Планування виробництва і збуту продукції - Курсовая работа

Під організацією виробництва розуміється координація й оптимізація в часі та просторі всіх матеріальних, трудових елементів виробництва з метою випуску в певні строки необхідної споживачам продукції з найменшими витратами за умови належної якості й отримання достатнього прибутку від її реалізації для подальшої продуктивної діяльності. Кожне підприємство має свої особливості виробництва, які визначають специфічні комплексні завдання з його організації, в особливості організації виробничих дільниць: проектування та освоєння нових товарів, забезпеченість сировиною, використання робочої сили та устаткування, поліпшення асортименту та якості продукції, транспортування, складування та сервісне обслуговування в процесі експлуатації. Перші «зафіксовані на твердому матеріалі» ідеї організації виробництва відносяться до часів єгипетських фараонів. Для спорудження пірамід і гігантських зрошувальних систем залучалися тисячі людей, цілеспрямоване використання зусиль яких потребувало планування, організації і контролю. Промислова революція кінця XVIII - початку XIX ст. відкрила нову епоху в розвитку теорії і практики організації й управління виробництвом.Під виробничою потужністю розуміється максимально можливий річний випуск продукції в номенклатурі і асортименті, передбачених планом при повному використанні виробничого обладнання готівкового і площ з урахуванням застосування прогресивних технологій, організації виробництва та праці. Розрахунок виробничої потужності проводиться з метою узгодження планованого обсягу випуску продукції з виробничими можливостями підприємства. Розрізняють виробничі потужності на початок року - вхідні, яка визначається за наявності обладнання та чинним нормам праці, і вихідну - на кінець року, з урахуванням плану робіт з модернізації устаткування, удосконалювання технології, розширення парку обладнання та інших факторів. період, протягом якого вибувають потужності не використовуються (від вибуття до кінця року), міс.; При однотипної обладнанні потужність по випуску i-го вироби пропорційна пропускної спроможності і визначається за формулоюЗдійснюється за коефіцієнтом використання виробничої потужності за формулою Використання виробничої потужності також здійснюється за середнім коефіцієнтом завантаження обладнання, за узагальнюючими показниками виробітку продукції на один верстат, на 1м 2 площі, фондовіддачі в рублях і випуску продукції на 1 руб. основних виробничих фондів.Виробнича програма цеху основного виробництва містить деталізоване номенклатурно-кількісне завдання, що випливає з плану виробництва підприємства. Для повної увязки показників плану підприємства з цеховими плановими завданнями їх розробляють в порядку зворотному ходу технологічного процесу, тобто від випускають (складальних) цехів до заготівельним. Наприклад, програма складального цеху визначається за формулою При складанні програми розраховують потреба підприємства (цеху, дільниці) в обладнанні (площах) і характер завантаження з метою виявлення та усунення диспропорцій (перевантажених вузьких місць і недовантажених ділянок) . Вони виконуються з однотипних технологічним групам обладнання та містять: 1) визначення завантаження устаткування в нормогодин за формулоюВключає планування виробництва продукції в натуральному вираженні, виробництво продукції у вартісному вираженні, обсягу реалізації продукції, показників якості виробів, що випускаються, обгрунтування плану виробництва показниками використання виробничих потужностей та основних фондів. Обсяг виробництва підприємства у вартісному вираженні характеризується показниками: товарної, реалізованої, валової і нормативно - чистої продукції. До складу товарної продукції включаються: а) всі види повністю виготовленої, комплектної продукції і напівфабрикатів, призначених для реалізації; Обсяг товарної продукції планують у вартісному вираженні за діючими оптовими цінами і нормативу чистої продукції по кожній номенклатурній позиції і визначають за формулами: Для кожного вигляду виробу або послуг витрати на капітальні та середні ремонти обладнання та транспортних засобів. що реалізується, на відміну від товарної включає продукцію, поставлену споживачем і сплачену за рахунками.Незавершеним виробництвом називається виражена у вартісній формі, незавершена у виготовленні продукція, що знаходиться на різних стадіях виробництва у вигляді заділів, що підлягають подальшій обробці. Матеріали, заготовки і напівфабрикати, отримані від постачальників, якщо навіть їх завезено в цех, не включаються до незавершене виробництво до тих пір, поки вони не запущені в обробку на даному підприємстві. В умовах масового і великосерійного виробництва виробів з тривалими циклами виробництва рівень незавершеного виробництва на кінець планованого періоду залежить від середньоденного випуску продукції планованого в подальшому періоді і виробничого циклу виготовлення продукції.

Зміст

Вступ

1. Планування виробництва і збуту продукції

1.1 Виробнича потужність підприємства

1.2 Оцінка ступеня використання виробничої потужності

1.3 Зміст і порядок розробки виробничих програм цехів

1.4 Розробка різного плану виробництва на підприємстві

1.5 Незавершене виробництво

1.6 Валова продукція

1.7 Нормативно-чиста продукція

2. Розрахункова частина

2.1 Вибір, обгрунтування та характеристика типів виробництва. Форма організації виробництва на дільниці

2.2 Визначення розміру партії виробів(деталей)

2.3 Розрахунок тривалості циклу партії деталей

2.4 Методи організації виробництва

2.5 Планування і організація трудових процесів

2.6 Планування та організація технічного контролю на дільниці

2.7 Планування та організація транспортування виробів на дільниці

2.8 Планування і організація персоналу і оплати праці на дільниці

2.9 Планування і організація витрат на дільниці

2.10 Соціально-трудове планування

2.11 Планові показники виробничої дільниці

Висновки

Список використаної літератури