Побудова комп"ютерної мережі Ethernet - Методичка

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ТА ЗАВДАННЯ до виконання курсового проекту для студентів напрямів Затверджено на засіданні кафедри Компютерних систем та мереж Навчально-наукового інституту телекомунікації та інформатизації (протокол № 7 від 01 лютого 2011 р.)Вибір розміру мережі і її структури

Будь-яке проектування, як відомо, є сильно спрощеним моделюванням дійсності, що ще не настала. Саме тому передбачити усі можливі чинники, врахувати усі споживи, які можуть виникнути в майбутньому, практично неможливо.

Проте найзагальніші підходи до проектування локальних компютерних ятерів все-таки можуть бути сформульовані, деякі корисні принципи такого проектування можуть бути запропоновані і з успіхом використані.

При створенні нової мережі для якого-небудь підприємства необхідно враховувати наступні чинники : - необхідний розмір мережі (у найближчому майбутньому і за прогнозом на перспективу);

- необхідна структура, ієрархія і основні частини мережі (по підрозділах підприємства, а також по кімнатах, поверхах і будівлях підприємства);

- основні напрями і інтенсивність інформаційних потоків (у найближчому майбутньому і в далекій перспективі);

- технічні характеристики устаткування (компютерів, адаптерів, кабелів, повторювачів, концентраторів, комутаторів) і його вартість;

- можливості прокладення кабельної системи в приміщеннях і між ними, а також заходь забезпечення цілісності кабелю;

- забезпечення обслуговування мережі і контролю за її безвідмовністю і безпекою;

- вимоги до програмних засобів за допустимим розміром мережі, швидкості, гнучкості, розмежуванням прав доступу, вартості, можливостям контролю за обміном інформацією, і т.п;

- необхідність підключення до глобальних ятерів або до інших локальних ятерів.

Цілком можливо, що після вивчення усіх перерахованих і не перерахованих чинників зясується, що цілком можна обійтися взагалі без мережі, уникнувши тим самим досить великих витрат на апаратуру і програмне забезпечення, на установку і експлуатацію мережі, на зарплату обслуговуючому персоналу, на підтримку і ремонт і т.п. Наприклад, якщо є всього декілька користувачів, які працюють на своїх компютерах автономно і тільки іноді обмінюються файлами, то мережу цілком може замінити звичайний матеріальний носій (це і дешевше, і набагато менш проблематично).

Мережа породжує безліч додаткових проблем в порівнянні з автономними компютерами: від простих механічних (компютери, підключені до мережі, складніше переносити з місця на місце) до складних інформаційних (необхідність контролювати спільно використовувані ресурси, запобігати зараженню мережі вірусами). До того ж користувачі мережі вже не так незалежні, як користувачі автономних компютерів, їм потрібно дотримуватися певних правил, підкорятися встановленим вимогам, яким їх необхідно навчити.

Нарешті, мережа гостро ставить питання про безпеку інформації, захисту від несанкціонованого доступу, адже з будь-якого компютера мережі можна рахувати дані із загальних мережевих дисків. Захистити один компютер або навіть декілька поодиноких компютерів у будь-якому випадку набагато простіше, ніж цілу мережу. Тому приступати до установки мережі доцільно тільки тоді, коли без мережі робота стає просто неможливою, непродуктивною, коли відсутність звязку між компютеррами гальмує роботу і стримує розвиток справи.

Першим етапом проектування мережі повинен стати аналіз існуючої ситуації і завдань, які вирішуватиме мережа. Має бути визначений (хоч би приблизно) розмір мережі і її структура.

Під розміром мережі в даному випадку розуміється як кількість обєднуваних в мережу компютерів, так і відстані між ними. Потрібно чітко уявляти собі, скільки компютерів (мінімально і максимально) потребує підключення до мережі. У будь-якому випадку потрібно залишати можливість для подальшого росту кількості компютерів в мережі, хоч би відсотків на 20-50. До речі, зовсім не обовязково раз і назавжди включати в мережу усі компютери підприємства. Можливо, має сенс залишити деякі з них автономними, наприклад, з міркувань безпеки інформації на їх дисках. Кількість підключених до мережі компютерів сильно впливає як на її продуктивність, так і на складність її обслуговування. Воно також визначає вартість необхідних програмних засобів. Тому помилки в даному випадку можуть мати досить серйозні наслідки.

Необхідна довжина ліній звязку мережі грає не меншу, а іноді і велику роль в проектуванні мережі, чим кількість компютерів. Наприклад, якщо відстані дуже великі, може знадобитися використання дуже дорогого або рідкісного устаткування. До того ж зі збільшенням відстані різко зростає значущість захисту ліній звязку від зовнішніх електромагнітних завад. Від відстані залежить і швидкість передачі інформації по мережі. Доцільно при виборі відстаней закладати невеликий запас (хоч би відсотків 10) для різних непередбачених обставин.