Побудування тренувальних програм відновних мікроциклів у юних лижників-гонщиків 15-16 років - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання та спорту ПОБУДУВАННЯ ТРЕНУВАЛЬНИХ ПРОГРАМ ВІДНОВНИХ МІКРОЦИКЛІВ У ЮНИХ ЛИЖНИКІВ-ГОНЩИКІВ 15-16 РОКІВПри цьому побудова тренувального процесу юних спортсменів повинна здійснюватися з урахуванням закономірностей розвитку їх організму, становлення різних сторін підготовленості, формування адаптаційних процесів у провідних для виду спорту функціональних системах. Відновні процеси після навантажень різної спрямованості і величини, серії тренувальних занять, мікроциклів були вивчені як у представників різних видів спорту (В.Д. У свою чергу використання тривалих за часом відновних мікроциклів, особливо в змагальному періоді, негативно впливатиме на підтримку високого рівня підготовленості юних лижників-гонщиків, що свідчить про актуальність обраного напряму досліджень. Дослідження з 1998 по 2000 рік здійснювалися у відповідності до Зведеного плану науково-дослідної роботи Державного комітету України з фізичної культури і спорту за темою 2.2.18 «Удосконалення системи багаторічної підготовки лижників» (номер державної реєстрації 0197U003211). Роль автора полягала у зборі й аналізі фактичного матеріалу щодо визначення обсягів навантажень у циклічних засобах тренування юних лижників-гонщиків, впливу окремих тренувальних занять, програм ударних і змагального мікроциклів на функціональний стан організму юних лижників-гонщиків, складанні програм відновних мікроциклів, упровадженні результатів досліджень у практику.До групи результатів, що підтверджують дані інших авторів, належать: - види втоми, які розвиваються під час подолання дистанції; темпи протікання відновних процесів після окремих занять із великим по величині навантаженням аеробної спрямованості й мікроциклів; тривалість протікання відновних процесів після навантажень аеробної спрямованості. Порівняльна характеристика досліджуваних показників юних лижників-гонщиків 15-16 років експериментальної групи до початку і після закінчення експерименту в контрольно-підготовчому мезоциклі (n=10): № Показники До експерименту Після експерименту Оцінка достовірності До групи нових результатів для підготовки в лижних гонках належать встановлені параметри обсягу тренувальних навантажень у циклічних засобах тренування лижників-гонщиків 15-16 років при розвитку витривалості аеробного характеру, терміни відновлення після великого по величині навантаження аеробної спрямованості і програм ударних мікроциклів у залежності від використовуваних засобів тренування; індивідуально-групові реакції відновлення після змагальних навантажень із використанням пересування на лижах, розроблені програми відновних мікроциклів, що завершують базові мезоцикли підготовчого періоду, а також контрольно-підготовчий мезоцикл змагального періоду.Найбільший вплив на функціональні системи організму юних лижників-гонщиків 15-16 років надає кросовий біг у поєднанні із стрибковою імітацією поперемінного двох крокового класичного лижного ходу, після якого відновлення досліджуваних показників серцево-судинної (аеробна метаболічна ємність, частота серцевих скорочень, тест Руфє-Діксона, коефіцієнт витривалості, індекс Скібинського) та показників нервово-мязової системи (частота й амплітуда тремору, час простої реакції на світловий і звуковий подразник) здійснюється тільки через 72 години. Такий само відновний період спостерігався при використанні пересування на лижоролерах і лижах, тоді як в кросовому бігу відновлення окремих показників (анаеробна метаболічна ємність, треморографія, час простої реакції) відбувається через 48 годин; У той же час в другій половині дистанції швидкість у всіх видах пересування значно знижується: у кросовому бігу на 0,89 м/с-1 (t=2,23, р<0,05), у бігу з імітацією на 0,96 м/с-1 (t=2,63, р<0,05), у пересуванні на лижоролерах на 0,93 м/с-1 (t=2,41, р<0,05), у пересуванні на лижах на 0,91 м/с-1 (t=2,50, р<0,05). Величини обсягів тренувальних навантажень в основних циклічних засобах тренування юних лижників-гонщиків 15-16 років для розвитку аеробної витривалості різні і складають: а) при пересуванні на лижах: - велика - 27,0±2,0 км; При використанні переважно загально-підготовчих засобів (кросовий біг) значно пригнічуються серцево-судинна й дихальна системи (період відновлення перевищує 72 години), тоді як у мікроциклах із застосуванням спеціально-підготовчих (біг у поєднанні з імітацією, пересування на лижоролерах) і основного (пересування на лижах) засобів тренування в такому ж ступені пригнічується і нервово-мязова система.

1. Аналіз спеціальної науково-методичної літератури свідчить про те, що в юнацькому спорті є актуальним питання відновлення працездатності функцій і систем організму після тренувальних і змагальних навантажень у циклічних видах спорту з проявом витривалості. Разом з цим різні засоби спеціальної підготовки лижників-гонщиків не однаково впливають на функціональні системи організму, що важливо при визначенні часу й характеру відновлення при побудові мікроциклів;

2. Вплив великих за обсягом тренувальних навантажень аеробної спрямованості на функціональні системи організму юних лижників-гонщиків різний при використанні окремих засобів тренування. Найбільший вплив на функціональні системи організму юних лижників-гонщиків 15-16 років надає кросовий біг у поєднанні із стрибковою імітацією поперемінного двох крокового класичного лижного ходу, після якого відновлення досліджуваних показників серцево-судинної (аеробна метаболічна ємність, частота серцевих скорочень, тест Руфє-Діксона, коефіцієнт витривалості, індекс Скібинського) та показників нервово-мязової системи (частота й амплітуда тремору, час простої реакції на світловий і звуковий подразник) здійснюється тільки через 72 години. Такий само відновний період спостерігався при використанні пересування на лижоролерах і лижах, тоді як в кросовому бігу відновлення окремих показників (анаеробна метаболічна ємність, треморографія, час простої реакції) відбувається через 48 годин;

3. Швидкість пересування юних лижників-гонщиків із використанням циклічних засобів підготовки різна упродовж подолання тренувальної дистанції. Найменші показники зафіксовані в бігу з імітацією поперемінного двохкрокового лижного ходу (3,88 м/с-1), найбільші в пересуванні на лижоролерах (4,97 м/с-1). У той же час в другій половині дистанції швидкість у всіх видах пересування значно знижується: у кросовому бігу на 0,89 м/с-1 (t=2,23, р<0,05), у бігу з імітацією на 0,96 м/с-1 (t=2,63, р<0,05), у пересуванні на лижоролерах на 0,93 м/с-1 (t=2,41, р<0,05), у пересуванні на лижах на 0,91 м/с-1 (t=2,50, р<0,05). Отримані результати свідчать про більшу трудомісткість кросового бігу з імітацією в підйоми;

4. Величини обсягів тренувальних навантажень в основних циклічних засобах тренування юних лижників-гонщиків 15-16 років для розвитку аеробної витривалості різні і складають: а) при пересуванні на лижах: - велика - 27,0±2,0 км;

- значна - 18,0±2,0 км;

- середня - 14,0±2,0 км;

- мала - 5,0 км., і менше. б) при пересуванні на лижоролерах відповідно: - 28,0±2,0 км;

- 19,0±2,0 км;

- 14,0±2,0 км;

- 5,0 км., і менше. в) при кросовому бігу у поєднанні з імітацією в підйоми відповідно: - 20,0±2,0 км;

- 14,0±2,0 км;

- 10,0±2,0 км;

- 4,0 км., і менше. г) при кросовому бігу відповідно: - 23,0±2,0 км;

- 16,0±2,0 км;

- 12,0±2,0 км;

- 4,0 км., і менше.

5. Вплив ударних мікроциклів на функціональні системи юних лижників-гонщиків на різних етапах річної підготовки залежить від використовуваних засобів тренування. При використанні переважно загально-підготовчих засобів (кросовий біг) значно пригнічуються серцево-судинна й дихальна системи (період відновлення перевищує 72 години), тоді як у мікроциклах із застосуванням спеціально-підготовчих (біг у поєднанні з імітацією, пересування на лижоролерах) і основного (пересування на лижах) засобів тренування в такому ж ступені пригнічується і нервово-мязова система. У той же час змагальні навантаження з використанням пересування на лижах, не дивлячись на менший обсяг виконаної роботи відносно великих тренувальних навантажень із використанням того ж засобу підготовки, викликають максимальну мобілізацію функціональних резервів організму, що визначає значний період відновлення систем організму (72 години), які забезпечують змагальну діяльність;

6. Використання розроблених тренувальних програм відновних мікроциклів, що завершують базові мезоцикли підготовчого періоду, дозволили поліпшити результати спортсменів експериментальної групи в кросовому бігу (t=2,10, р<0,05), пересуванні на лижоролерах класичним стилем (t=2,14, р<0,05), та в показниках серцево-судинної і дихальної систем (анаеробна (t=2,17 і t=2,29) і аеробна (t=2,54 і t=2,81) метаболічна ємність серцевого мяза, тесту Руфє-Діксона (t=2,43 і t=2,40);

7. Проведені дослідження з використанням розроблених індивідуально-групових тренувальних програм відновних мікроциклів у змагальному періоді юних лижників-гонщиків експериментальної групи дозволили достовірно поліпшити порівняно з початковим тестуванням результати в лижній гонці на 5 км., класичним стилем (t=2,32, р0,05);

8. Побудова тренувальних програм відновних мікроциклів у юних лижників-гонщиків повинна передбачати: - облік індивідуальної реакції функціональних систем організму на фізичні навантаження;

- спрямованість і величину попередніх тренувальних і змагальних навантажень;

- застосування засобів тренування і їх специфічність впливу на функціональні системи організму;

- гетерохронність відновних процесів та час відновлення окремих функцій і систем організму юних спортсменів, оскільки негативним у тренувальному процесі є як недостатній час для відновлення, так і тривала відсутність розвиваючих навантажень, що знижує рівень змагальної підготовленості.

Подальші дослідження повинні спрямовуватися на удосконалення засобів контролю (оперативного, поточного) різних сторін підготовленості юних лижників-гонщиків з метою своєчасного проведення відновних заходів, що дасть можливість ефективно здійснювати управління тренувальним процесом.

Основні положення дисертації опубліковані у 13 наукових працях, з яких: 6 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 7 статей і тез у збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій.

Структура й обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота викладена на 225 сторінках, складається зі вступу, пяти розділів, висновків, практичних рекомендацій, додатків, списку використаної літератури. Робота містить 78 таблиць, 8 малюнків. У дисертації використано 283 джерела, з них 27 іноземних.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної теми, визначено мету, завдання, обєкт, предмет, методи дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача, відображено апробацію результатів дослідження, подано структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі «Теоретично-методичні основи підготовки юних лижників-гонщиків» розглянуто вікову динаміку розвитку функціональних можливостей і рухових якостей юних лижників-гонщиків, що необхідно враховувати при побудові тренувального процесу. Проаналізовано побудову тренувального процесу в різних структурних утвореннях на етапі попередньої базової підготовки, використання різних засобів і методів тренування. Представлено дані досліджень про вплив тренувальних і змагальних навантажень на функціональний стан організму і спеціальну працездатність юних спортсменів. Визначено, що в тренувальному процесі відсутні науково-обґрунтовані дані про побудову програм відновних мікроциклів у базових (підготовчого періоду) і контрольно-підготовчому (змагального періоду) мезоциклах у лижних гонках.

У другому розділі «Методи та організація дослідження» представлено зміст використовуваних методів досліджень і процес організації досліджень.

Серед педагогічних методів досліджень використовувалися: усне й анкетне опитування тренерів і спортсменів, аналіз щоденників самоконтролю і тренувальних планів, педагогічне спостереження, спеціальне педагогічне тестування, педагогічний експеримент. Дослідження функціонального стану організму юних лижників-гонщиків передбачувало комплексний підхід із вивченням реакції функціональних систем організму на фізичні навантаження. Для цього використовувалися медично-біологічні методи: електрокардіографія за методикою С.А. Душаніна (1986, розраховувалася анаеробна й аеробна метаболічна ємність), вимірювання частоти серцевих скорочень, тест Руфє-Діксона, коефіцієнт витривалості, індекс Скібинського, треморографія (вимірювання амплітуди і частоти), час простої реакції (на світловий і звуковий подразник).

Обробка отриманих результатів здійснювалася за допомогою методів математичної статистики.

У якості досліджуємих на всіх етапах залучалися юні лижники-гонщики 15-16 років (I, II спортивного розряду) вікової групи «молодші хлопці», що навчаються у Харківському обласному вищому училищі фізичної культури і спорту.

Методика проведення досліджень: у випробуваних до початку тренувальних занять або мікроциклів реєструвався комплекс показників, що дозволяв оцінити функціональний стан організму - ці дані приймали за початкові. Повторно реєструвалися досліджувані показники за тим же комплексом після закінчення тренувальних занять, а так само через 24, 48 і 72 години.

На першому етапі досліджень (1996-2000 рр.) було встановлено обсяг великого тренувального навантаження аеробного характеру з використанням кросового бігу, кросового бігу у поєднанні з імітацією, пересуванні на лижоролерах і лижах, а також визначено вплив різних засобів тренувань на функціональний стан організму юних лижників-гонщиків. Для цього було проведено тренувальні заняття з використанням вище перерахованих засобів до стану явного стомлення, що дозволило встановити обсяги великого навантаження для юних лижників-гонщиків 15-16 років. На підставі отриманих даних були розраховані величини обсягу тренувальних навантажень (мала, середня, значна, велика) у циклічних засобах тренування, проведено статистичну обробку й проаналізовано динаміку відновних процесів. У дослідженнях взяли участь юні лижники-гонщики 15-16 років у кількості 15 осіб.

Другий етап (2001-2003 рр.) був спрямований на вивчення впливу ударних і змагальних мікроциклів на функціональні системи організму юних лижників-гонщиків 15-16 років. Для цього було проведено дослідження в базових мезоциклах загально-підготовчого етапу (травень-червень, 2002), спеціально-підготовчого етапу за спеціальною фізичною підготовкою (вересень, 2002) і лижною підготовкою (грудень, 2002), а також у контрольно-підготовчому мезоциклі змагального періоду (січень, 2003). При вивчені впливу мікроциклів на функціональний стан організму ми враховували: кількість тренувальних днів, кількість тренувальних занять, їх спрямованість, величину навантаження, засоби й методи тренування, обсяг циклічного навантаження, інтенсивність і час виконання. Результати дослідження були оброблені за допомогою методів математичної статистики та проаналізовані. Під час досліджень у базових мезоциклах брали участь 15 лижників-гонщиків, а у контрольно-підготовчому мезоциклі - 20 лижників-гонщиків.

На третьому етапі (2004-2006 рр.) на підставі даних, отриманих під час пошукового дослідження, було розроблено програми відновних мікроциклів і проведено чотири прямих паралельних експерименти, у яких досліджувалася ефективність варіантів побудови тренувального процесу у відновних мікроциклах, що завершували базові мезоцикли різних етапів підготовчого періоду (травень-червень, вересень, грудень, 2004) та контрольно-підготовчий мезоцикл змагального періоду (січень, 2005). Спеціальне педагогічне тестування і визначення стану функціональних систем організму спортсменів проводилося до початку і після закінчення мезоциклів, після чого їх результати порівнювалися та проведено їх аналіз. При організації прямого паралельного експерименту було створено дві групи - контрольну й експериментальну - по 10 осіб у кожній. На четвертому етапі (2007 р.) здійснювався аналіз та узагальнення результатів дослідження, формулювання висновків і оформлення дисертаційної роботи та автореферату.

У третьому розділі «Вплив циклічних засобів тренування на функціональний стан організму юних лижників-гонщиків 15-16 років» установлено вплив великого навантаження на функціональний стан організму й визначено обсяг тренувального навантаження різної величини при розвитку витривалості аеробного характеру з використанням циклічних засобів підготовки лижників-гонщиків.

Досліджено динаміку відновлення функціональних систем організму після ударних і змагальних мікроциклів.

У дослідженнях установлено, що при виконанні великого тренувального навантаження у всіх використовуваних засобах тренування відбуваються значні зміни в частоті серцевих скорочень, швидкості пересування, кількості кроків на контрольному відрізку й самопочутті. Значне збільшення частоти серцевих скорочень наприкінці тренувального заняття відбулося в кросовому бігу з імітацією - до 180 уд/хв-1 (р<0,001).

Найбільша швидкість досягалася при пересуванні на лижоролерах класичним стилем, а найменші показники визначено в бігу з імітацією, що свідчить про більшу трудомісткість даного тренувального засобу (табл. 1).

Таблиця 1. - Порівняльна характеристика швидкості пересування з використанням циклічних засобів тренування лижників-гонщиків на різних відрізках дистанції при виконанні великого навантаження аеробного характеру (м•с-1) (n=15): № Засоби тренування У першій половині дистанції У другій половині дистанції t p

1±m1?1 2±m2?2

1 Кросовий біг 4,21±0,25 0,94 3,32±0,31 0,15 2,23 <0,05

2 Кросовий біг з імітацією 3,88±0,29 1,09 2,92±0,27 0,99 2,43 <0,05

3 Пересування на лижоролерах 4,97±0,30 1,10 4,04±0,25 0,92 2,41 <0,05

4 Пересування на лижах 4,81±0,27 1,02 3,90±0,24 0,91 2,50 <0,05

У той же час, в другій половині дистанції швидкість у всіх видах пересування помітно знижувалася, і до кінця виконання навантаження відмінності склали: у кросовому бігу 0,89 м/с-1 (t=2,23; р<0,05), у бігу з імітацією 0,96 м/с-1 (t=2,43, р<0,05), при пересуванні на лижоролерах класичним стилем 0,93 м/с-1 (t=2,41, р<0,05), при пересуванні на лижах класичним стилем 0,91 м/с-1 (t=2,50, р<0,05). Найбільше зниження швидкості в другій половині дистанції відбулося в бігу з імітацією лижних ходів в підйоми. Це повязано з тим, що в інших засобах тренування (пересування на лижоролерах і лижах) є досить тривалі проміжки часу, повязані з ковзанням, протягом якого є паузи для відпочинку, що менше викликає стомлення.

Для підтвердження відповідності встановленого великого обсягу навантаження, нами проведено дослідження з виявленням впливу циклічних засобів тренувань на функціональний стан організму юних лижників-гонщиків.

Так, після навантаження з використанням кросового бігу знизилися показники анаеробної метаболічної ємності (АНАМЄ) на 4,13 умовних одиниці (t=1,35, р>0,05) та аеробної метаболічної ємності (АМЄ) на 21,6 умовних одиниць (t=2,73, р<0,05). Повне відновлення результатів анаеробної продуктивності серцевого мяза відбулося протягом 48 годин, тоді як показники аеробної потужності повернулися до початкових даних протягом 72 годин.

Частота серцевих скорочень і показники тесту Руфє-Діксона також відновилися до початкових даних тільки протягом 72 годин. Коефіцієнт витривалості мав аналогічну динаміку - результати поверталися до рівня початкових упродовж трьох днів відновного періоду.

Рис. 1. - Числові значення t-критерію і вірогідні рівні (p) зміни показників функціонального стану організму юних лижників-гонщиків після виконання великих навантажень із використанням циклічних засобів тренування (n=15):

Дані індексу Скібинського після тренувального заняття знизилися на 3,71 умовних одиниці (t=2,92, р0,05). Так само достовірно зросла частота тремору на 2,06 Гц (t=2,52, р<0,05). Повне відновлення даних треморографії відбулося через 48 годин після тренувального заняття, яке пояснюється тим, що при кросовому бігу мязи рук не отримують достатнього фізичного навантаження.

У дослідженнях установлено, що велике фізичне навантаження аеробної спрямованості з використанням кросового бігу у юних лижників-гонщиків 15-16 років пригнічено впливає на серцево-судинну й дихальну системи (відновлення яких відбувається протягом 72 годин), менше на нервово-мязову систему (відновлення відбувається протягом 48 годин).

При великому навантаженні з використанням кросового бігу у поєднанні з імітацією скоротилася анаеробна (t=2,88, р<0,01) й аеробна (t=3,38, р<0,01) метаболічна потужність серцевого мяза. У той же час відновлення анаеробної компоненти відбулося після 48 годин, а аеробної після 72 годин.

Показники індексу Скібинського після тренувального заняття були знижені в порівнянні з початковими даними на 4,54 умовних одиниці (t=2,06, р<0,05) і поступове повернення до початкових даних відбувалося упродовж 72 годин.

Дані, що характеризують стан нервово-мязової системи - амплітуда й частота тремора, достовірно (р<0,05) погіршилися після великого тренувального навантаження, а повне відновлення їх відбулося після 72 годин. Це пояснюється тим, що під час імітації значне зусилля виконували мязові групи рук і спини.

Таким чином, результати проведених досліджень у юних лижників-гонщиків 15-16 років показали, що в кросовому бігу у поєднанні з імітацією є найбільш пригніченими серцево-судинна, дихальна і нервово-мязова системи, відновлення організму юних спортсменів відбувається поступово, упродовж 72 годин, виняток складає анаеробна продуктивність серцевого мяза, яка відновлюється після 48 годин.

Виконання великого навантаження при подоланні дистанції на лижоролерах класичним стилем пересування так само істотно вплинуло на функціональні системи організму юних лижників-гонщиків. Так, через 24 години після тренувального заняття дані АНАМЄ зросли в порівнянні з попереднім днем на 5,53 умовних одиниці (t=2,70, р0,05).

Коефіцієнт витривалості після тренувального заняття підвищився на 2,81 умовних одиниці (t=4,00, р<0,001), а показники індексу Скібинського знизилися на 4,05 умовних одиниць (t=2,19, р<0,05), відновлення даних відбулося через 72 години. Складові треморографії (амплітуда і частота) достовірно збільшилися відповідно на 0,22 см., (t=2,55, р<0,05) і 3,68 Гц (t=2,13, р<0,05) після тренувального заняття. Повернення показників до початкових даних відбувалося поступово упродовж 72 годин.

За наслідками проведених досліджень впливу великого навантаження з використанням пересування на лижоролерах встановлено зниження показників серцево-судинної, дихальної і нервово-мязової систем організму з відновним періодом упродовж 72 годин, за винятком даних анаеробної метаболічної ємності, які відновлюються після 48 годин.

Дослідження впливу пересування на лижах на функціональні системи організму мають глибші зміни. Результати АНАМЄ після тренувального заняття були достовірно знижені на 9,13 умовних одиниці в порівнянні з початковими даними (t=3,42, р<0,01), а показники АМЄ на 23,87 умовних одиниці (t=5,52, р<0,001) і упродовж 72 годин залишалися зниженими.

Результати частоти серцевих скорочень впродовж 24 годин після закінчення тренувального заняття залишалися достовірно підвищеними (t=2,21, р<0,05) так само як і показники тесту Руфє-Діксона. Коефіцієнт витривалості через 24 години після тренувального заняття достовірно був нижчий початкових (t=2,58, р<0,05).

Значний вплив на нервово-мязовий апарат юних спортсменів мало велике тренувальне навантаження при пересуванні на лижах. Так, показники треморографії (амплітуда, частота) і час простої реакції (на світловий і звуковий подразник) залишалися підвищеними впродовж 48 годин, і лише після 72 годин занять із відновною спрямованістю досягли початкового рівня (р>0,05).

На підставі отриманих під час досліджень даних про обсяги великих тренувальних навантажень із урахуванням їх впливу на функціональний стан організму юних лижників-гонщиків, а також рекомендований В.М. Платоновим (1997) розподіл навантажень за величиною, нами були розраховані параметри обсягу тренувальних навантажень при розвитку витривалості аеробного характеру з використанням циклічних засобів підготовки для юних лижників-гонщиків (табл. 2). Установлені параметри обсягу тренувальних навантажень дозволяють раціонально дозувати навантаження, як при побудові окремих тренувальних занять, так і програм мікроциклів.

Подальші наші дослідження були спрямовані на вивчення відновлення функціональних систем організму після ударних мікроциклів у базових мезоциклах та змагального мікроциклу у контрольно-підготовчому мезоциклі.

Таблиця 2. - Параметри обсягу тренувальних навантажень при розвитку витривалості аеробного характеру з використанням циклічних засобів підготовки для лижників-гонщиків 15-16 років: № Засоби тренування Величина навантаження, км мала серед се значна велика

1 Пересування на лижах 5,0±1,0 14,0±2,0 18,0±2,0 27,0±2,0

2 Пересування на лижоролерах 5,0±1,0 14,0±2,0 19,0±2,0 28,0±2,0

3 Кросовий біг з імітацією 4,0±1,0 10,0±2,0 14,0±2,0 20,0±2,0

4 Кросовий біг 4,0±1,0 12,0±2,0 16,0±2,0 23,0±2,0

Програми ударних мікроциклів включали 6 тренувальних днів, 9 тренувальних занять. Тренувальні заняття з великими за величиною навантаженнями спрямовані на розвиток спеціальної та аеробної витривалості, були проведені на третій і шостий день мікроциклу. Результати дослідження впливу тренувальних програм ударних мікроциклів у структурі базових мезоциклів підготовчого періоду по-різному вплинули на функціональний стан організму юних лижників-гонщиків (рис. 2).

Після закінчення ударного мікроциклу базового мезоциклу загально-підготовчого етапу (ЗФП) достовірно погіршали показники АМЄ на 19,93 умовних одиниці (t=4,42, р0,05).

Таким чином тривалість відновлення за більшістю показників серцево-судинної і дихальної систем склала 72 години, за даними аеробної метаболічної ємності перевищила 72 години, а анаеробної метаболічної ємності і нервово-мязової системи відбувалась через 48 годин.

Дослідження показників після закінчення ударного мікроциклу базового мезоциклу спеціально-підготовчого етапу (СФП) дозволило встановити, що ряд даних був значно знижений у порівнянні з початковими: АМЄ на 20,87 умовних одиниці (t=5,37, р<0,001), частоти серцевих скорочень на 6,53 уд/хв-1 (t=2,59, р<0,05), тесту Руфє-Діксона на 3,82 умовних одиниці (t=4,78, р<0,001), коефіцієнту витривалості на 3,64 умовних одиниці (t=4,05, р<0,001), амплітуди за даними треморографії на 0,18 см., (t=2,50, р<0,05).

Відновлення всіх досліджуваних показників відбувалося впродовж 72 годин.

Дані АНАМЄ через 48 годин після закінчення мікроциклу перевищували початкові на 0,86 умовних одиниць (t=0,25, р>0,05), а показники АМЄ через 72 години залишалися зниженими на 2,2 умовних одиниці (t=0,54, р>0,05).

Аналіз отриманих результатів дозволив установити, що ударний мікроцикл, де застосовувалися спеціально-підготовчі засоби, глибоко вплинув на всі функціональні системи організму - тривалість відновного періоду склала 72 години після закінчення мікроциклу.

Рис. 2. - Числові значення t-критерію і вірогідні рівні (p) зміни показників функціонального стану організму юних лижників-гонщиків після виконання програм ударних мікроциклів (n=15):

При цьому виняток становили дані анаеробної метаболічної ємності, відновлення яких завершилося через 48 годин і аеробної метаболічної ємності, де відновний період перевищив 72 години.

Аналогічну динаміку мав ударний мікроцикл спеціально-підготовчого етапу (лижна підготовка). Так, після закінчення ударного мікроциклу знизилися дані АМЄ на 23,33 умовних одиниці (t=4,95, р<0,001), частоти серцевих скорочень на 8,13 уд/хв-1 (t=4,22, р<0,001), тесту Руфє-Діксона на 3,51 умовних одиниці (t=4,72, р<0,001), коефіцієнту витривалості на 3,34 умовних одиниці (t=3,76, р<0,001), амплітуди за даними треморографії на 0,20 см., (t=3,27, р<0,01). Практично за всіма досліджуваними показниками серцево-судинної, дихальної і нервово-мязової систем відновлення відбувалось через 72 години. Результати анаеробної метаболічної ємності під впливом навантажень ударного мікроциклу з переважним розвитком аеробної витривалості відновлювалися упродовж 48 годин, при цьому період відновлення аеробної метаболічної ємності перевищив 72 години.

Змагальний мікроцикл контрольно-підготовчого мезоциклу змагального періоду так само виявив значний вплив на функціональний стан організму юних спортсменів. У змагальному мікроциклі перший і другий дні були спрямовані на підведення спортсменів до контрольних стартів, які проводилися на третій, четвертий і шостий дні. За своїм впливом участь у контрольних стартах прирівнюється до великих фізичних навантажень.

Анаеробна метаболічна ємність після закінчення змагального мікроциклу була достовірно знижена по відношенню до початкових даних на 10,2 умовних одиниць (t=2,13, р0,05).

Також через 24 години після змагальних навантажень частота серцевих скорочень зменшилася на 5,73 уд/хв-1 (t=2,53, р0,05). Результати тесту Руфє-Діксона, коефіцієнта витривалості й індексу Скібинського відновлювалися до початкових упродовж 72 годин.

Амплітуда й частота тремору через годину після закінчення мікроциклу були підвищені на 0,26 см., (t=3,79, р<0,001) і 7,41 Гц (t=2,98, р<0,01). У наступні дні амплітуда й частота тремору знижувалися, досягнувши початкових даних за 72 години відновного періоду. Аналогічна динаміка змін простежувалася в часі реакції на світловий і звуковий подразник, результати яких відновлювалися до рівня початкових упродовж 72 годин.

У той же час аналіз окремих показників дозволив установити, що змагальні навантаження викликали індивідуальні реакції динаміки відновлення функціонального стану організму юних спортсменів. Так, за даними аеробної метаболічної ємності, тесту Руфє-Діксона, індексу Скібинського і треморографії були виділені три групи спортсменів. До першої групи (65%) належали спортсмени, у яких відновлення завершувалося через 72 години після змагальних навантажень, у другій групі (20%) - через 48 годин, а в третій групі (15%, куди увійшли переважно спортсмени 15 років, що мають другий розряд) - більше 72 годин.

Отримані дані про терміни відновлення функціональних систем організму після навантажень тренувальних занять і мікроциклів, індивідуально-групові реакції організму спортсменів на змагальні навантаження стали основою побудови тренувального процесу відновних мікроциклів.

У четвертому розділі «Побудування тренувальних програм відновних мікроциклів у базових і контрольно-підготовчому мезоциклах» представлено варіанти тренувальних програм на різних етапах річної підготовки й експериментально доведена ефективність їх практичного використання при підготовці юних лижників-гонщиків.

На підставі вивчення й узагальнення практичного досвіду роботи тренерів встановлено підходи до планування відновних мікроциклів, розподіл спрямованості, величини навантажень і засобів тренування.

В експериментальних дослідженнях відновні мікроцикли були завершуючи як у базових мезоциклах підготовчого періоду, так і у контрольно-підготовчому мезоциклі змагального періоду. Тренувальні програми відновних мікроциклів контрольної й експериментальної групи мали однакову тривалість - шість тренувальних днів по одному тренувальному заняттю, з них один день активного відпочинку. За варіантом побудови відновних мікроциклів, що використовується на практиці, здійснювався навчально-тренувальний процес у контрольній групі.

Найбільш значущим був відновний мікроцикл, що завершував контрольно-підготовчий мезоцикл. Виявлені індивідуально-групові особливості реакцій організму спортсменів на змагальні навантаження дозволили нам розробити тренувальні програми для спортсменів експериментальної групи з урахуванням їх участі у змаганнях на наступному тижні. Так для групи 1, з відновленням більшості функціональних показників через 72 години, в програмі відновного мікроциклу планувалось: 1 день - активізація відновних процесів (мале навантаження), 2 день - підтримка швидкісно-силових якостей (середнє навантаження), 3 день - підтримка аеробних можливостей, спеціальних силових якостей (мале навантаження), 4 день - активний відпочинок, 5 день - розвиток швидкісних якостей (середнє навантаження), 6 день - розвиток швидкісно-силових якостей (значне навантаження), 7 день - відпочинок.

Для групи 2, у яких відновлення більшості функціональних показників склало 48 годин, планувалося: 1 день - підтримка швидкісно-силових якостей (мале навантаження), 2 день - підтримка аеробних можливостей і спеціальних силових якостей (середнє навантаження), 3 день - технічна підготовка, розвиток координації (мале навантаження), 4-7 день планувався за програмою першої групи.

У групі 3, з відновленням більшості функціональних показників, що перевищувало 72 години, було заплановано: 1 день - активізація відновних процесів (мале навантаження), 2 день - підтримка швидкісно-силових якостей (мале навантаження), 3 день - активний відпочинок, 4 день - підтримка аеробних можливостей, спеціальних силових якостей (мале навантаження), 5-7 день планувався за програмою першої та другої групи.

Також у зміст програм відновних мікроциклів, окрім спрямованості й величини навантаження, було підібрано засоби, методи тренувань, обсяг, інтенсивність навантажень.

Для перевірки ефективності побудови тренувальних програм відновних мікроциклів із урахуванням індивідуально-групових особливостей реакції функціональних систем організму у юних лижників-гонщиків експериментальної групи було проведено прямий паралельний експеримент. Для цього, як і на попередніх етапах, були сформовані дві групи - контрольна й експериментальна (по 10 осіб у кожній). Комплектування груп проводилося за результатами змагань у гонці на лижах на дистанцію 5 км., класичним стилем і даних функціональних показників. На початку експерименту групи не мали достовірних відмінностей (р>0,05). Результати спеціальної підготовленості та тестування функціональних можливостей контрольної й експериментальної груп після експерименту порівнювалися з початковими.

Аналіз даних після проведення прямого паралельного експерименту показав, що результат у гонці на 5 км., класичним стилем в експериментальній групі скоротився на 46 секунд (t=2,32, р0,05).

Порівняння даних до експерименту з підсумковими виявило поліпшення функціонального стану систем організму юних лижників-гонщиків, але більш значні зміни результатів тестування відбулися в експериментальній групі (табл. 3). Покращали показники анаеробної метаболічної ємності на 11,1 умовних одиниці (t=2,30, р0,05). У контрольній групі після проведення експерименту було відмічено поліпшення більшості показників функціонального стану організму, проте достовірних змін у досліджуваних даних не було виявлено. При цьому за показниками, що характеризують функціональний стан нервово-мязової системи спостерігалось не відновлення.

З метою порівняльного аналізу впливу індивідуально-групових особливостей реакції функціональних систем організму на час подолання дистанції спортсменами контрольної та експериментальної груп з використанням різних циклічних засобів підготовки було проведено багатомірний регресійний аналіз даних, що дозволило отримати відповідні регресійні моделі й виявити вагомість різних чинників функціональних систем.

Отримані результати свідчать про те, що побудова відновного мікроциклу, з урахуванням індивідуально-групових особливостей відновлення організму юних спортсменів в експериментальній групі є ефективнішою ніж у контрольній групі, що проводила відновний мікроцикл за загальноприйнятою методикою.1. Таран Л.М., Мулик В.В. Структура відновних мікроциклів в змагальному періоді у кваліфікованих лижників-біатлоністів / Л.М. Таран, В.В. Мулик // Слобожанський науково-спортивний вісник. - 1998. - Вип. 1. - С. 78-80. Автору належить проведення експерименту, обробка даних і підготовка статті до друку.

2. Таран Л.Н. Планирование программ восстановительных микроциклов в системе подготовки юных лыжников-гонщиков / Л.Н. Таран // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб. науч. тр. под ред. Ермакова С.С. - Харьков: ХХПИ, 1999. - №9. - С. 19-24.

3. Таран Л.Н. Изменение функциональных возможностей юных лыжников-гонщиков под влиянием одного занятия с большой по величине нагрузкой и программы микроциклов / Л.Н. Таран // Слобожанський науково-спортивний вісник. - 1999. - Вип. 2. - С. 26-29.

4. Таран Л.Н. Восстановительные микроциклы в системе подготовки юных лыжников-гонщиков / Л.Н. Таран // Слобожанський науково-спортивний вісник. - 2003. -Вип. 6. - С. 40-43.

5. Таран Л.Н. Определение объемов тренировочных нагрузок в основных циклических средствах тренировки для юных лыжников-гонщиков 15-16 лет / Л.Н. Таран // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб. науч. тр. под ред. Ермакова С.С. - Харьков: ХХПИ, 2008. -№2. - С. 58-65.

6. Таран Л.Н. Эффективность построения тренировочной программы восстановительного микроцикла завершающего базовый мезоцикл обще подготовительного этапа у юных лыжников-гонщиков / Л.Н. Таран // Педагогіка, психологія та медично-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. під ред. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2008. - №7. - С. 110-114.

7. Таран Л.Н. Структура восстановительного микроцикла соревновательного периода квалифицированных биатлонистов / Л.Н. Таран // Материалы ІІ Межрегиональной научно-практической конференции, посвященной 100-летию современного Олимпийского движения. - Харьков, 1994. - С. 57-58.

8. Таран Л.М. Педагогічні та медично-біологічні аспекти дослідження структури відновних мікроциклів періоду змагань кваліфікованих біатлоністів / Л.М. Таран // Матеріали першої сесії Олімпійської академії України для молодих учасників, присвяченої 100-річчю сучасного Олімпійського руху. - Харків: ХАДІФК, 1994. - С. 232-236.

9. Таран Л.Н., Мулик В.В. Комплексное использование средств восстановления после соревновательных нагрузок у квалифицированных биатлонистов / Л.Н. Таран, В.В. Мулик // Валеология и физическая реабилитация в учебно-исследовательской работе: Междунар. сб. науч. метод. работ. - Белгород: ББМК,1996. - С. 248-251. Автору належить організація і проведення експерименту, вибір методів аналізу даних і формулювання висновків роботи.

10. Таран Л.Н., Мулик В.В. Научно-методические подходы к планированию учебно-тренировочных занятий с восстановительной направленностью в биатлоне / Л.Н. Таран, В.В. Мулик // Педагогические и социально-философские аспекты физической культуры и спорта: Сб. науч. метод. работ. - Харьков: ХАГИФК, ХГВУФК №1, БГПУ, 1996. - С. 201-204. Автору належить постановка завдань дослідження, проведення експерименту і підготовка статті до друку.

11. Таран Л.М. Управління тренувальним процесом в мікроциклі підготовки лижників-гонщиків / Л.М. Таран // Матеріали наукової конференції в галузі фізична культура і спорт. - Львів: ЛДІФК, 1997. - С. 115-117.

12. Таран Л.Н. Использование педагогических и медикобиологических средств восстановления в биатлоне / Л.Н. Таран // Современные проблемы физической культуры и спорта. Сб. науч. тр. - Белгород: изд-во БГУ, 1997. - С. 228-233. спортивний лижник гонщик

13. Таран Л.Н. Влияние различных по величине и направленности нагрузок на организм юных лыжников-гонщиков / Л.Н. Таран // Матеріали Міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів “Фізична культура, спорт та здоровя”. - Харків: ХДАФК, 2003. - С. 51-52.

Размещено на .ru