Плодожерки (Lepidoptera, Tortricidae, Grapholitini) Полісся та Лісостепу Лівобережної України (фауна, систематика, біологічні особливості) - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИСкладено ключі для визначення імаго плодожерок фауни України. Зясовано, що найбільш подібними є видові склади плодожерок зони широколистяних лісів і Українських Карпат, зони широколистяних лісів і лісостепової зони та лісостепової зони і Гірського Криму, а найменш подібними - зони мішаних лісів і Гірського Криму та зони мішаних лісів і степової зони. Для региональной фауны впервые указаны 19 видов и 7 видов (Cydia ulicetana (Haworth, 1811), C. millenniana (Adamczewski, 1967), Pammene ignorata Kuznetzov, 1968, Dichrorampha teichiana Sulcs et Kerppola, 1997, D. sylvicolana Heinemann, 1863, D. senectana Guenee, 1845, D. baixerasana Trematerra, 1991) - для фауны Украины, а также подтверждено наличие в фауне Украины Cydia oxytropidis (Martini, 1912). В ходе исследования впервые для фауны Правобережной Украины выявлены 6 видов, Левобережной Украины - 13 видов, Украинского Полесья - 7 видов, Полесья Правобережной Украины - 2 вида, Полесья Левобережной Украины - 13 видов, Лесостепи - 13 видов, Лесостепи Правобережной Украины - 13 видов, Лесостепи Левобережной Украины - 17 видов, Степи - 6 видов, Степи Правобережной Украины - 6 видов, Степи Левобережной Украины - 7 видов, зоны широколиственных лесов - 1 вид, Украинских Карпат - 1 вид плодожорок. Виды Grapholitini региональной фауны, по типу ареала, относятся к 12 зоогеографическим комплексам, которые объединены в три фауногенетические классы: зоны хвойных лесов (включает 1 вид), зоны смешанных и лиственных лесов (53 вида) и субаридной и аридной зон Евразии (2 вида).У світовій фауні відомо 818 видів плодожерок із 63 родів (Brown et al., 2005), фауні Палеарктики - близько 300 видів із 15 родів (Данилевский, Кузнецов, 1968; Razowski, 2003), фауні Європи - 187 видів із 8 родів (Aarvik, 2011), фауні України - 108 видів із 7 родів. Всебічно вивчалися переважно види, які завдають шкоди сільському та лісовому господарству, тому на території України плодожерки все ще вивчені фрагментарно: для фауни багатьох регіонів не зясований в повній мірі видовий склад Grapholitini, продовжують виявлятися досі невідомі для фауни України види. Для фауни Полісся та Лісостепу Лівобережної України в літературі було наведено 40 видів плодожерок, що не відповідало навіть попередній оцінці видової різноманітності Grapholitini в цьому регіоні. Недостатньо також були зясовані діагностичні ознаки деяких плодожерок; бракувало ключів для визначення видів і родів Grapholitini фауни України, які б відображали сучасний стан вивчення цієї групи листовійок. Для фауни Правобережної України вперше виявлено 6 видів плодожерок, Лівобережної України - 13 видів, Українського Полісся - 7 видів, Полісся Правобережної України - 2 види, Полісся Лівобережної України - 13 видів, Лісостепу - 13 видів, Лісостепу Правобережної України - 13 видів, Лісостепу Лівобережної України - 17 видів, Степу - 6 видів, Степу Правобережної України - 6 видів, Степу Лівобережної України - 7 видів, зони широколистяних лісів - 1 вид, Українських Карпат - 1 вид.Вивчення плодожерок на території України відбувалося в двох напрямках, що розвивалися одночасно: фауністичному (дослідження видового складу плодожерок різних регіонів) та прикладному (дослідження плодожерок-шкідників культурних рослин, лісових і паркових насаджень).У дисертації використано матеріал, зібраний у 84 пунктах Полісся та Лісостепу Лівобережної України та деяких прилеглих територіях Степу Лівобережної та Лісостепу Правобережної України (Правобережна Київщина, Канівський природний заповідник). Матеріалом для цього дослідження послужили власні збори та фондові колекції провідних наукових установ і навчальних закладів України: Інституту зоології ім. Шмальгаузена НАН України, Інституту захисту рослин НААН України, Національного науково-природничого музею НАН України, Зоологічного музею Київського національного університету ім. Всього за період досліджень було опрацьовано близько 3700 екземплярів 95 видів плодожерок фауни України. Увесь зібраний в ході досліджень матеріал зберігається у фондовій колекції лускокрилих комах відділу загальної та прикладної ентомології Інституту зоології ім.Імаго плодожерок характеризуються наступними морфологічними ознаками: 1) на задніх крилах основа жилка М2 не зближена з М3, а обидві жилки прямі та паралельні; жилки М3 та Cu1 здебільшого відходять із однієї точки, рідко утворюють спільний стовбур, але не зливаються повністю; 2) андроконіальні структури самців на крилах представлені специфічно забарвленими залозистими лусочками, розташованими у вигляді плям або смуг, видозміненими лусочками бахромки, залозистими лусочками або пучками лусочок вздовж окремих жилок; 3) черевні андроконіальні структури самців представлені смугами або пучками специфічних лусочок, що розташовуються у спеціальних карманах або складках черевних сегментів; 4) передні крила самців без костального завороту (виняток - підрід Dicrorampha s. str.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ