Плацентарна дисфункція у вагітних при тютюнопалінні, її корекція та профілактика акушерських і перинатальних ускладнень - Автореферат

ГОРЬКОГО НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИЧНИХ ПРОБЛЕМ СІМЇ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукНауковий керівник: доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки та техніки України ЛУЦЕНКО НАТАЛІЯ СТЕПАНІВНА Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор ЯКОВЛЕВА ЕЛЬВІРА БОРИСІВНА Донецький національний медичний університет ім. Горького МОЗ України, професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФІПО доктор медичних наук, професор ПОДОЛЬСЬКИЙ ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України», керівник відділення проблем здоровя жінки фертильного віку Захист дисертації відбудеться «_27_» _жовтня_ 2010 р. о _14_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.03 при НДІ медичних проблем сімї Донецького національного медичного університету ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного медичного університету ім.Однією з найважливіших медико-соціальних проблем сучасного суспільства, яка представляє небезпеку для здоровя нації, продовжує залишатись тютюнопаління (В.А. Вагітність як спонукальний мотив до відмови від паління, на жаль, розглядається лише у 11 % жінок (И.П. Тютюнопаління в усіх його формах достовірно підвищує частоту ускладнень вагітності й пологів (В.В. Мета дослідження - знизити частоту акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних на тлі тютюнопаління шляхом розробки та впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів щодо боротьби з тютюнопалінням та покращення функції фетоплацентарної системи. Розробити та впровадити науково обґрунтований комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на боротьбу з тютюнопалінням, корекцію плацентарної дисфункції, зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних при тютюнопалінні.Виходячи з завдань, програма дослідження складалася з чотирьох етапів: I етап - аналіз 940 індивідуальних карт вагітних та породіль для визначення епідеміології тютюнопаління серед вагітних; ретроспективний клініко-статистичний аналіз 141 історії пологів та карти розвитку новонароджених у жінок, які активно палили, і 50 жінок, які не палили; II етап - комплексне обстеження 196 жінок основної групи та 30 вагітних контрольної групи; III етап - розробка та впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів щодо жінок, які зазнають вплив тютюнопаління; IV етап - порівняльна оцінка ефективності корекції плацентарної дисфункції у вагітних з різними формами тютюнопаління. На етапі жіночої консультації при постановці на облік із вагітності пацієнтки основної групи розподілені в залежності від форми тютюнопаління: I група - 136 жінок, які активно палили до зачаття й на момент звернення в жіночу консультацію; II група - 60 вагітних, які випробовують пасивну дію тютюнопаління свого оточення. З другої половини гестації, коли частина жінок повністю відмовилась від паління, були сформовані: I група, до якої увійшли 72 вагітні, котрі продовжили активно палити протягом періоду гестації (активні курці); II група, яку склали 60 жінок в ситуації тютюнопаління ближнього оточення (пасивні курці); III група складалась з 64 пацієнток, які припинили активно палити під час вагітності; контрольна група - 30 вагітних, які не палили і не палять та не перебувають під пасивним впливом тютюнопаління. Серед вагітних, які активно палять (I група), більше половини (59,6 %) перебувало в віці 20-25 років, що в 1,5 рази перевищувало цей показник в групі пасивних курців (II група) та групі контролю (р0,05). Айзенка в терміни гестації 20-24 тижні, виявила у вагітних I групи найбільше середнє значення фрустрації (8,8±2,7 бали), що перевищує показник на 1,5 бали відносно жінок, які припинили палити під час вагітності (III група - 7,3±1,6 бали), на 2,5 балів проти пасивних курців (II група - 6,3±2,1 бали) і на 3,4 бали в порівнянні з контрольною групою (5,4±2,3 балів).В структурі екстрагенітальної патології у вагітних при тютюнопалінні захворювання шлунково-кишкового тракту відмічені в 2,4 рази частіше відносно пасивних курців і в 2,7 рази - жінок, які не палять (р<0,05), патологія дихальної системи - в 2,0 і 3,3 рази відповідно (р<0,05). Для жінок, які активно палять, характерні ранній початок статевого життя (16,6±1,2 років проти 18,2±1,5 років пасивних курців і 19,0±1,6 років контрольної групи) та висока частота генітальної патології: псевдоерозії шийки матки зустрічалися в 1,6 раза частіше, ніж в ситуації пасивного тютюнопаління і в 2,3 рази - групи контролю (р<0,05), запальні захворювання придатків матки - у 1,7 і 2,4 рази частіше (р<0,05).

2. Основний зміст роботи