Побічна дія протитуберкульозних препаратів алергічного характеру у хворих на туберкульоз легень - Автореферат

“НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ФТИЗІАТРІЇ I ПУЛЬМОНОЛОГІЇ ІМЕНІ Ф. Г.Науковий консультант доктор медичних наук, професор Спесивцев Олег Григорович, Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України, кафедра фтизіатрії і пульмонології. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Бялик Йосип Борисович, Державна установа “Національний інститут фтизіатрії i пульмонології імені Ф. Г. доктор медичних наук, професор Асмолов Олександр Костянтинович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри фтизіопульмонології; доктор медичних наук, професор Крижановський Дмитро Георгійович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри фтизіатрії З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи “Національний інститут фтизіатрії i пульмонології імені Ф. Г.Залишається актуальним створення системи заходів та підходів, які б сприяли профілактиці i лікуванню медикаментозних ускладнень у хворих, що мають різні клінічні форми та розповсюдженість туберкульозного процесу, тривалість захворювання, алергологічний та фармакотерапевтичний анамнез, наявність або відсутність супутньої патології, відрізняються характером терапії, іншими причинами. Лише в поодиноких роботах указано на застосування при туберкульозі плазмаферезу (Шмелев Е.И., Драганюк К.А., 1992; Макиева В.Г. и соавт., 2002; Карпина Н.Л. и соавт., 2007), а праць, щодо використання цього методу для усунення побічних реакцій на протитуберкульозні препарати (ПТП) та для їх профілактики у хворих на туберкульоз майже немає (Биспен А.В. и соавт., 1992). Вивчення гормонально-метаболічних й імунних аспектів патогенезу ТБЛ у хворих із неускладненою хіміотерапією та алергічними побічними реакціями до специфічних засобів, визначення оптимізованих способів та методів усунення та профілактики цих ускладнень, застосування заходів по покращанню переносимості ПТП та підвищення ефективності лікування хворих на туберкульоз із побічними реакціями на специфічні засоби обумовлюють актуальність обраної теми дослідження. Розробити найбільш ефективні заходи щодо подолання та профілактики алергічних ускладнень хіміотерапії у хворих на туберкульоз легень з обтяжливим алергологічним та фармакотерапевтичним анамнезом на специфічні засоби, із латентною алергією до них, із побічними реакціями на протитуберкульозні препарати та при рецидивах алергічних ускладнень хіміотерапії. Обґрунтувати доцільність використання дискретного плазмаферезу у хворих на туберкульоз легень з алергічними та змішаними побічними реакціями на протитуберкульозні препарати та визначити ефективність лікування цих хворих.Матеріали i методи дослідження Для досягнення мети i реалізації завдань дослідження під нашим спостереженням знаходилось 1048 хворих на ТБЛ, що перебували на лікуванні в клініці кафедри фтизіатрії і пульмонології Запорізької медичної академії післядипломної освіти i в інших відділеннях Запорізького обласного протитуберкульозного клінічного диспансеру. У 765 (73,0 %) хворих вік був у межах від 21 до 50 років, 248 (23,8 %) - від 50 і вище, у віці до 20 років було 34 (3,2 %) хворих. Група ІІ - хворі (358 осіб) з клінічними проявами алергічних побічних реакцій на специфічні засоби, яким проводили різні методи запобігання та подолання цих ускладнень. Групу V склали хворі (114 осіб), у яких туберкульоз легень супроводжувався виразковою хворобою шлунку та 12-палої кишки та печінки. Для зясування впливу нових схем ХТ туберкульозу на переносимість ПТП, які регламентовані наказом МОЗ України № 233 від 29.07.1996 р., проведено аналіз історій хвороб 165 хворих, які виписались з клініки у 2002 році.У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення актуальної проблеми сучасної фтизіатрії - підвищення ефективності лікування хворих на ТБЛ з алергічними та іншими ускладненнями до ПТП, з обтяжливим алергологічним та фармакотерапевтичним анамнезом, із прихованою сенсибілізацією до ПТП, із супутньою патологією шлунково-кишкового тракту та печінки та покращення переносимості ПТП шляхом застосування зазначеним вище групам хворих схем тривалої неспецифічної та специфічної гіпосенсибілізації, дискретного плазмаферезу, їх комбінацій та інших заходів з урахуванням патогенезу та клініки медикаментозної алергії до ПТП. Побічні реакції на ПТП у хворих на туберкульоз легень виникають достовірно більш часто при наявності у них обтяжливого алергологічного та фармакотерапевтичного анамнезу, з повільною інактивацією ізоніазиду, у осіб із гіперергічними туберкуліновими пробами та супутніми захворюваннями, переважно травної системи й печінки. Хіміотерапія туберкульозу легень 80-90-х років минулого століття позначилась ускладненнями на ПТП у (68,7 2,8) % хворих, алергічними, зокрема, - у (25,3 2,6) %.

Основний зміст