Аналіз матеріально-побутових умов організації навчального процесу у вищій педагогічній школі УРСР у період 1953-1964 років. Доля українських вищих навчальних закладів за часів загального кризового становища Радянського Союзу у післявоєнні роки.
При низкой оригинальности работы "Побутові умови колективів педінститутів УРСР часів "відлиги"", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
У статті аналізуються матеріально-побутові умови організації навчального процесу у вищій педагогічній школі УРСР часів "відлиги" (1953-1964 рр.).Ми вдалися до практики "оприсутнення минулого" [1, 53], аби зясувати: у яких умовах працювали викладачі та студенти протягом "відлиги"; чи позначилось деклароване зростання добробуту на покращенні роботи "вишів"; чи були готові освітяни братися за зміни у повсякденному житті, коли держава не допомагала розвязувати проблеми інститутів? Післявоєнна доля вищих навчальних закладів мала багато спільного, що було визначене загальним кризовим становищем країни, що піднімалася з руїн Другої світової. Один із найстаріших у країні - Ніжинський педінститут зміг повернути собі усі приміщення, які належали йому до війни, у 1953 р. мав чотири повноцінних гуртожитки для студентів, а на чергові державні асигнування навіть розпочав будівництво нового [2, 3]. Довгобуди в основному були завершені до 1955-1956 рр. В одних містах проблема браку приміщень була розвязана шляхом відбудови (Полтава [19, 1], Кіровоград [20, 2]), в інших - шляхом злиття та переведення в інші міста (наприклад, із Білої Церкви у Горлівку) [21, 3]. Однією з характерних причин нестачі житлових приміщень для студентів було те, що приміщення у гуртожитках педагогічні виші забирали під навчальні аудиторії (у Полтавському педінституті 72 % (!) площі гуртожитків забрали під навчальні аудиторії [36, 2]), бібліотеки чи квартири для професорсько-викладацького складу (це було властиве також педагогічним вузам Вінниці та Рівного [38, 21; 39, 2]) або ж навіть стороннім людям за спекулятивними цінами [40, 171].
План
Зміст
Список литературы
1. Потапенко Я. Перспективи розвитку історії повсякденності через призму дискурсу постмодерну // Історія повсякденності: теорія та практика: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. - Переяслав- Хмельницький, 2010.
2. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (далі - ЦДАВОУ). - Ф.166. - Оп.15. - Спр. 1874.
3. Державний архів Черкаської області (далі - ДАЧО). - Ф. Р-3070. - Оп. 1. - Спр. 300.
4. ЦДАВОУ. - Ф. 166. - Оп. 15. - Спр. 1297.
5. Там само. - Спр. 1296.
6. Там само. - Спр. 1873.
7. Там само. - Спр. 1294.
8. Там само. - Спр. 1292.
9. Державний архів Полтавської області (далі - ДАПО). - Ф. П-12. - Оп. 1. - Спр. 710.
10. Там само. - Ф. П-15. - Оп. 1. - Спр. 1365.
11. Центральний державний архів громадських обєднань України (далі - ЦДАГОУ). - Ф. 1. - Оп. 24. - Спр. 106.
12. Там само. - Спр. 107.
13. ДАПО. - Ф. Р-1507. - Оп. 1. - Спр. 392.
14. ДАЧО. - Ф. Р-193. - Оп. 8. - Спр. 174.
15. Архів Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Короленка (далі - АПННПУ). - Ф. 3. - Оп. 1954. - Спр. Накази. - Т. 3.
16. ДАПО. - Ф. Р-1507. - Оп. 1. - Спр. 471.
17. Там само. - Спр. 513.
18. ЦДАГОУ. - Ф. 1. - Оп. 24. - Спр. 177.
19. ДАПО. - Ф. Р-1507. - Оп. 1. - Спр. 440.
20. ЦДАВОУ. - Ф. 166. - Оп. 15. - Спр. 1869.
21. Там само. - Спр. 1861.
22. ЦДАГОУ. - Ф. 1. - Оп. 24. - Спр. 226.
23. ЦДАВОУ. - Ф. 166. - Оп. 15. - Спр. 1859.
24. Державний архів Харківської області (далі - ДАХО). - Ф. Р-4293. - Оп. 2. - Спр. 741.
