітуючим перебігом з наявністю періодів декомпенсації і компенсації стану, була менша, ніж в 1-й групі - в середньому 3,1±0,5 роки (p<0,05). При проведенні порівняльного аналізу вегетативних розладів у пацієнтів 1-ї і 2-ї груп одержані достовірні дані, які свідчать про те, що синдром вегетативної дистонії у осіб 1-ї групи менш виражений, ніж у осіб 2-ї групи, як за анкетою лікаря - 35,8±2,0 (1-ша група) і 42,2±1,9 (2-га група) балу, p<0,05; так і за анкетою пацієнта - 28,6±2,6 і 40,0±1,7 балу, p<0,05.У дисертації дано теоретичне узагальнення і нове рішення наукового завдання: на підставі комплексного клініко-неврологічного, ультразвукового досліджень та добового моніторування артеріального тиску виявлені аспекти патогенезу, клініки, діагностики і терапії початкових форм цереброваскулярної патології у хворих на артеріальну гіпотензію. При вивченні гемодинаміки мозку у хворих з початковими формами цереброваскулярної патології на тлі артеріальної гіпотензії виявлене вірогідне порушення мозкової гемодинаміки у вертебро-базилярній системі у порівнянні з контролем (середня швидкість кровотоку в основній артерії 43,6±2,0 см/сек і 50,0±1,5 відповідно), вірогідне порушення венозного відтоку з порожнини черепа (середня швидкість кровотоку 16,7±1,1 см/сек і 12,6±0,3 відповідно) і хімічної ланки цереброваскулярної реактивності (коефіцієнт реактивності 1,12±0,04 і 1,25±0,03 відповідно) при нормальному судинному тонусі. Можливим саногенетичним механізмом компенсації дисциркуляторних розладів на тлі артеріальної гіпотензії є підвищення середнього рівня артеріального тиску (добове середнє значення для систолічного 108,2±1,5, діастолічного 74,1±1,1 мм рт.ст.) і підвищення варіабельності артеріального тиску (добове середнє значення для систолічної 15,5±0,6, діастолічної 14,6±0,7 мм рт.ст.) за даними добового моніторування, які ведуть за собою поліпшення мозкової гемодинаміки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ