Дохристиянські вірування та звичаї населення Київської Русі. Міфологія та пантеон богів. Святилища та обряди слов"ян. Розвиток економічної, культурної і політичної сфери життєдіяльності руського суспільства. Характеристика повсякденного життя населення.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» КРИВОРІЗЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ Кафедра історії України КУРСОВА РОБОТА з історії України на тему: ПОБУТ, ЗВИЧАЇ ТА ВІРУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ Студентки Грицюк Галини Володимирівни Кривий Ріг - 2014 Зміст Вступ Розділ 1. Основні заняття та побут населення Київської Русі 1.1 Аналіз джерельної бази та історіографія проблеми 1.2 Поселення та господарство на Русі 1.3 Характеристика повсякденного життя населення Розділ 2. Дохристиянські вірування та звичаї населення Київської Русі 2.1 Міфологія та пантеон богів 2.2 Святилища та обряди словян дохристиянської Русі Висновки Список використаних джерел та літератури Вступ Актуальність теми. Зміна язичницької релігії на християнство не змогла повністю викоренити язичницькі вірування зі світоглядної системи давньоруської людини. Обєкт дослідження - Київська Русь ІХ - кінець Х ст. Багрянородного знаходимо цінні свідчення про язичницькі жертвоприношення, а також елементи господарського життя населення [1], а Прокопій Кесарійський згадує про особливості побуту та вірувань словян [17]. Цінним джерелом для вивчення традиційної народної культури словян, їхніх світоглядних засад є «Словянська міфологія» Миколи Костомарова [11]. У працях Б.Д. Грекова та Б.О. Рибакова спільним є твердження про феодальну сутність розвитку Русі. На підставі великого фактичного матеріалу, археологічних памяток, писемних джерел, лінгвістичних та етнографічних даних В.Й. Довженок доводить, що землеробство було панівною галуззю господарства і основою всього суспільного життя східних словян з найдавніших часів. Автором розглядаються питання про техніку обробітку ґрунту, землеробські системи, про склад культурних рослин, що вирощувалися на полях Давньої Русі, про рівень продуктивності праці землеробства, організації селянського та панського господарства [7]. Ведучи активні археологічні дослідження, П.П. Толочко аналізує у своїх працях соціально-економічні аспекти історії Київської Русі, зокрема, розвиток населених пунктів - міст і сіл, стан ремесла, зовнішньої та внутрішньої торгівлі [20, 21]. А.М. Колодного, «Історія релігії» В.І. Лубського тощо [3; 23; 8; 13].
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
