Платежі за ресурси як засіб фінансового забезпечення і оптимізації природокористування - Курсовая работа

Міжнародний університет бізнесу і права Кафедра фінансів Спеціальність 6.030508 «Фінанси і кредит» Курсова робота з дисципліни: Податкова система Платежі за ресурси як засіб фінансового забезпечення і оптимізації природокористування Розробив студент групи 401 Богданова О.М. Керівник роботи доцент, к.е.н. Плачков С.І. Херсон 2011 ЗАВДАННЯ НА КУРСОВУ РОБОТУ Студента Богданової Олени Михайлівни 1. Вихідні дані до роботи Податковий кодекс України, Закони України, підзаконні нормативні акти 4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить розробити, і термін виконання) 4.1 Правова основа справляння платежів за користування природними ресурсами 4.2 Механізм розрахунку і порядок сплати платежів за ресурси 4.3 Сучасний стан та проблеми справляння ресурсних платежів 5. Перелік графічного матеріалу Таблиці, графіки ЗМІСТ Вступ 1. Правова основа справляння платежів за користування природними ресурсами 1.1 Плата за землю та плата за воду 1.2 Збір за забруднення навколишнього природного середовища та збір за геологорозвідувальні роботи 1.3 Плата за лісові ресурси та плата за користування надрами 2. Сучасний стан та проблеми справляння ресурсних платежів 3.1 Тенденції загальних доходів від використання природних ресурсів 3.2 Особливості природно-ресурсного потенціалу 3.3 Головні проблеми низької прибутковості платежів за природні ресурси Висновки Бібліографічний список Додаток А. Ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено та ставки збору за спеціальне використання поверхневих вод і підземних вод Додаток В. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення Додаток Г. Така шкода проявляється у втратах запасів природних ресурсів (товарної деревини, рибних запасів, корисних копалин та ін.), матеріальних цінностей (врожаю сільськогосподарських культур, багаторічних насаджень тощо), не отриманні доходу. Саме тому для того щоб спонукати раціональне використання природних ресурсів необхідно ввести таку систему ресурсних платежів, що була би справедливою як для користувачів цих ресурсів так і для держави. 1. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. У населених пунктах, віднесених Кабінетом Міністрів України до курортних, до ставок земельного податку застосовуються коефіцієнти: на південному узбережжі Автономної Республіки Крим - 3,0; на південно-східному узбережжі Автономної Республіки Крим - 2,5; на західному узбережжі Автономної Республіки Крим - 2,2; на чорноморському узбережжі Миколаївської, Одеської та Херсонської областей - 2,0; у гірських і передгірних районах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей - 2,3, крім населених пунктів, які Законом України «Про статус гірських населених пунктів України» (№ 56/95-ВР) віднесені до категорії гірських; [8]. на узбережжі Азовського моря та в інших курортних місцевостях - 1,5 [15]. При визначенні розміру податку за земельні ділянки, зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими будівлями і спорудами, розташованими на територіях та обєктах історико-культурного призначення, що не повязані з функціональним призначенням цих обєктів, застосовуються такі коефіцієнти до відповідного земельного податку: міжнародного значення - 7,5; загальнодержавного значення - 3,75; місцевого значення - 1,5 [4]. Податок за земельні ділянки, надані для Збройних сил України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, залізниць, гірничодобувних підприємств, а також за водойми, надані для виробництва рибної продукції, справляється у розмірі 25 відсотків суми відповідного земельного податку [19]. Юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку за формою, встановленою Головною державною податковою адміністрацією України, щороку станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції. Нормативи плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів затверджуються Кабінетом Міністрів за поданням Міністерства охорони навколишнього природного середовища за погодженням із Міністерством економіки і Міністерством фінансів. Для водокористувачів, водозабезпечення яких здійснюється із водогосподарських систем, тобто комплексів, взаємоповязаних водних обєктів - річок, водосховищ, каналів, озер, підземних вод й інших обєктів, нормативи плати встановлюються у копійках за 1 куб. м води, використаної із водогосподарської системи [28].