Клініко-лабораторні показники дітей з одонтогенними запальними захворюваннями при загальноприйнятому лікуванні та при поєднаному застосуванні гальванічного струму з антибактеріальними препаратами. Планіметричний метод вивчення площі загоєння гнійних ран.
При низкой оригинальности работы "Поєднане застосування гальванічного струму з антибіотиками в комплексному лікуванні одонтогенних запальних захворювань у дітей", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ ПОЄДНАНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ГАЛЬВАНІЧНОГО СТРУМУ З АНТИБІОТИКАМИ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ОДОНТОГЕННИХ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У ДІТЕЙРобота виконана в Харківському національному медичному університеті МОЗ України. Науковий керівник: Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Куцевляк Валерій Ісайович, Харківський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри стоматології дитячого віку, дитячої щелепно-лицьової хірургії та імплантології. Офіційні опоненти: - доктор медичних наук, професор Ткаченко Павло Іванович, Вищий державний навчальний заклад України „Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України, м. Захист відбудеться „25” _березня__ 2008 року о _13.30_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 44.601.01 при Вищому державному навчальному закладі України „Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України (36024, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вищого державного навчального заклада України „Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України за адресою: 36024, м.Ефективним методом лікування є поєднане використання гальванічного струму з антибактеріальними препаратами, при якому введення антибіотиків супроводжується одночасною гальванізацією зони запалення. Вивчити вплив на процеси загоєння гнійних ран поєднаного застосування гальванічного струму з антибактеріальними препаратами в комплексному лікуванні гострих одонтогенних гнійно-запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки в дітей. Розробити метод лікування одонтогенних запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки в дітей шляхом внутрішньовенного введення антибіотиків та одночасної гальванізації зони запалення. Вивчити мікробіологічний пейзаж ранового ексудату при поєднаному застосуванні гальванічного струму з антибактеріальними препаратами в комплексному лікуванні одонтогенних запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки в дітей та при загальноприйнятому лікуванні. Провести порівняльну оцінку ефективності лікування одонтогенних запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки в дітей із застосуванням внутрішньовенного введення антибіотиків з одночасною гальванізацією та без гальванізації зони запалення.Клінічні дослідження базуються на обстеженні та порівняльному аналізі результатів комплексного лікування 100 дітей з гострими одонтогенними запальними захворюваннями, що знаходилися на лікуванні у відділенні дитячої хірургічної стоматології обласної дитячої клінічної лікарні №1 м. У 20 хворих з одонтогенною флегмоною використали метод „ранових відбитків”, у 4-х хворих з гострим гнійним періоститом використали мазки. Визначення концентрації цефтріаксону в слині провели у 22 хворих (11 - основна група, 11 - контрольна група) методом дифузії в агар на двох шарах поживного середовища. За ВАШ показники становили: основна група - 4,08±0,41 см серед пацієнтів з одонтогенною флегмоною, 3,46±0,65 см серед пацієнтів з гнійним періоститом; контрольна група - 4,8±0,52 см та 3,85±0,28 см, відповідно. У контрольній групі на 3-тю добу тяжкий стан визначався у 8 (29,6 %) хворих з одонтогенною флегмоною, середньої тяжкості - у 12 (44,4 %) пацієнтів з флегмоною та 21 (72,4 %) хворих з гнійним періоститом.Проведені клініко-лабораторні дослідження підтверджують високий позитивний клінічний ефект поєднаного застосування гальванічного струму з антибіотиками в комплексній терапії гострих одонтогенних запальних захворювань та дають право рекомендувати для широкого застосування запропонований метод лікування. Це проявляється в нормалізації клінічних симптомів захворювання на 3-ю добу лікування у 45,8 % хворих з одонтогенною флегмоною та в 65,0 % хворих з гострим гнійним періоститом; нормалізації лейкоцитарного індексу інтоксикації на 3-ю добу лікування з 2,14±0,40 у.о. до 0,72±0,10 у.о. При цитологічному дослідженні гнійних ран встановлено, що поєднане застосування гальванічного струму з антибіотиками в комплексному лікуванні запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки у дітей сприяє зменшенню нейтрофілів у 2 раза, лімфоцитів - у 3,1 раза на 5-ту добу порівняно з традиційним лікуванням, щільність епітеліальних та фібробластичних диферонів у 2,5 та 5,57 раза вище, ніж при традиційному лікуванні. Розроблено та впроваджено в клінічну практику метод лікування одонтогенних запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки у дітей шляхом внутрішньовенного введення антибіотиків та одночасної гальванізації зони запалення (Деклараційний патент України на корисну модель № 19156). Проведення порівняльної оцінки результатів лікування дітей з одонтогенними запальними захворюваннями щелепно-лицьової ділянки підтверджує ефективність запропонованого методу лікування, що приводить до скорочення термінів стаціонарного лікування пацієнтів з одонтогенною флегмоною на 2,35±0,27 ліжко/діб, пацієнтів з гострим гнійним періоститом - на 0,5±0,28 ліжко/діб і дозволяє досягнути позитивного лікувального ефекту.
План
Основний зміст роботи
Вывод
Дисертаційна робота є однією з ланок численних досліджень, що присвячені вирішенню актуального завдання стоматології - лікування запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки у дітей, та спрямована на підвищення ефективності лікувальних заходів. Проведені клініко-лабораторні дослідження підтверджують високий позитивний клінічний ефект поєднаного застосування гальванічного струму з антибіотиками в комплексній терапії гострих одонтогенних запальних захворювань та дають право рекомендувати для широкого застосування запропонований метод лікування.
1. Поєднане застосування гальванічного струму з антибіотиками значно впливає як на динаміку загального стану, так і на лабораторні показники. Це проявляється в нормалізації клінічних симптомів захворювання на 3-ю добу лікування у 45,8 % хворих з одонтогенною флегмоною та в 65,0 % хворих з гострим гнійним періоститом; нормалізації лейкоцитарного індексу інтоксикації на 3-ю добу лікування з 2,14±0,40 у.о. до 0,72±0,10 у.о. (Р < 0,05) у хворих на гнійний періостит та з 2,22±0,49 у.о. до 0,87±0,09 у.о. (Р < 0,05) у хворих на одонтогенну флегмону; в достовірному зниженні (Р < 0,05) рівня молекул середньої ваги на 5-у добу лікування з 0,38±0,032 у.о. до 0,29±0,015 у.о. у хворих з флегмоною та з 0,36±0,026 у.о. до 0,28±0,016 у.о. у хворих з гнійним періоститом.
2. При цитологічному дослідженні гнійних ран встановлено, що поєднане застосування гальванічного струму з антибіотиками в комплексному лікуванні запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки у дітей сприяє зменшенню нейтрофілів у 2 раза, лімфоцитів - у 3,1 раза на 5-ту добу порівняно з традиційним лікуванням, щільність епітеліальних та фібробластичних диферонів у 2,5 та 5,57 раза вище, ніж при традиційному лікуванні.
3. Розроблено планіметричний метод дослідження гнійних ран мяких тканин за допомогою програми, яка написана мовою С# та працює на платформі Microsoft.NET. Спосіб визначення площі відрізняється від інших методів планіметрії значним зниженням трудомісткості, високою точністю результатів, достовірністю, високою повторюваністю, що заснована на застосуванні алгоритму заливки, та наглядністю отриманої інформації після оброблення результатів. Планіметричне дослідження виявило, що середня швидкість загоєння гнійних ран пацієнтів з одонтогенною флегмоною контрольної групи складає 20,9±7,8 мм2/добу. У хворих основної групи середня швидкість загоєння ран вища та складає 31,0±1,9 мм2/добу (Р=0,17).
4. Розроблено та впроваджено в клінічну практику метод лікування одонтогенних запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки у дітей шляхом внутрішньовенного введення антибіотиків та одночасної гальванізації зони запалення (Деклараційний патент України на корисну модель № 19156).
5. Виявлено, що поєднане застосування гальванічного струму з антибіотиками сприяє ерадикації гнійної рани від патогенної мікрофлори вже на 2-у добу в 45,9 % хворих, на 5-у - у 100 % хворих. Традиційне проведення антибактеріальної терапії сприяє очищенню рани лише у 18,2 % хворих на 2-у добу та в 95,5 % - на пяту. Запропонований метод лікування в 2 - 5 разів підвищує концентрацію антибіотика в слині, створюючи тривалі терапевтичні концентрації препарату у вогнищі запалення.
6. Проведення порівняльної оцінки результатів лікування дітей з одонтогенними запальними захворюваннями щелепно-лицьової ділянки підтверджує ефективність запропонованого методу лікування, що приводить до скорочення термінів стаціонарного лікування пацієнтів з одонтогенною флегмоною на 2,35±0,27 ліжко/діб, пацієнтів з гострим гнійним періоститом - на 0,5±0,28 ліжко/діб і дозволяє досягнути позитивного лікувального ефекту.
Практичні рекомендації
1. При комплексному лікуванні одонтогенних запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки у дітей рекомендовано застосовувати внутрішньовенне введення цефтріаксону з одночасною гальванізацією зони запалення. Нашкірні пластинкові електроди фіксуються таким чином, щоб післяопераційна зона розташовувалась у міжелектродному просторі. Добова доза цефтріаксону розрахована за вагою хворого та розведена у 100 мл 0,9 % розчину натрію хлориду, вводиться внутрішньовенно крапельно. Після інфузії ? обєму суміші проводиться гальванізація зони запалення, що триває 40 хвилин. Щільність струму встановлюється за субєктивними відчуттями в межах 0,5-1,0 МА/см2.
2. Внутрішньовенне введення цефтріаксону з одночасною гальванізацією зони запалення проводиться протягом перших трьох діб після операції при лікуванні гострого гнійного періоститу та пяти діб - при лікуванні одонтогенної флегмони. Процедура проводиться один раз на добу. Надалі антибактеріальну терапію продовжують шляхом внутрішньовенного або внутрішньомязового введення антибіотиків до повного клінічного одужання.
3. При лікуванні одонтогенних запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки в дітей рекомендовано використовувати показники рівня молекул середньої ваги як критерії визначення вираженості ендогенної інтоксикації.
4. Для оцінки ефективності лікувальних заходів відносно хворих з одонтогенною флегмоною щелепно-лицьової ділянки необхідно застосовувати планіметричні дослідження з використанням розробленої програми.
Список литературы
1. Комплексне лікування запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки в дітей / В.І.Куцевляк, О.В.Любченко, Н.В.Одушкіна, У.А.Фесенко // Вестник физиотерапии и курортологии. 2005. - Спецвыпуск. С. 117-119. Здобувачу належить проведення діагностики та лікування хворих із запальними захворюваннями щелепно-лицьової ділянки шляхом поєднаного застосування гальванічного струму та антибіотиків, аналіз та узагальнення отриманих результатів, написання частини статті, в якій викладаються результати даного дослідження, формування висновків.
2. Куцевляк В.І., Одушкіна Н.В., Коваленко Н.І. Етіологія гострих запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки в дітей // Експериментальна та клінічна медицина. 2006. № 3. С. 183-185. Участь автора полягає в аналізі та узагальненні наукової літератури з етіології запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки, проведенні діагностики та лікування пацієнтів з одонтогенними запальними захворюваннями, заборі матеріалу для бактеріологічного дослідження, визначенні антибіотикограми, написанні статті.
3. Куцевляк В.І., Одушкіна Н.В. Клініко-лабораторна характеристика гострих одонтогенних гнійно-запальних хвороб щелепно-лицьової ділянки в дітей // Український стоматологічний альманах. 2006. № 5. С. 23-27. Автором проведено пошук та аналіз літературних джерел, підбір та лікування хворих, аналіз та узагальнення отриманих результатів, написання статті.
4. Куцевляк В.І., Одушкіна Н.В., Коваленко Н.І. Шляхи підвищення антибіотикотерапії в лікуванні одонтогенних запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки в дітей // Експериментальна та клінічна медицина. 2006. № 4. С. 62-65. Здобувач провів аналіз та узагальнення наукової літератури з проблеми лікування запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки, проведено діагностику та лікування пацієнтів з одонтогенними запальними захворюваннями, сформульовано висновки, написана стаття.
5. Куцевляк В.І., Одушкіна Н.В. Гострі одонтогенні запальні процеси щелепно-лицьової ділянки в дітей // Проблеми медичної науки та освіти. 2006. № 4. С. 89-94. Здобувач особисто провів пошук та аналіз літературних джерел, підбір та лікування хворих, узагальнив отримані результати, написав статтю.
6. Спосіб лікування запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки у дітей / В.І. Куцевляк, Н.В. Одушкіна // Деклараційний патент на корисну модель № 19156, Україна, МПК А61В5/00 А61N1/30. Заявка № 200603438; Заявл. 29.03.2006; Опубл. 15.12.2006. Бюл. № 12. Здобувачем особисто здійснено патентно-інформаційний пошук, опрацьовано першоджерела, проведено розробку та апробацію способу лікування, оформлено заявку на деклараційний патент.
7. Одушкіна Н.В. Підвищення ефективності антибактеріальної терапії одонтогенних запальних процесів у дітей // Медицина третього тисячоліття: міжвузівська конф. молодих вчених. Харків, 17-18 січня 2006 р. Харків, 2006. С. 170-171.
8. Одушкіна Н.В. Мікробна етіологія одонтогенних запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки у дітей // Сепсис: проблеми діагностики, терапії та профілактики: наук.-практ. конф. з міжнар. участю. Харків, 29-30 березня 2006 р. Харків, 2006. С. 173-175.
9. Сучасні підходи в лікуванні запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки у дітей / В.І.Куцевляк, О.В.Любченко, Н.В.Одушкіна, У.А.Фесенко, Ю.О.Литовченко // Нові технології в стоматології і щелепно-лицьовій хірургії: Всеукр. наук.-практ. конф. Харків, 3-4 листопада 2006 р. Харків, 2006. С. 194-196.
10. Лечение воспалительных заболеваний челюстно-лицевой области у детей / В.И.Куцевляк, А.В.Любченко, Н.В.Одушкина, У.А.Фесенко // Новые технологии в стоматологии: ХІІ междунар. конф. челюстно-лицевых хирургов и стоматологов. Россия, Санкт-Петербург, 22-24 мая 2007 г. Санкт-Петербург, 2007. С. 124-125.
11. Куцевляк В.І., Одушкіна Н.В., Любченко О.В. Вплив поєднаного застосування гальванічного струму з антибіотиками на процеси регенерації гнійних ран // Стоматологія вчора, сьогодні і завтра: наук.-практ. конф. з міжнар. участю. Харків, 8-9 листопада 2007 р. Харків, 2007. С. 51-52.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы