Анатомічна будова та морфометричні показники фетальної частини плаценти корів. Аналіз поширеності плацентиту і ворсинчастого заносу у корів під час сухостійного періоду. Визначення впливу цих патологій на морфофункціональний стан новонароджених телят.
При низкой оригинальности работы "Плацентит та ворсинчастий занос у корів (клініко–експериментальні дані)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИРобота виконана в Національному університеті біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України Науковий керівник - доктор ветеринарних наук, професор Любецький Віталій Йосипович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор, член-кореспондент НААН України Харута Григорій Григорович, Білоцерківський національний аграрний університет, завідувач кафедри акушерства і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин кандидат ветеринарних наук, доцент Костишин Євгеній Євстахович, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім.Більшість вчених плацентарну недостатність розглядають як симптомокомплекс порушень взаємоповязаних факторів (кислотно-лужної рівноваги, ендокринно-імунологічного стану тощо), за яких обмежується газообмін, метаболізм у фетоплацентарному комплексі (ФПК), розвивається гестоз вагітних, патологія родів та післяродового періоду (Марковський В.Д., 1992; Любецька Т.В., 2000; Лакатош В.М., Хомин С.П., 2002; Ковзов В.В., Стефаник В.Ю., 2008; Rieger D., 1992; Hay W.W., 1995; Dwyer C.M., 2003). Велике коло питань щодо патогенезу, діагностики, морфометричних, гістологічних змін при патології плаценти набуває особливого значення і потребує раціонального вирішення, що визначило мету наших досліджень. Метою роботи було визначити поширеність плацентиту і ворсинчастого заносу у корів, встановити й дослідити діагностичні показники та вплив цих патологій на морфофункціональний стан новонароджених телят. на основі клінічних, біохімічних та ультразвукових досліджень встановити діагностичні показники плацентиту та ворсинчастого заносу у корів під час сухостійного періоду; Уперше на основі виявлених особливостей біохімічних показників крові та ультразвукових змін плаценти встановлено діагностичні показники патології плаценти (плацентит, ворсинчастий занос) у корів під час сухостійного періоду.Робота виконувалась впродовж 2005-2008 рр. на базі кафедри акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин Національного університету біоресурсів і природокористування України. Перший етап досліджень складався з проведення акушерської і гінекологічної диспансеризації 946 корів. За принципом аналогів з урахуванням ехоструктури плацент, біохімічних та морфометричних показників посліду було сформовано три групи тварин: контрольну (група корів з фізіологічним перебігом тільності), І дослідну (група корів з плацентитом) та ІІ дослідну (група тварин з ворсинчастим заносом), яких досліджували на ІІІ та IV етапах досліджень. Лабораторні дослідження виконували у лабораторіях кафедри акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин Національного університету біоресурсів і природокористування України, інституту екогігієни і токсикології ім. Біохімічні дослідження крові складалися з визначення: вмісту гемоглобіну-гемоглобінціанідним методом за допомогою ФЕК (Кондрахін І.П., 2004); загального білка - рефрактометрично за методом Райса (1975); глюкози - глюкозооксидазним методом (Ангельскі С.А., 1998); неорганічного фосфору - з ванадат-молібденовим реактивом за Пулсу у модифікації В.Ф.Встановлено, що після отелення плацентит відмічався у 6,6 % корів, ворсинчастий занос у 3,08 % тварин. Під час сухостійного періоду морфологічні та біохімічні показники крові корів за плацентиту та ворсинчастого заносу порівняно з тваринами контрольної групи, характеризувалися зменшенням кількості еритроцитів в 1,4-1,5 раза, вмісту гемоглобіну в 1,2 раза та збільшенням в 1,2-1,3 раза кількості лейкоцитів, в 1,4-1,6 раза загального білка, в 1,3-1,7 раза активності лужної фосфатази, в 1,5-2,4 раза лактатдегідрогенази, в 1,3-1,4 раза аланін-і аспартатамінотрансферази (р<0,05) (табл. На 4-у добу після отелення біохімічні показники крові корів дослідних груп порівняно з контролем характеризувалися достовірно вищим вмістом холестеролу в 1,5 раза, вищою активністю лактатдегідрогенази в 1,9 раза та лужної фосфатази в 1,5 раза (р<0,05). Гормональні показники крові за 30,2±3,0 доби до отелення у корів з плацентитом та ворсинчастим заносом порівняно з тваринами контрольної групи характеризувалися достовірно вищим вмістом прогестерону в 1,2 раза, кортизолу в 1,4 раза та зменшеним вмістом пролактину в 1,3-2 раза (р<0,05). Встановлено, що за 8,0±3,0 доби до отелення в крові цих тварин зменшувався вміст прогестерону в 1,4-1,5 раза, естрадіолу в 1,4-1,8 раза та пролактину в 1,7 раза (р<0,05).У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-практичної проблеми, щодо оцінки фетоплацентарного комплексу у корів під час сухостійного періоду та його вплив за морфофункціональних розладів, на життєздатність новонароджених телят.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Вывод
Акушерська та гінекологічна диспансеризація корів ЗАТ ПЗ “Агро-Регіон”
Нами встановлено, що впродовж 2005-2006 року на 100 корів було отримано 65 та 59 телят відповідно. У 2005 році абортувало 6,0 % тварин, народилось мертвих телят від 2,3 % корів. Дещо більшими означені показники були у 2006 р. - 6,9 % та 6,5 % відповідно. Впродовж двох років у 36,2 % (30 гол.) тварин аборти відбувались у першу половину тільності; 21,2 % (18 гол.) на 5-8 місяці; 13 % (11 гол.) - на девятому місяці тільності. Народження мертвих телят відмічали у 29,4 % (25 гол.) корів переважно віком від 3 до 5-ти років (68 %) і старше.
Аналіз акушерської диспансеризації тварин свідчив, що впродовж двох років у корів збільшувалась кількість патологічних родів (на 15,3-24,8 %), затримання посліду (на 12,2-26,2 %), субінволюції матки (на 2,3-5,1 %) та післяродового метриту (на 8,9-12,3 %). Гінекологічна диспансеризація свідчила про збільшення відсотка у неплідних корів хронічного ендометриту (на 35,8-39,1 %) та патології яєчників (на 35,4-40,6 %).
У 2005 р. відсоток запліднення корів після осіменіння в першу охоту становив 38,74 %, другу - 41,5 %, третю - 11,1 %, четверту і більше у - 8,5 % тварин; у 2006 р. - 41,6 %; 23,7; 20,5 і 14,1 % корів відповідно.
Встановлено, що після отелення плацентит відмічався у 6,6 % корів, ворсинчастий занос у 3,08 % тварин. Упродовж сухостійного періоду у тварин дослідних груп клінічні ознаки не специфічні і відмічалися у поодиноких випадках (зменшення апетиту, пригнічений стан, залежування перед отеленням). Після отелення у 42 % тварин з такою патологією діагностували метрит, у 64 % - персистентне жовте тіло або гіпофункцію яєчників. Відмічено, що за плацентиту під час родів затримання посліду було зареєстровано у 28 % корів.
Діагностичні особливості будови хоріону за ультразвукового дослідження
Встановлено, що у тварин контрольної групи плацентоми на моніторі приладу УЗД візуалізувалися у вигляді овального або круглого ехопозитивного світло-сірого зображення на темному ехонегативному тлі навколоплідних вод. На периферії плацентом була виражена світла суцільна ехопозитивна оболонка однакової товщини по всій поверхні у межах від 2,0 до 4,2 мм. Під нею виділялася значна кількість судин у вигляді ехонегативних крапок. Ближче до центру плацентом кількість судин зменшувалась, а їх розміри збільшувались.
Відмічено, що у 22,7 % дослідних тварин (за плацентиту та ворсинчастого заносу) ехоструктура плацент характеризувалася нерівномірністю розподілу плацентом на слизовій оболонці матки (у більшості випадків їх відсутність на значній площині), вираженою ехопозитивною оболонкою та наявністю ехопозитивних та ехонегативних скупчень у центральній частині. У 36,4 % корів плацентоми мали залишки ехопозитивної оболонки, сполучна тканина неоднорідної ехогенності з гіпоехогенними ділянками у центральній частині (ознака накопичення рідини та порушення мікроциркуляції) (рис. 1).
У 40,9 % дослідних корів ми відмічали плацентоми які характеризувалися і відсутністю ехопозитивної оболонки і які мали тільки фрагменти ехопозитивної оболонки. На таких ехограмах плацентоми були з неоднорідною ехоструктурою з гіпоехогенними ділянками і плацентоми які мали ехопозитивні та ехонегативні скупчення у центральній частині (рис. 2).
Порівнюючи зображення ехограм плацент встановлено, що диференціювати плацентит та ворсинчастий занос за даними сонографії є проблематичним. За ехоструктурою можна тільки стверджувати про ймовірність фізіологічного перебігу тільності (плацентоми мають однорідну ехогеність, виражену ехопозитивну оболонку на периферії) та перебіг вагітності з ускладненнями (плацентоми неоднорідної ехоструктури, з ехопозитивними і ехонегативними ділянками у центральній частині).
Ультразвукові дані в подальшому було підтверджено анатомічними та гістологічними дослідженнями.
Морфологічні та біохімічні показники крові корів під час сухостійного та післяродового періодів
Під час сухостійного періоду морфологічні та біохімічні показники крові корів за плацентиту та ворсинчастого заносу порівняно з тваринами контрольної групи, характеризувалися зменшенням кількості еритроцитів в 1,4-1,5 раза, вмісту гемоглобіну в 1,2 раза та збільшенням в 1,2-1,3 раза кількості лейкоцитів, в 1,4- 1,6 раза загального білка, в 1,3-1,7 раза активності лужної фосфатази, в 1,5-2,4 раза лактатдегідрогенази, в 1,3-1,4 раза аланін- і аспартатамінотрансферази (р<0,05) (табл. 2). За 8,0±3,0 доби до отелення в крові цих тварин вміст загального холестеролу і тимолової проби був вірогідно більшим в 1,6-2 раза та 1,4-2,7 раза відповідно (р<0,05).
На 4-у добу після отелення біохімічні показники крові корів дослідних груп порівняно з контролем характеризувалися достовірно вищим вмістом холестеролу в 1,5 раза, вищою активністю лактатдегідрогенази в 1,9 раза та лужної фосфатази в 1,5 раза (р<0,05). Інші показники мали тенденцію до зменшення або збільшення у межах фізіологічних коливань.
Гормональні показники крові за 30,2±3,0 доби до отелення у корів з плацентитом та ворсинчастим заносом порівняно з тваринами контрольної групи характеризувалися достовірно вищим вмістом прогестерону в 1,2 раза, кортизолу в 1,4 раза та зменшеним вмістом пролактину в 1,3-2 раза (р<0,05). Встановлено, що за 8,0±3,0 доби до отелення в крові цих тварин зменшувався вміст прогестерону в 1,4-1,5 раза, естрадіолу в 1,4-1,8 раза та пролактину в 1,7 раза (р<0,05). Вміст кортизолу достовірно збільшувався в 1,4-1,5 раза (р<0,05).
Органометричні особливості фетальної частини плаценти корів за фізіологічної тільності
При визначенні анатомічної структури фетальної частини плаценти корів контрольної групи встановлено, що за формою вона мала вигляд дворогого мішка, в якому виділявся вільний ріг та ріг-плодовмістилище. У ділянках основи хоріону виявлено магістральні кровоносні судини 2,3±0,5 см у діаметрі, середня маса посліду (по групі) становила 10,5±1,3 кг, а площа фетальної частини плаценти - 7817,9±757,5 см?. Кількість котиледонів становила 70,9±11,4 шт. із загальною площею котиледонів - 1700,6±547,1 см? (табл. 3). Відмічено, що чим більшою була маса посліду, тим більшою була маса новонародженого теляти (р<0,05). Загальна площа котиледонів в 5,02±1,5 раза менша від площі посліду та прямо пропорційно залежить від кількості котиледонів, розташованих на поверхні хоріону (р<0,05).
Загальна кількість ворсинок у котиледонах становила 6447,7±2681,9 шт.. Встановлено, що при збільшенні кількості ворсинок на хоріоні їх товщина зменшувалась і, навпаки, при зменшенні - товщина збільшувалась.
Таблиця 2
Морфологічні та біохімічні показники крові корів у сухостійний та післяродовий період, М±m, n=22
Показник За 30,2±3,0 доби до отелення За 8,0±3,0 доби до отелення 4-та доба після отелення контрольна (n=10) І дослідна (n=7) ІІ дослідна (n=5) контрольна (n=10) І дослідна (n=7) ІІ дослідна (n=5) контрольна (n=10) І дослідна (n=7) ІІ дослідна (n=5)
Примітка. * р<0,05 порівняно з тваринами контрольної групи
Органометричні особливості фетальної частини плаценти корів за плацентиту та ворсинчастого заносу
За плацентиту запалення судинної оболонки супроводжувалося гіперемією хоріону, наявністю світло-жовтих інфільтратів та крововиливів на його поверхні. Порівняно з тваринами контрольної групи встановлено зменшення на 9,64 % маси посліду, на 22,44 % загальної площі котиледонів та 4,25 % загальної кількості стовбурових ворсинок (рис. 3).
Нами виявлено котиледони листочкоподібної форми, максимальний розмір яких досягав 16 см, рожевого кольору, розташованих на одному з боків хоріону. Діаметр кровоносних магістральних судин становив 0,5±0,8 см, що менше на 1,3-1,5 см ніж у корів контрольної групи.
Ворсинчастий занос характеризувався гіпертрофією та гіперплазією ворсинок фетальної частини плаценти. При морфометричному дослідженні 1/2 чи 1/3 ділянка хоріону мала вигляд суцільної ворсинчастої тканини, яка рівномірно вкривала один з рогів з обох боків хоріону (рис. 4). Уражена тканина була еластичної ущільненої консистенції, із збільшенням товщини її стінки у 2-2,5 раза (3-4,8 см). Порівняно з тваринами контрольної групи встановлено збільшення маси посліду на 11,45 % (11,7±1,1 кг) та загальної площі хоріону на 30 % (10163,4±497,8 см? (у т.ч. ураженої ділянки 4769,8±621,9 см?). Виявлено зменшення кількості котиледонів на 40,47 %, площі котиледонів на 52,01 %, та стовбурових ворсинок на 14,8 %. Колір котиледонів варіював від блідо-рожевого до червоного і навіть зелено-брунатного.
Таблиця 3
Морфометричні показники посліду корів, M±m, n=22
Показник Контрольна група (n=10) І дослідна група (n=7) ІІ дослідна група (n=5)
Маса посліду, кг 10,5±1,3 9,5±1,33 11,7±1,1
Площа фетальної частини плаценти, см? 7817,9±757,5 7402,3±636,6 10163,4±497,8
Кількість котиледонів, шт. 70,9±11,4 56,7±13,9 42,2±3,6
- великих, шт. 28,5±4,9 20,9±4,1 9,8±2,2
- середніх, шт. 27,5±7,6 21,4±8,1 19,8±7,2
- малих, шт. 14,9±5,1 18,9±5,9 12,6±4,7
Площа котиледонів, см? 1700,6±547,1 1318,9±494,9 816,1±141,1
Загальна кількість ворсин на хоріоні, шт. 6447,7±2681,9 6173,8±931,9 5493,6±1479,9
Встановлено, що у корів контрольної групи від магістральних, периферичні судини розгалужуються за дифузним типом, у корів за плацентиту та ворсинчастого заносу - за змішаним типом.
При розрахунку фетоплацентарних індексів найсуттєвішими слід вважати плацентарно-плодовий та плацентарно-послідовий індекси. Порівняно з тваринами контрольної групи (0,04 та 0,16) зменшення плацентарно-плодового індексу до 0,035 та плацентарно-послідового до 0,14 і нижче, свідчило про значне ураження хоріону, зменшення площі та кількості котиледонів.
Мікроскопічна будова фетальної частини плаценти корів за фізіологічної тільності
Отримані результати гістологічних досліджень свідчили, що хоріон за фізіологічного розвитку представлений хоріальною пластинкою, на якій нами було виділено три зони. Перша зона побудована із щільно упакованих тонких пучків колагенових волокон з рідко розташованими фіброцитами веретеноподібної форми. Епітелій одношаровий (з клітинами плоскої форми) або дворядний з клітинами кубічної форми. В цьому шарі виявлено поодинокі у вигляді невеликих груп клітини двох типів: перший - досить великі, завбільшки 22,0±2,0 мкм, з ексцентрично розташованим овальним або круглим ядром, другий - клітини завбільшки 14,0±1,5 мкм з великим ядром і відносно невеликою цитоплазмою (рис. 5).
Велику частину хоріону займав середній шар, який був побудований з пухкої волокнистої сполучної тканини. У товщі середнього шару розташовувалися фіброцити, клітини першого, другого типу, поодинокі лімфоцити, артерії мязово- еластичного типу з характерною будовою її стінки та артерії з відсутністю рівномірно-округлої форми їх просвіту. Стінка таких артерій вигинається всередину просвіту судини у вигляді горбоподібних підвищень різних розмірів. Характерною рисою стінок обох типів артерій був їхній слабо виражений набряк, що найвірогідніше виникав внаслідок просочування компонентами плазми крові (рис. 6).
У стовбурових ворсинках виявляли артерії і вени 2-го порядку, артеріоли, капіляри й венули. При цьому в ділянках формування ворсинок плаценти виявлялися усі типи наведених судин, а в ділянці між ворсинками - тільки капіляри. З поверхні ворсинки були вкриті одношаровим, однорядним епітелієм з епітеліоцитами кубічної, плоскої чи призматичної форми. Між цими епітеліоцитами на кінцевих ворсинках реєструвалися гігантські клітини та клітини двох типів, щільність інфільтрації яких найвища з усіх зон хоріальної пластинки плаценти.
Нами встановлено, що у 20,5 % корів контрольної групи, у 5 % котиледонів відбуваються некротичні зміни ворсинок, гемоліз еритроцитів та спазм артеріол і капілярів. Пристосувально-компенсаторні реакції характеризувалися збільшенням кількості капілярів та їх периферичного розташування у ворсинках хоріону.
Мікроскопічна будова фетальної частини плаценти корів за плацентиту
Нами було встановлено, що за плацентиту хоріальна пластинка плаценти з боку алантоїсної порожнини виразно набрякла. Внаслідок набряку колагенові волокна розпадаються на окремі групки з утворенням значних проміжків. У місцях набряку та клітинної інфільтрації (розташування 6-14 макрофагів, 70-80 % лімфоцитів, 1-5 % еозинофілів, моноцитів, нейтрофілів) знаходили поодинокі гігантські клітини. Кількість таких клітин невелика - приблизно одна клітина на 154-203 інших клітин. Усі кровоносні судини, особливо вени та капіляри, виразно розширені. Нерідко реєструвався “сладж-феномен”. У гладенькій мязовій тканині клітини знаходились у стані гідропічної дистрофії та плазмолізу. У зоні набряку межі стінки судини чітко не диференціюються. Ширина медії артерій 1-го та 2-го порядку перевищує товщину стінки у 1,5-4 рази, а адвентиції у 2-4 рази від товщини мязової оболонки (рис. 7).
Ворсинки котиледонів рідко розташовані та знаходились на різних стадіях руйнування. На ділянках між ворсинками епітелій був найбільш зруйнований. В таких ділянках хоріальна пластинка плаценти з поверхні була вкрита лише базальною мембраною. Сполучна тканина ворсинок інфільтрована макрофагами, моноцитами, лімфоцитами, окремими плазматичними клітинами. В місцях крововиливу відмічали розпад еритроцитів, відкладання гемосидерину, некроз всіх клітинних та тканинних елементів. Внаслідок дистрофічних змін і руйнування епітелію ворсинок, гігантські клітини не диференціювались.
Мікроскопічна будова фетальної частини плаценти корів за ворсинчастого заносу
При гістологічному дослідженні плаценти за ворсинчастого заносу встановлено набряк, потовщення та розшарування хоріальної пластинки плаценти. Її сполучна тканина містила поодиноко розташовані моноцити, плазматичні клітини та лімфоцити. Встановлено потовщення стінок артерій 1-го порядку за рахунок набряку та збільшення кількості циркулярно розташованих пучків гладеньких мязових волокон за рахунок гіперплазії. Просвіт артерій 1-го порядку був значно меншим і це було зумовлено виразним випинанням медії у просвіт судин. Такі випинання були не горбоподібні, як у тварин контрольної групи, а часто формували значні пальцеподібні виступи, які за своєю формою нагадували ворсинки тонкого відділу кишечнику (рис. 8).
Товщина адвентиції значно зростала, і в багатьох випадках становила до 1/3 товщини медії. Повний лізис стінки адвентиції супроводжувався утворенням значних порожнин, заповнених тканинним і клітинним детритом. Навколо таких артерій реєстрували інфільтрати з помірною кількістю моноцитів, лімфоцитів та окремих нейтрофілів. Слід зазначити, що інфільтрати були розташовані розсіяно навколо судин, і в жодному випадку не оточували їх з обох боків.
Епітелій стовбурових ворсинок на багатьох ділянках зруйнований. Внаслідок чого базальна мембрана оголена, частина епітеліальних клітин, які залишались на базальній мембрані, знаходились у стані зернистої дистрофії, інші - на різних стадіях руйнування.
На поверхні залишків кінцевих ворсинок виявляли гігантські клітини (неправильної форми із збільшенням розміру ядра в 1,3-1,64 раза), які становили 17,5-22,4 % серед клітин епітелію.
Морфофункціональний стан новонароджених телят за плацентиту та ворсинчастого заносу у корів
Аналіз одержаних результатів показав, що телята корів контрольної групи народжувались масою 40,8±9,2 кг, за плацентиту та ворсинчастого заносу - 36,9±6,4 кг і 35,98±3,81 кг відповідно. Порівняно з телятами корів контрольної групи, у телят І та ІІ дослідних груп відмічено збільшення часу прояву реалізації рухової активності (понад 159,3 хв.) та рефлексу ссання (понад 425,4 хв. і більше). Кількість еритроцитів та лейкоцитів у перші дві години життя була нижчою норми в 1,2 та 1,4 раза, а температура тіла - зниженою в середньому на 1-1,5 ?С. Впродовж двох-трьох діб після народження відмічали пронос, пригнічений стан, відсутність апетиту та загибель телят переважно на 3-4 добу.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
