Платіжний баланс - Курсовая работа

бесплатно 0
4.5 31
Суть і структура платіжного балансу. Поняття торгового балансу. Класифікація статей платіжного балансу за методикою міжнародного валютного фонду. Методи балансування платіжного балансу. Державна політика і шляхи коригування платіжного балансу України.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Платіжний баланс складається із таких розділів: 1) торговий баланс, тобто співвідношення між вивозом та ввозом товарів; У платіжному балансі виділяють такі статті, як «Надання військової допомоги іноземним країнам» та «Військові видатки за кордоном». За методикою МВФ прийнято також показувати окремою позицією в платіжному балансі так звані односторонні перекази: 1) державні операції - субсидії іншим країнам по лінії економічної допомоги, державні пенсії, внески в міжнародні організації; Платіжний баланс за поточними операціями включає торговий баланс і "невидимі" операції. Заключна стаття платіжного балансу «Операції з ліквідними валютними активами» відображає операції з ліквідними валютними активами, в яких беруть участь державні валютні органи і в результаті чого відбуваються зміни як величини, так і складу центральних офіційних золотовалютних резервів.Таким чином, платіжний баланс є не тільки рахунком міжнародних операцій країни, сторони якого урівноважуються, а й певним станом цих операцій, вимагаючи якісні і структурні характеристики його основних елементів. Відображаючи реальні фінансові потоки між певною країною і зовнішнім світом, платіжний баланс дає змогу зробити відповідні висновки. Використовуючи записи результатів обміну між країнами, легше зробити висновок про стабільність системи плаваючих валютних курсів, оскільки платіжний баланс допомагає виявити акумулювання валют у руках тих людей, які більш зацікавлені в цьому (резиденти), і тих, які намагаються позбутися цих валют (нерезиденти). Платіжний баланс незамінний і в умовах фіксованих валютних курсів, оскільки допомагає визначити розміри нагромадження даної валюти в руках іноземців і вирішити питання про доцільність підтримки фіксованого курсу валюти у випадку загрози валютної кризи. Також виходячи з розглянутої множини чинників впливу на платіжний баланс, можна зробити висновок, що досягнення щорічної збалансованості валютних надходжень у країну з її виплатами іншим країнам є надзвичайно складним завданням.

Вывод
Таким чином, платіжний баланс є не тільки рахунком міжнародних операцій країни, сторони якого урівноважуються, а й певним станом цих операцій, вимагаючи якісні і структурні характеристики його основних елементів. Відображаючи реальні фінансові потоки між певною країною і зовнішнім світом, платіжний баланс дає змогу зробити відповідні висновки.

Рахунки платіжного балансу дають змогу отримати інформацію про нагромадження заборгованості, виплату процентів і платежів за основною сумою боргу та можливості країни заробити валюту для майбутніх платежів. Це необхідно для розуміння, наскільки країні-боржнику стало важче (або дорожче) погасити борги іноземним кредиторам.

Використовуючи записи результатів обміну між країнами, легше зробити висновок про стабільність системи плаваючих валютних курсів, оскільки платіжний баланс допомагає виявити акумулювання валют у руках тих людей, які більш зацікавлені в цьому (резиденти), і тих, які намагаються позбутися цих валют (нерезиденти).

Платіжний баланс незамінний і в умовах фіксованих валютних курсів, оскільки допомагає визначити розміри нагромадження даної валюти в руках іноземців і вирішити питання про доцільність підтримки фіксованого курсу валюти у випадку загрози валютної кризи.

Також виходячи з розглянутої множини чинників впливу на платіжний баланс, можна зробити висновок, що досягнення щорічної збалансованості валютних надходжень у країну з її виплатами іншим країнам є надзвичайно складним завданням. Тому жодна держава світу не намагається його вирішити, оскільки не існує безпосередньої загрози порушення економічної стабільності при певній невідповідності вхідних і висхідних потоків валюти. Так, при довгостроковому пасивному сальдо платіжного балансу, необхідно для покриття дефіциту іноземної валюти використовувати офіційні резерви і тим самим зменшувати їх обсяги. Так, як ці резерви не є безмірними, то країна, щоб виправити ситуацію, повинна вводити різноманітні протекціоністські заходи для обмеження імпорту і стимулювання експорту. В результаті дефіциту платіжного балансу можлива зміна курсової вартості національної валюти. Завдяки таким заходам, як поширення практики плаваючих валютних курсів, збільшення масштабів кредитного ринку, відміна обмежень на рух капіталів зявилась можливість лібералізації проведення самостійних дій приватними учасниками міжнародних фінансових і торговельних операцій. Також спостерігається тенденція до узгодження внутрішніх макроекономічних політик розвинутих країн. І на сьогоднішній день міжнародна координація платіжних балансів розглядається як альтернатива плаваючим валютним курсам.

Світовий досвід регулювання платіжного балансу свідчить про труднощі одночасного досягнення зовнішньої і внутрішньої рівноваги національної економіки. Це підсилює дві тенденції - партнерство і суперечність - у взаємовідносинах країн з активним і пасивним платіжним балансом.

Щодо платіжного балансу України, то виходячи з проведеного аналізу, слід зазначити про його збалансованість та забезпеченість необхідними фінансовими ресурсами. Зростання обсягів зовнішніх запозичень, особливо приватного сектору, з одного боку свідчить про довіру іноземних агентів до України, а з іншого - забезпечують зростаючий попит національного виробника. Дана ситуація дозволить у середньостроковій перспективі забезпечити високі темпи розвитку економіки за умов стимулювання експорту готової продукції, а не сировинної. Водночас, виходячи із стану зовнішньої торгівлі та рівня забезпеченості міжнародними резервами необхідно переглянути валютну політику стосовно переходу на плаваючий валютний курс.

Список литературы
1) Ежемесячный теоретический научно-практический журнал «Деньги и кредит» // Издательство «Финансы и статистика» № 8 (2002), Пищик П.В. «Регулирование платежного баланса и проблема макроэкономического роста».

2) Козик В.В.. Павлова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини : Навч. Посіб. -Львів: Львівська політехніка,2009.-267 с.

3) Науково-аналітичний щоквартальник: «Стратегічні пріоритети» №3 (4) 2007 Шевчук В.О., Атаманчук З.А. «Монетарні ефекти платіжного балансу і ремонетиризація української економіки». ст. 67-75.

4) Міжнародні валютно-фінансові відносини : підручник / С.Я. Боринець. 5-те вид., перероблене і доповнене. - К.: Знання, 2008. - 583 с.

5) Шевчук Віктор Олексійович. Міжнародна економіка: теорія і практика: підручник / В.О. Шевчук. - 2-ге вид., перероблене. і доповнене. - К.: Знання, 2008. - 664 с.

6) Щоквартальне аналітично-статистичне видання Національного банку України. «Платіжний баланс та зовнішній борг України 2007 рік», Авторський колектив Гальчинський Т.А., Чепурнова Н.І., Березок Н.О., ст. 3-31.

7) www.niss.gov.ua/Monitor/desember08/22.htm - 48k - Шляхи оптимізації платіжного балансу України та зовнішньоторговельного балансу регіонів в умовах фінансової кризи. Відділ стратегії управління регіональним розвитком - В. Андрійчук.

Размещено на .ru

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?