Вплив пластифікуючих добавок і їх комплексів з добавками гідрофобізуючої дії на процеси пластифікації, структуроутворення та синтез міцності шлаколужних цементів. Перевірка ефективності поведінки шлаколужних цементів з оптимальними складами добавок.
БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ Робота виконана на кафедрі будівельних матеріалів та в Науково-дослідному інституті вяжучих речовин і матеріалів ім. Глуховського Київського національного університету будівництва і архітектури Кривенко Павло Васильович, Київський національний університет будівництва і архітектури, професор кафедри будівельних матеріалів директор Науково-дослідного інституту вяжучих речовин і матеріалів ім. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Київського національного університету будівництва і архітектури за адресою: 03680, м.встановлено ефективність впливу добавок на пластифікацію розглянутих шлаколужних цементів, яка змінюється у ряду: гідрофілізуючі ПАР (лігносульфонати) > гідроксикарбонова група, нейтралізована лугами (глюконат натрію) > гідрофобізуючі ПАР (полігідросилоксани) > аніоноактивні ПАР (нафталін-і меламінформальдегіди) > синтетичні полімерні ПАР (поліакрилати), що відрізняється від відомого впливу вказаних ПАР в клінкерних цементних композиціях; визначено особливість процесів структуроутворення штучного каменю на основі розроблених пластифікованих цементів, яка полягає у підвищенні ступеня гідратації та збільшенні вмісту новоутворень в обємі за рахунок пептизуючої дії добавки та збільшенні ступеня упорядкованості структури внаслідок переважного формування гідратних фаз тоберморитового складу, що обумовлює високу щільність і міцність штучного каменю, порівняно з аналогом на основі композицій без добавки; розроблено метод керування рухомістю та життєздатністю бетонних сумішей на основі пластифікованих шлаколужних цементів за рахунок додаткового введення добавок ПАР (ЛСТ-Na, глюконату натрію та їх комплексів) і лужних компонентів на стадії приготування бетонної суміші, що дозволяє підвищити рухомість від Р-3 до Р-5 без зміни В/Ц. Практичне значення одержаних результатів: запропоновано технологію виробництва пластифікованого шлаколужного цементу, склад якого представлений меленим шлаком, лужним порошкоподібним продуктом, гідрофобізуючою і пастифікуючою добавками, при сумісному помелі складових або при змішуванні всіх мелених компонентів у змішувачі для виготовлення сухих будівельних сумішей; досліджено фізико-механічні та технологічні характеристики бетонних сумішей та бетонів на основі шлаколужного цементу, пластифікованого комплексною добавкою ЛСТ-Na ГКЖ-94, та показано, що вони перевищують відповідні характеристики бетонних сумішей і бетонів на основі портландцементу [2];Теоретично обґрунтовано та експериментально підтверджено принципи композиційної побудови ефективних пластифікованих шлаколужних цементів, які базуються на використанні комплексної поверхнево-активної добавки як суміші речовин гідрофобізуючої і гідрофілізуючої дії та лужних компонентів, а саме Na2CO3, Na2O?SIO3?5H2O, що забезпечує при замішуванні цементної композиції водою протікання хемосорбційних процесів взаємодії добавки зі складовими шлаку, керування якими дає змогу впливати на рухомості цементних паст і строки їх тужавлення. Встановлено проведеними дослідженнями поведінки сучасних ПАР в умовах гідратації і твердіння шлаколужних цементуючих систем, що розподіл добавок за ефективністю не відповідає відомим уявленням, які характерні для клінкерних цементних систем, гідратованих водою і змінюється у ряду: гідрофілізуючі ПАР (лігносульфонати) > гідроксикарбонова група нейтралізована лугами (глюконат натрію) > гідрофобізуючі ПАР (етілполігідросилоксани) > аніоноактивні ПАР (нафталін-і меламінформальдегіди) > синтетичні полімерні ПАР (поліакрилати). Визначено особливість процесів структуроутворення штучного каменю на основі розроблених пластифікованих цементів, яка полягає у підвищенні ступеня гідратації та збільшенні вмісту новоутворень в обємі за рахунок пептизуючої дії добавки та збільшенні ступеня упорядкованості структури внаслідок переважного формування гідратних фаз тоберморитового складу, що обумовлює високу щільність і міцність штучного каменю, порівняно з аналогом на основі композицій без добавки. Проведено роботи з оптимізації складу комплексної добавки з урахуванням виду лужного компонента шлаколужної цементуючої системи, якісних характеристик компонентів і технології виготовлення цементу, які дозволили запропонувати оптимальні склади і технологію пластифікованих шлаколужних цементів з активністю 40…80 МПА, початкові строки тужавлення яких відповідають діючим нормам на цементи загальнобудівельного призначення (? 45 хв.), з ефектом пластифіуючої дії у цементних пастах 110%, цементно-піщаних розчинах 35…70% порівняно з бездобавочними композиціями при низьких показниках В/Ц = 0,30…0,33.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
