Побудова тренувального процесу спортсменів-гирьовиків у підготовчому періоді - Автореферат

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання та спортуРоботу виконано у Житомирському військовому інституті імені С. П. Науковий керівник - кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент Романчук Віктор Миколайович, Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова Національного авіаційного університету, завідувач кафедри фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки і спорту. Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Магльований Анатолій Васильович, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, проректор з науково-педагогічної роботи, завідувач кафедри фізичної реабілітації, спортивної медицини, фізичного виховання і валеології;Значна частина робіт з гирьового спорту присвячена підготовці гирьовиків-початківців та розрядників (Пальцев В.М., 1994; Рябченко А.В., 2003), тренувальний процес спортсменів високої кваліфікації залишився без достатньої уваги спеціалістів. До того ж більшість наукових досліджень з проблем гирьового спорту є застарілими, оскільки проводились у 80-90-х роках минулого століття (Воропаєв В.І., 1986; Меліхов Л.Є., Паньков В.П., 1992 та ін.) і не враховують змін, що відбулися у гирьовому спорті в останні роки, а отже й не відповідають фундаментальному принципу підготовки спортсменів - взаємозвязку структури змагальної діяльності та структури підготовленості. Романчука (2009) показав, що у фахівців з гирьового спорту немає єдиного підходу щодо питань, повязаних з визначенням першочерговості розвитку найвагоміших фізичних якостей гирьовиків у підготовчому періоді. Роль автора полягає у дослідженні проблем чинної системи підготовки спортсменів-гирьовиків до змагань, в обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці програми тренувального процесу спортсменів-гирьовиків високої кваліфікації різних груп вагових категорій у підготовчому періоді. Уперше: диференційовано залежність між показниками фізичної підготовленості спортсменів-гирьовиків високої кваліфікації різних вагових категорій та їх досягненнями у гирьовому спорті; виявлено відмінності у фізичній підготовленості та морфофункціональному стані гирьовиків різної кваліфікації; розроблено модельні характеристики фізичної підготовленості спортсменів-гирьовиків високої кваліфікації різних вагових категорій; розроблено авторську програму тренувального процесу спортсменів-гирьовиків високої кваліфікації різних вагових категорій у підготовчому періоді макроциклу.У першому розділі дисертації «Особливості, проблеми та перспективи вдосконалення тренувального процесу спортсменів-гирьовиків у підготовчому періоді макроциклу» розглянуто еволюцію формування тренувального процесу у гирьовому спорті; розкрито особливості тренувального процесу у гирьовому спорті; узагальнено праці провідних науковців з проблем чинної системи підготовки гирьовиків до змагань; зясовано пріоритети розвитку найвагоміших фізичних якостей гирьовиків у підготовчому періоді макроциклу; розкрито специфіку періодизації тренувального процесу у гирьовому спорті. Другий етап (вересень 2004 - грудень 2006 р.) містив констатуючий експеримент, спрямований на дослідження: стану та ефективності чинної системи підготовки провідних гирьовиків вищої кваліфікації (n=44) та гирьовиків вищої кваліфікації (n=80), але, які не входять до еліти гирьового спорту України; рівня фізичної підготовленості спортсменів провідних шкіл з гирьового спорту різної кваліфікації та різних вагових категорій (n=76) та спортсменів спортивних шкіл, вихованці яких не входять до еліти гирьового спорту (n=80); морфофункціонального стану гирьовиків різної кваліфікації провідних спортивних шкіл (n=76); кореляційного взаємозвязку між показниками фізичної підготовленості гирьовиків різної кваліфікації та показниками їх спортивних досягнень (n=76). Так, за період з 1996 по 2005 роки спортсмени, які не входять до еліти гирьового спорту України та вперше виконали нормативи МС і МСМК, становили лише 17,5 % та 2,5 % від загальної кількості досліджуваних гирьовиків (провідними гирьовиками за даний час уперше виконано 52,3 % нормативів МС та 38,6 % - МСМК); рекордсменами і чемпіонами України були 7,5 % та 2,5 % (серед провідних гирьовиків 65,9 % та 47,7 % відповідно); до складу збірної команди України входили 7,5 % (у групі провідних - 75 %), чемпіонами та призерами чемпіонатів світу ставали 23,8 % гирьовиків (серед елітних - 134,1 %). Дослідження фізичної підготовленості гирьовиків провідних шкіл України показали, що для досягнення високих результатів у гирьовому спорті для спортсменів у категоріях 60-75 кг першочергового значення набуває розвиток як витривалості, так і силових якостей (на змаганнях атлет піднімає гирі вагою 80-120% від маси тіла), у вагових категоріях 80, 90 і понад 90 кг - загальної витривалості (вага снарядів становить 50-70% від маси тіла) (див. табл.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ