Поєднання індивідуальних і групових форм навчальної діяльності в інтелектуальному розвитку молодших школярів - Автореферат

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукРобота виконана в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України Кузь Володимир Григорович, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, професор кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України Бібік Надія Михайлівна, Академія педагогічних наук України, академік-секретар відділення дидактики, методики та інформаційних технологій в освіті; З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Зокрема, шляхом упровадження у зміст діяльності школи педагогічних технологій, спрямованих на його вдосконалення, розвиток мотивації учнів до навчання, підвищення їхньої пізнавальної активності та самостійності, розвиток якостей, які сприяли б активному залученню особистості до творчої перетворювальної діяльності. Це висуває перед загальноосвітніми закладами завдання створення оптимальних умов для розвитку кожної дитини, підвищення її інтелектуального потенціалу, всебічного врахування індивідуальних здібностей, нахилів, інтересів, надання можливостей для самореалізації учнів. Особливу вікову групу становлять учні молодшого шкільного віку, адже саме в цей період закладається той фундамент, на якому вибудовується навчальна діяльність на наступних щаблях шкільної освіти, забезпечується інтелектуальний розвиток особистості. Це і зумовило вибір теми дослідження - „Поєднання індивідуальних і групових форм навчальної діяльності в інтелектуальному розвитку молодших школярів”. Методологічну основу дослідження становлять закони і категорії наукового пізнання; діалектична теорія про взаємозвязок, взаємозумовленість і цілісність явищ у природі; теорія розвивального навчання; принципи пріоритету загальнолюдських цінностей, розвитку, науковості, цілепокладання, детермінізму, діяльності, єдності теорії і практики, які забезпечують обєктивність у вивченні предметів і явищ існуючої дійсності; принципи та методи системного підходу до пізнання, котрі вимагають вивчення явищ, фактів, процесів у відношенні та звязку з іншими соціальними системами; принципи особистісно орієнтованого і діяльнісного підходів, відповідно до яких педагогічні феномени розглядаються в контексті розвитку особистості та діяльності; ідеї про діалектичну єдність форми і змісту (А.Однак, незважаючи на окреслені відмінності, можна виокремити й певні спільні ознаки, а саме: характер взаємодії учителя й учнів у навчальному процесі; характер взаємодії між самими учнями під час роботи; характер керівництва навчальною діяльністю учнів з боку вчителя. З огляду на визначені характеристики, під формою навчальної діяльності розуміємо таку організацію, якій властиві певні взаємостосунки між учителем й учнями (безпосередня передача педагогом навчальної інформації або передача цих функцій іншій особі), самими учнями (незалежне виконання завдань, співробітництво), а кількісні та якісні ознаки забезпечують відповідну побудову й перебіг навчального процесу, виходячи з його мети і завдань. Історично першою формою навчання була індивідуальна - вчитель взаємодіє лише з одним учнем; один учень взаємодіє лише із засобами навчання. Таким чином, головним і визначальним у груповій роботі є навчальне співробітництво, завдяки якому учні перетворюються з обєкта викладацької діяльності вчителя на активних субєктів власного навчання, тобто створюються сприятливі умови для переведення школярів з репродуктивного і конструктивного рівнів на вищий, творчий рівень навчальної діяльності, який сприяє її індивідуалізації. Контрольні (62 учні 2-х класів і 51 учень 3-х класів) та експериментальні (63 учні 2-х класів і 52 учні 3-х класів) класи добиралися таким чином, щоб між учнями не існувало різких розбіжностей у рівнях розумового розвитку.Визначено, що педагогічний ефект у цьому напрямі може сприяти впровадженню основних принципів диференційованого навчання, які реалізуються через широке застосування індивідуальних і групових форм навчальної діяльності в їх багатоманітності й варіативності поєднання. Вивчені концептуальні засади інтелектуального розвитку особистості, що базуються на провідній ролі навчання в цьому процесі, положенні про взаємозвязок цілеспрямованого формування в молодших школярів умінь і навичок навчальної діяльності з їхнім розумовим розвитком.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ