Племінний підбір для високопродуктивного заводського стада молочної худоби - Статья

УДК 636.2 : 636.082

?

?

Племінний підбір для високопродуктивного заводського стада молочної худобиГетерогенні типи підбору батьківських пар за величиною селекційного індексу, що порівнюється Характеристику корів-первісток здійснено за живою масою, 4 ознаками молочної продуктивності та 3 ознаками відтворної здатності. Відповідність зазначених показників корів-первісток різних форм (гомогенний, гетерогенний) та типів гомогенного (поліпшувальний підбір - поєднання батьків з додатніми селекційними індексами; погіршувальний підбір - поєднання батьківських пар з відємними селекційними індексами) та гетерогенного (на кращу матір - поєднання корів-матерів, які мають додатній селекційний індекс з бугаями-батьками, які мають відємний селекційний індекс; на кращого батька - поєднання бугаїв-батьків, які мають додатній селекційний індекс з коровами-матерями, які мають відємний селекційний індекс) підборів за величиною селекційного індексу наведено в табл. 2 і 3, свідчать про те, що корови-первістки практично усіх форм і типів племінного підбору значно поступаються параметрам тварин бажаного типу. Гетерогенні типи підбору за селекційними індексами на кращу матір та на кращого батька за комплексом 8-ми ознак майже не відрізняються між собою : середнє нормоване відхилення склало відповідно-0,39 і-0,35, в тому числі за ознаками молочної продуктивності-0,57 і-060.Таблиця 6 Відповідність тварин гетерогенного типу племінного підбору ? батьківських пар різного рівня параметрам тварин бажаного типу Різниця з параметрами бажаного типу при підборі Найменше нормоване відхилення (-0,25) виявилось у тварин, отриманих при комплексному інбридингу, тобто інбредованих на 2-3 загальних предків, які найчастіше виступають у породній ієрархії в якості родоначальників або продовжувачів ліній та матерів видатних плідників або родоначальниць родин. Спрощене уявлення ефективності племінного підбору батьківських пар залежно від спорідненості або неспорідненості може призвести до негативних наслідків у племінній роботі.Відповідність певної групи тварин параметрам бажаного типу дає змогу оцінити ефективність застосування будь-якого селекційного прийому.

Відповідність певної групи тварин параметрам бажаного типу дає змогу оцінити ефективність застосування будь-якого селекційного прийому.

Найбільше відповідають параметрам бажаного типу корови-первістки, одержані із застосуванням комплексного інбридингу, високо-гетерогенного та гомогенного поліпшувального підбору за селекційними індексами батьків .

1. Винничук Д.Т., Максимов П.Д., Коваленко В.П. Экстерьерный тип и продуктивность коров.- К.: Институт агроэкологии и биотехнологии УААН, 1994.- 36 с.

ПЛЕМРОБОТА ТА ВІДТВОРЕННЯ СТАДА

? ПЛЕМРОБОТА ТА ВІДТВОРЕННЯ СТАДА

ПЛЕМРОБОТА ТА ВІДТВОРЕННЯ СТАДА

2. Кравченко Н.А. Племенной подбор.- М.: Сельхозиз, 1957.- 399 с.

3. Пелехатий М.С., Піддубна Л.М. Концепція бажаного типу та її використання при створенні високопродуктивного заводського стада молочної худоби // Вісник ЖНАЕУ.- 2012.- Вип. 1 (30).- С. 238-248.

4. Плохинский Н.А. Руководство по биометрии для зоотехников.- М.: Колос,1969.- 256 с.

5. Полковникова А.П., Фролов М.М., Мальцев А.С. Методические рекомендации по управлению селекционным процессом в стадах и породном массиве крупного рогатого скота.- Харьков: НИИЖ Лесостепи и Полесья УССР, 1987.- 40 с.

6. Филипченко Ю.А. Изменчивость и методы ее изучения.- М.: Наука, 1978.-238с.

7. Эйснер Ф.Ф. К вопросу оценки типов телосложения скота серой украинской породы // Сб. науч. тр. за 1949 г. Укр. НИИ животноводства.- 1963.- Вып. 24.- С. 9-10.

8. Полковникова А.П., Вадкий В.Ф., Агафонов Б.А. и др. Эколого-генотипический подход к оценке результатов породопрео-бразовательного процесса // Породы и породопреобразовательные процессы в животноводстве.- К.: Южное отделение ВАСХНИЛ, 1989.- С.40-48.

О. НАРІЖНА, аспірант*, В. ВОВК, молодший науковий співробітник Інститут свинарства і агропромислового виробництва НААН ідтворювальні якості свиней оцінюються більше ніж за 20-ма показниками. [2,5].

В

Багатоплідність - одна із найважливіших ознак продуктивності маток, яка визначає високу здатність свиней до швидкого розмноження, великої кількості продукції за один опорос, а, відповідно, високої інтенсивності свинарства. У свиней сучасних культурних порід відтворювальна продуктивність сягає від 9-10 поросят на опорос, у свиней дюрок, пєтрен, беркширської породи від 6 до 9, свиней великої білої породи і багатьох інших порід, які виведені з її участю, 11 - 12 поросят на опорос[1].

Висока багатоплідність характерна для свиней великих розмірів, якими слід вважати тварин великої білої, української степової білої, скороспілої мясної і багатьох інших порід переважно білої масті. Багатоплідність та життєздатність поросят залежить від віку і числа опоросів свиноматок. Встановлено, що число поросят у гнізді при народженні збільшується з другого до пятого опоросу включно, після чого цей показник починає знижуватись, хоча й продовжує залишатись високим до 7-8 опоросу. Великоплідність, яка визначається як середня жива маса поросяти при народженні, є спадково зумовленою ознакою, що має породні відмінності, залежить також від багатьох факторів внутріутробного розвитку, серед яких велике значення мають умови годівлі маток у порісний період. Великоплідність, як і багатоплідність, має породні особливості і змінюється, як правило, в діапазоні 0,8-2 кг, при нормальному середньому показнику у більшості порід 1,1 - 1,2 кг. Вона, зазвичай, буває дещо більшою у свиней, які характеризуються високою швидкістю росту[3].

Молочність маток в зоотехнічній практиці визначають за загальною масою гнізда у 21-денному віці. Істинна молочність маток визначається більш точними методами: 1) зважуванням підсисної свиноматки до і після ссання і 2) видоюванням молока у свиноматки за допомогою внутрішньомязових інєкцій окситоцину, який стимулює молоковіддачу. До числа показників, які характеризують продуктивність маток, вхо-

*Науковий керівник: докт. с.-г. наук, чл.-кор. НААН М. Д. Березовський

Рецензенти: кандидати с.-г. наук Д.В. Ломако; О . Г. Мороз

(Полтавська державна аграрна академія).

24 ТВАРИННИЦТВО УКРАЇНИ