Побудова тренувального процесу студентських футбольних команд з урахуванням різного рівня підготовленості гравців - Автореферат

Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спортуРоботу виконано в Донецькому державному інституті здоровя, фізичного виховання і спорту при Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство України у справах сімї, молоді та спорту. Науковий керівник: доктор наук з фізичного виховання і спорту, професор Мулик Вячеслав Володимирович, Харківська державна академія фізичної культури, проректор з навчально-методичної роботи, завідувач кафедри зимових видів спорту, велоспорту та туризму. Офіційні опоненти: доктор наук з фізичного виховання і спорту, професор Лісенчук Геннадій Анатолійович, Національний університет фізичного виховання і спорту України, професор кафедри футболу; кандидат педагогічних наук, доцент Костюкевич Віктор Митрофанович, Вінницький державний педагогічний університет, ім.У той же час студентські команди формуються з тих гравців, які пройшли підготовку в училищах фізичної культури, ДЮСШ і шкільних секціях, що визначає різний рівень їх фізичної, функціональної і техніко-тактичної підготовленості й ускладнює спільні командні дії. Тому вдосконалення фізичних якостей, технічних і тактичних дій у футболі зумовлює пошук нових методичних підходів у побудові тренувального процесу. Аналіз науково-методичної літератури свідчить, що досліджень щодо особливостей удосконалення командних техніко-тактичних дій гравців аматорських команд з футболу, зокрема збірних команд вищих навчальних закладів, немає. Роль автора полягала в дослідженні рівня фізичної, технічної та функціональної підготовленості футболістів-першокурсників і розробці й упровадженні методик побудови тренувального процесу гравців з урахуванням різного рівня їх підготовленості. Мета роботи: розробити науково-методичні основи побудови тренувального процесу футболістів студентських команд з урахуванням різного рівня підготовленості гравців, що вступають до ВНЗ.Визначено, що в командних ігрових видах спорту, в тому числі і у футболі, ще не знайшло певної уваги науково-методичне обґрунтування тренувань студентів-спортсменів, які до вступу у вищий навчальний заклад пройшли підготовку в різних командах (футбольні інтернати, ДЮСШ, шкільні секції). На другому етапі (2003-2004 рр.) здійснювалося тестування студентів 1 курсу, кандидатів до збірної команди ДОННТУ з футболу, в результаті якого визначався рівень розвитку рухових якостей, функціональної підготовленості і техніко-тактичних дій, а також креативних здібностей особистості футболістів-першокурсників. Проведені дослідження змагальної діяльності показують, що більшість кількісних і якісних характеристик техніко-тактичних дій футболістів-першокурсників групи 2 і 3 мають достовірні відмінності по відношенню до групи 1. тренувальний процес футболіст студент Результати тестів, що характеризують прояв фізичних якостей, а також, що відображають функціональний стан серцево-судинної системи, переважно корелюють з кількістю помилок при виконанні техніко-тактичних дій футболістів-першокурсників цієї групи по відношенню до групи 1. Дослідження проводилися з трьома групами студентів-футболістів: випускники училищ фізичної культури (група 1), учні дитячих спортивних шкіл (група 2) та шкільних секцій (група 3) протягом першого і другого курсів навчання у ВНЗ із застосуванням традиційної методики тренування.Аналіз літературних джерел і узагальнення практичного досвіду підготовки студентських футбольних команд дозволили виявити, що на сьогодні відсутні науково-методичні розробки побудови навчально-тренувального процесу для студентів-футболістів перших курсів, які мають різний рівень спортивної підготовленості й розробити методологію досліджень, яка базується на урахуванні різних сторін підготовленості футболістів, індивідуалізації фізичної і техніко-тактичної підготовки гравців різного ігрового амплуа, особливостей формування й управління специфічними рухами, формування ігрового мислення. Студенти-футболісти, що пройшли підготовку в училищах фізичної культури, мають достовірно вищі показники, ніж випускники дитячо-юнацьких спортивних шкіл і футбольних шкільних секцій у тесті Купера (t=2,52; p<0,05 і t=3,04; р<0,01), бігу на 30 (t=2,17; р<0,05 і t=3,03; р<0,01) і 200 (t=2,57; p<0,05 і t=3,82; р<0,01) метрів, стрибку у довжину (t=2,11; p<0,05 і t=3,03; р<0,01) і угору (t=5,20 і t=8,16; р<0,001) з місця, пятикратному стрибку (t=2,56; р<0,05 і t=4,48; р<0,001). Слід зазначити, що студенти-першокурсники, які займалися в шкільних секціях здійснюють меншу кількість «прийомів» мяча (t=5,25; р<0,001) і «обведень» (t=3,03; р<0,01) по відношенню до випускників училищ фізичної культури, допускаючи при їх виконанні більше помилок (t=4,15; і t=4,14; р<0,001). Футболісти вихованці училищ фізичної культури тільки в показнику «оригінальність» не мають достовірної (p>0,05) різниці по відношенню до випускників дитячих спортивних шкіл і шкільних секці

Основний зміст дисертації