Побудова тренувального процесу в паверліфтингу (силовому триборстві) у підготовчому періоді - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спортуРоботу виконано у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського Міністерства освіти і науки України Козлова Клавдія Пилипівна, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, професор кафедри теорії і методики фізичного виховання; Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, Арзютов Геннадій Миколайович, Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова, професор кафедри теорії і методики фізичного виховання і спорту кандидат педагогічних наук, доцент Провідна установа: Переяслав-Хмельницький державний педагогічний інститут імені Григорія Сковороди, кафедра теорії і методики фізичного виховання, Міністерства освіти і науки України, м. Захист відбудеться 6 березня 2003 року о 15 годині під час засідання спеціалізованої вченої ради К 35.829.01 Львівського державного інституту фізичної культури (79000, м.Невпинне зростання досягнень у сучасному спорті визначає необхідність постійного наукового пошуку, спрямованого на вдосконалення усіх компонентів тренувальної і змагальної діяльності спортсменів. Особливої актуальності в останні роки набувають питання визначення раціонального змісту тренувального процесу. Однак аналіз спеціальної літератури виявив недостатню кількість праць, у яких вивчаються питання побудови тренувального процесу в паверліфтингу. Не можна раціонально спланувати тренувальний процес, маючи приблизне уявлення про підбір і порядок виконання вправ, величини навантажень, періодичність однотипних навантажень, чергування навантаження та відпочинку. Залишаються нерозвязаними питання, повязані з методами розвитку сили, величиною навантаження, кількістю підходів і повторень у цьому виді спорту.У другому розділі ”Методі і організація дослідження” розкрито використання таких методів дослідження: аналіз і узагальнення даних спеціальної літератури, педагогічні спостереження, анкетне опитування тренерів, педагогічний експеримент, контрольні іспити (тестування), антропометричні методи, психофізіологічні методи, інструментальні методики, методи математичної статистики. В анкетуванні брали участь 20 тренерів різної спортивної спеціалізації, діяльність яких повязана з силовими та швидкісно-силовими видами спорту. 2-й етап досліджень (з 1997 до 1998 рр.) було присвячено розвязанню таких завдань: визначити фактори, які характеризують фізичні та психомоторні показники атлетів різної спортивної кваліфікації в процесі тренувальної діяльності, рівень розвитку їх силових якостей та раціональної послідовності застосування силових навантажень на основні групи мязів з урахуванням стану організму спортсменів. Спортсмени-паверліфтери були розподілені на три групи: першу групу склали спортсмени, які мали кваліфікацію майстра спорту та майстра спорту міжнародного класу (група 1, МСМК і МС, n=10); другу групу спортсмени І розряду і кандидати в майстри спорту (група 2, КМС і І розряд, n=10); третю групу - спортсмени масових розрядів (група 3, n=15). Дослідження у всіх трьох групах показали, що дві групи паверліфтерів (2 і 3 групи) мають результати вище середнього рівня (7,56±1,29 см - 3 група; 5,81 ±0,83 см - 2 група), а в групі МС і МСМК цей показник високий - (3,13±0,48 см).Це, в свою чергу, знижує ефективність підготовки спортсменів, що займаються паверліфтингом. У результаті тривалого вивчення фізичного розвитку, фізичної підготовленості та психофізіологічних особливостей паверліфтерів установлено: - за антропометричними показниками, зокрема довжини і маси тіла, між паверліфтерами різної спортивної кваліфікації суттєвих розбіжностей не виявлено (Р>0,05). на відміну від фізичного розвитку, у фізичній підготовленості виявлені істотні розбіжності між трьома групами атлетів різної спортивної кваліфікації: в переважній більшості спортсмени масових розрядів значно поступаються паверліфтерам вищої спортивної кваліфікації (Р<0,001). Встановлено, що загальним правилом раціонального розподілу фізичних навантажень є таке: - період повторюваності однієї і тієї ж вправи складає не менш 48 годин, а для вправи “станова тяга” цей період повинен бути не менше 72 годин; У паверліфтерів масових розрядів латентний час розслаблення двоголового мяза плеча становив 113,0мс, латентний час розслаблення довгих мязів-розгиначів спини - 141,9мс; у спортсменів другої групи латентний час розслаблення двоголового мяза плеча становив 108,6мс, латентний час розслаблення довгих мязів-розгиначів спини - 138,2мс; у висококваліфікованих - 103,6мс і 130,2мс - відповідно (Р<0,05).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Вивчення спеціальної літератури дозволило встановити, що в теорії і практиці спорту недостатньо вивчені і проаналізовані питання побудови тренувального процесу в паверліфтингу. Це, в свою чергу, знижує ефективність підготовки спортсменів, що займаються паверліфтингом.

2. У результаті тривалого вивчення фізичного розвитку, фізичної підготовленості та психофізіологічних особливостей паверліфтерів установлено: - за антропометричними показниками, зокрема довжини і маси тіла, між паверліфтерами різної спортивної кваліфікації суттєвих розбіжностей не виявлено (Р>0,05). Істотні відмінності спостерігаються тільки між групою спортсменів МСМК і МС та групою спортсменів масових розрядів за показниками маси тіла і динамометрії правої та лівої рук (Р<0,001);

- на відміну від фізичного розвитку, у фізичній підготовленості виявлені істотні розбіжності між трьома групами атлетів різної спортивної кваліфікації: в переважній більшості спортсмени масових розрядів значно поступаються паверліфтерам вищої спортивної кваліфікації (Р<0,001). Проте у результатах дослідження темпів приросту за показниками фізичної підготовленості вони значно (Р<0,01) випереджають паверліфтерів високої спортивної кваліфікації. Це пояснюється тим, що зі збільшенням стажу тренувальних занять існує індивідуальна межа резервних можливостей організму, в міру досягнення якої темпи приросту гальмуються;

- вивчення психофізіологічних особливостей паверліфтерів, їхнього емоційно-вольового стану показало, що серед спортсменів масових розрядів є достатньо значний відсоток з високим рівнем тривожності 33-44%, заниженою самооцінкою і неадаптованістю в нестандартній ситуації 20-33%. Щодо особливостей стану нервової системи, то серед паверліфтерів масових розрядів виявлено значну кількість спортсменів з недостатньою силою, рухливістю і врівноваженістю нервових процесів (16- 24%).

3. Встановлено, що загальним правилом раціонального розподілу фізичних навантажень є таке: - період повторюваності однієї і тієї ж вправи складає не менш 48 годин, а для вправи “станова тяга” цей період повинен бути не менше 72 годин;

- за одне тренувальне заняття атлет повинен навантажувати лише ті групи мязів, які беруть участь в одній (максимум у двох) змагальній вправі, даючи одним мязам необхідний відпочинок і навантажуючи тим часом інші;

- для такого роздільного тренінгу цілком вистачає пяти тренувальних днів у тижневому мікроциклі підготовчого періоду;

- оптимальним можна вважати такі дні тренування: понеділок, вівторок, середа, пятниця, субота. Дні активного відпочинку - четвер, неділя. Застосування такої схеми дає можливість дворазового тренування у кожній змагальній вправі з паверліфтингу і двох днів відпочинку на тиждень;

- при використанні 7-денних мікроциклів найбільш оптимальними варіантами розподілу є такі: у ті дні тижня, коли виконується тільки одна зі змагальних вправ, планується значне навантаження (80-90%); у дні мікроциклу, коли використовуються дві змагальні вправи, навантаження повинне бути середнім (60-70%).

4. Встановлено, що для підвищення рівня тренованості паверліфтерів у підготовчому періоді ефективним є використання великих силових навантажень вибіркової спрямованості. Повторне застосування таких навантажень (з послідовним збільшенням навантажень) виявилося найрезультативнішим у фазі надвідновлення організму спортсменів.

5. Інформативним показником для оцінки стану нервово-мязового апарату паверліфтера і визначення фази надвідновлення є латентний час розслаблення скелетного мяза. Показник латентного часу розслаблення поліпшується залежно від підвищення кваліфікації спортсменів. У паверліфтерів масових розрядів латентний час розслаблення двоголового мяза плеча становив 113,0мс, латентний час розслаблення довгих мязів-розгиначів спини - 141,9мс; у спортсменів другої групи латентний час розслаблення двоголового мяза плеча становив 108,6мс, латентний час розслаблення довгих мязів-розгиначів спини - 138,2мс; у висококваліфікованих - 103,6мс і 130,2мс - відповідно (Р<0,05).

6. Період відновлення залежить в основному від ступеня реалізації рухового потенціалу в тренувальних заняттях. Відновлення організму спортсмена після великих силових навантажень вибіркової спрямованості до настання фази надвідновлення може тривати 5-7 днів і більше.

7. Використання розроблених тренувальних програм в підготовчому періоді призвело до поліпшення спортивних результатів у паверліфтерів незалежно від рівня їх майстерності. Приріст результатів у підготовчому періоді спортсменів усіх груп склав: у спортсменів 1-ї групи - МСМК і МС у жимі лежачи 6,3±1,3%, в присіданні 4,6±2,1%, в становій тязі 4,5±1,8%; у спортсменів 2-ї групи - КМС і І розряд, відповідно - 6,3±1,3%, у присіданні - 5,6±1,1%, у тязі - 5,3±1,4%; у спортсменів масових розрядів 3-ї групи приріст був найвищим і склав в жимі 13,7±3,1%, у присіданні - 14,4±4,3%, в тязі - 12,6±4,7% (Р<0,05).

8. Тренування у паверліфтингу в умовах експерименту протягом підготовчого періоду супроводжувалося не тільки підвищенням результатів у змагальних вправах у всіх, незалежно від спортивної кваліфікації спортсменів, але і поліпшенням механізмів регуляції рухової функції спортсменів.

9. Експериментально доведено, що запропонована програма побудови тренувального процесу в підготовчому періоді, основана на раціональному розподілі силових навантажень, яка призвела до зростання спортивних результатів у всіх, незалежно від спортивної кваліфікації спортсменів (Р<0,05), є ефективною і може бути рекомендована для впровадження в навчально-тренувальний процес спортивних секцій і груп з силового триборства.

Дидык Т.Н. Методика построения тренировочного процесса в пауэрлифтинге для спортсменов массовых разрядов. - Винница, 2002. - 86 с.

Дидык Т.Н. Оценка моторных компонентов подготовленности спортсменов в пауэрлифтинге. // Фізичне виховання, спорт і культура здоровя в сучасному суспільстві: Зб. наук. праць Волинського державного університету ім. Л. Українки. - Луцьк, 1999. - С. 960-963.

Дидык Т.Н. Динамика физических и психомоторных показателей пауэрлифтеров различной квалификации // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми виховання і спорту: Зб. наук. праць за ред. С.С Єрмакова. - Харків, 2002. - № 24. - С. 75-80.

Дидык Т.Н. Структура подготовительного этапа в пауэрлифтинге // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб. научн. трудов под ред. С.С. Ермакова. - Х., 2003. - № 1. - С. 40-46.

Дидык Т.Н. Динамика подготовленности спортсменов в пауэрлифтинге в подготовительном периоде // Фізична культура, спорт та здоровя нації: Зб. наук. праць: ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. - Київ-Вінниця, 1998. - ч. І. - С. 157-159.

Дідик Т.М. Характеристика розвитку сили основних груп мязів спортсменів паверліфтерів // Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в країні: Зб. наук. праць РЕГІ. - Рівне, 1999. - С. 104-106.

Дідик Т.М. Побудова тренувального процесу в паверліфтингу (силовому триборстві) у підготовчому періоді.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.01 - Олімпійський і професійний спорт. - Рукопис.

У дисертації здійснено дослідження раціональної побудови тренувального процесу в паверліфтингу в підготовчому періоді.

Мета дослідження - теоретичне і експериментальне обґрунтування методики побудови тренувального процесу в підготовчому періоді.

Обєкт дослідження - спортивне тренування у паверліфтингу.

Предмет дослідження - методика побудови тренувального процесу в паверліфтингу у підготовчому періоді.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше розроблено і експериментально обґрунтовано програму побудови тренувального процесу у паверліфтингу в підготовчому періоді; вперше показані відмінності у фізичному розвитку, психомоториці, фізичній підготовленості спортсменів паверліфтерів різної кваліфікації; отримали подальший розвиток питання структури і змісту тренувальної діяльності в силових видах спорту, спеціальної фізичної та психомоторної підготовки спортсменів паверліфтерів.

Ключеві слова: спортивне тренування, силове триборство, побудова тренувального процесу, структура, кваліфікація, психомоторна підготовка, методика, підготовчий період.

Дидык Т.Н. Построение тренировочного процесса в пауэрлифтинге в подготовительном периоде. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.01 - Олимпийский и профессиональный спорт.

В диссертации осуществлено исследование рационального построения тренировочного процесса в пауэрлифтинге в подготовительном периоде.

Цель исследования - теоретическое и экспериментальное обоснование методики построения тренировочного процесса в пауэрлифтинге в подготовительном периоде.

Объект исследования - спортивная тренировка в пауэрлифтинге. Предмет исследования - методика построения тренировочного процесса в пауэрлифтинге в подготовительном периоде.

Научная новизна полученных результатов состоит в том, что впервые разработана и экспериментально обоснована методика построения тренировочного процесса в пауэрлифтинге в подготовительном периоде; впервые показаны отличия в физическом развитии, психомоторике, физической подготовленности спортсменов-пауэрлифтеров различной квалификации; получили дальнейшее развитие вопросы структуры и содержания тренировочной деятельности в силовых видах спорта; специальной физической и психомоторной подготовки спортсменов-пауэрлифтеров.

В первом разделе сделан литературный обзор по проблеме “Основы построения подготовки спортсменов в силовых видах спорта в подготовительном периоде”, в частности вопросы “Основные направления в методике силовой тренировки”, “Структура и содержание подготовительного периода в силовых видах спорта”, “Морфофункциональные факторы, обуславливающие проявление мышечной силы”.

В третьем разделе “Динамика показателей физического состояния пауэрлифтеров” дана характеристика показателей физического развития, физической подготовленности и психофизиологических особенностей пауэрлифтеров различной спортивной квалификации; исследовано латентное время напряжения и расслабления мышц пауэрлифтеров после силовой нагрузки.

В четвертой главе “Построение тренировочного процесса в пауэрлифтинге в подготовительном периоде” экспериментально обоснована авторская методика построения тренировочного процесса в пауэрлифтинге в подготовительном периоде.

Практическое значение полученных результатов состоит в разработке методики построения тренировочного процесса в пауэрлифтинге в подготовительном периоде. Методика была внедрена в учебно-тренировочный процесс в секции по пауэрлифтингу, которые функционируют на базе ДЮСШ “Колос” г. Винница. Кроме того, методика построения тренировочного процесса в пауэрлифтинге нашла широкое применение в учебно-тренировочном процессе студентов Винницкого государственного педагогического университета имени М. Коцюбинского, Львовского государственного института физической культуры, о чем свидетельствуют акты внедрения.

Полученные данные позволят тренерам эффективно руководить учебно-тренировочным процессом, что даст возможность достичь в конечном итоге высокого результата на соревнованиях.

Ключевые слова: спортивная тренировка, пауэрлифтинг, построение спортивной тренировки, структура, квалификация, психомоторная тренировка, методика, подготовительный период.

Didyk T.N. Construction of training process in powerlifting in the preparatory season. - Manuscript.

Thesis on competition of a scientific degree of the candidate of sciences on physical training and sports on a speciality 24.00.01 - Olympic and professional sports.

In a thesis the research of rational construction of training process in powerlifting in the preparatory season(term) is carried out.

The purpose of research - idealized and experimental substantiation of a technique of construction of training process in powerlifting in the preparatory season.

Object of research - sporting training in powerlifting. An object of research - technique of construction of training process in powerlifting in the preparatory season.

The scientific novelty taking of outcomes is: that for the first time is designed and experimentally technique of construction of training process in powerlifting in the preparatory season(term) is justified; differences in physical development, psychomotor system, physical education of the sportsmen powerliving of different proficiency for the first time are rotined; have received further development problems of frame and contents of training activity in power kinds(views) of sports; special physical and psychomotor opening-up of the sportsmen powerliving.

Key words: sporting training, powerlifting, construction sports of training, frame, proficiency, technique the preparatory season.

Размещено на .ru