Планування тренувальних навантажень в передзмагальному мезоциклі для акробатичних пар з урахуванням біологічних особливостей жіночого організму - Автореферат

Національний університет фізичного виховання і спорту України Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата наук по фізичному вихованню і спортуРобота виконана в Дніпропетровському державному інституті фізичної культури і спорту, Міністерство України у справах сімї, молоді та спорту. Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент Шамардіна Галина Миколаївна, Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту, завідувач кафедри олімпійського і професійного спорту та теорії фізичного виховання. Провідна установа: Харківська державна академія фізичної культури, кафедра біологічних основ фізичного виховання і спорту, Міністерство України у справах сімї, молоді та спорту, м. Захист відбудеться 27 2006 р. о 14 год 30 хв на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.856.01 Державного науково-дослідного інституту фізичної культури і спорту (03680, Київ-150, вул.Дослідження ряду авторів показали, що в даний час досягнення багатьох спортивних результатів неможливе без добре продуманого плану учбово-тренувального процесу, важливою частиною якого є планування і оптимальний розподіл тренувальних навантажень в мікроциклах підготовки, як окремих складових його одиницях. Для ефективного управління тренувальним процесом тренеру необхідно мати надійні дані, що характеризують з одного боку, рівень функціональних можливостей спортсмена, з іншою - показники тренувальних навантажень. Тому ми вважаємо, що розробка і впровадження спеціальної програми підготовки жіночих акробатичних пар до змагань на підставі обліку МЦ нижніх партнерок і відсутністю менструальної функції верхніх, необхідно для попередження порушень специфічного біологічного циклу спортсменок, а також для поліпшення результатів змагань. Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що: · вперше науково обґрунтована і упроваджена система оптимального розподілу тренувальних навантажень для спортсменок жіночих пар, що відрізняється обліком їх амплуа і ОМЦ нижніх партнерок, яка експериментально доводить, що організація тренувального процесу по запропонованій методиці дозволяє більш виразно поліпшити функціональні показники організму спортсменок, показники ОФП і СФП, а також результати змаганнь; Практична значущість отриманих результатів полягає в тому, що з урахуванням оптимального співвідношення обєму і інтенсивності тренувальних навантажень, динаміки функціонального стану спортсменок, амплуа партнерок і фаз ОМЦ нижніх акробаток, розроблена і упроваджена методика тренувань, сприяюча більш вираженому зростанню рівня фізичної і технічної підготовленості спортсменок в порівнянні з загальноприйнятою системою підготовки до змагань.Перша фаза мікроциклу співпадає з овуляцією (15-16-й день), в другій фазі - фазі сверхвосстановления (17-21-й день ОМЦ), використовувалися ударні навантаження. Модель тренувального процесу верхніх партнерок у передзмагальному мезоциклі залишалася постійною і не змінювалася, крім роботи у парах і роботи по композиціях, тобто парна і композиційна роботи жіночої пари планувалася в залежності від фаз ОМЦ нижніх партнерок. В результаті проведення експерименту у верхніх партнерок експериментальної групи достовірно зросли показники практично у всіх тестах загальної і спеціальної фізичної підготовленості: підняття ніг на гімнастичній стінці до торкання перекладини над головою (р?0,05); лазання по канату з максимальною швидкістю, 3 м (р?0,001); пять згинань і розгинань рук із стійці на голові, с (р?0,001); біг 20 м (р?0,05); утримання ноги убік (р?0,1); згинання і розгинання рук в упорі лежачи (р?0,05;0,01); присідання на одній нозі за 10 с (р?0,05). У нижніх партнерок експериментальної групи в динаміці ОМЦ достовірно покращали результати в наступних тестах фізичної підготовленості: підняття ніг на гімнастичній стінці до торкання перекладини над головою (р?0,01; 0,001); лазання по канату, 3 м (р?0,01; 0,001); пять згинань і розгинань рук із стійці на голові, с (р?0,01; 0,001); біг 20 м (р?0,01; 0,001); стрибок в довжину з місця (достовірний приріст результатів виявлений тільки в 1 і 5 фазі - р?0,05; 0,01); утримання ноги убік (р?0,05;0,01); згинання і розгинання рук в упорі лежачи (р?0,05; 0,01); присідання на одній нозі за 10 с (р?0,05). При порівнянні даних статичної сили і мязової координації акробаток встановлено, що верхні партнерки експериментальної групи після експерименту достовірно перевищують результати до експерименту в показниках: максимального зусилля кисті (р?0,05), яке використовувалося в сукупності з рештою тестів для визначення максимальної сили мязів кисті; величини помилки відтворення мязового зусилля 50 % від максимального в стійці на голові (р?0,05); помилки відтворення 5-ти і 10-ти секундних відрізків часу (р?0,05).У дисертації приведено теоретичне узугальнення і нове рішення наукової проблеми, яка визначається в раціональному плануванні тренувальних завантажень передзмагальному мезоциклі в парній акробатиці з урахуванням біологічних особливостей жіночого організму.

За наслідками дисертаційних досліджень опубліковано 7 наукових робіт, з них 5 - в спеціалізованих виданнях, рекомендованих ВАК України; 5 робіт виконано самостійно.

Структура і обєм дисертації

Дисертація складається з введення, пяти розділів, практичних рекомендацій, висновків, списку літератури, додатку. Робота викладена на 218 сторінках, містить 35 таблиць, ілюстрована 6 малюнками. Бібліографічний покажчик містить 271 літературне джерело, зокрема - 25 робіт зарубіжних авторів.

Методи дослідження

1. Аналіз і узагальнення даних спеціальної літератури, документальних матеріалів.

2. Педагогічні спостереження за тренувальною і змагальною діяльністю жіночих акробатичних пар, хронометраж занять.

3. Методи соціологічних досліджень.

4. Педагогічне тестування (тестування фізичних здібностей, статичної сили і мязової координації, вестибулярної функції).

5. Педагогічний експеримент.

6. Медико-біологічні методи (метод функціональних проб).

7. Методи математичної статистики.

2. Основний зміст роботи

У введенні розкривається актуальність теми, визначається обєкт, предмет, мета, завдання дослідження, характеризується наукова новизна, практичне значення дослідження, особистий внесок претендента, указується область апробації і впровадження в практику результатів дослідження.

У першому розділі “Проблеми і перспективи сучасної підготовки спортсменок в різних видах спорту” проводиться аналіз анатомофізіологічних особливостей жіночого організму, статевого дозрівання спортсменок, спеціальної науково-методичної літератури, що розкриває особливості підготовки спортсменок в різних видах спорту, розглядаються анатомофізіологічна характеристика спортивної діяльності в акробатиці, основні показники навантаження в спортивній гімнастиці і акробатиці.

Аналіз літературних джерел дає підставу стверджувати, що сучасний рівень спортивної майстерності жінок-спортсменок вимагає пошуку більш довершених шляхів для підвищення ефективності тренувального процесу. В даний час найважливішого значення набуває оптимізація структури і змісту тренування з урахуванням адаптаційних можливостей жіночого організму.

У ряді робіт по таких суміжних видах спорту, як спортивна і художня гімнастика, синхронне плавання, розкриті основні принципи планування тренувальних навантажень в період безпосередньої підготовки до змагань з урахуванням біологічних особливостей жіночого організму. Проте в жіночих акробатичних парах тренувальний процес проводиться без урахування специфічного біологічного циклу спортсменок, що підтверджується відсутністю досліджень даної проблеми в акробатиці.

У другому розділі “Методи і організація досліджень” дається опис методів дослідження, розкривається організація дослідження.

Дослідження проводилися впродовж 1999-2004 рр.

I етап (1999-2000 рр.) - аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури, вивчення планованих і фактично виконуваних тренувальних навантажень за показниками обєму і інтенсивності в передзмагальному мезоциклі.

II етап (2000-2001 рр.) - вивчення особливостей ОМЦ нижніх партнерок методом анкетного опиту, вимірювання базальної температури і маси тіла, аналіз анкетного опиту верхніх партнерок для визначення особливостей становлення у спортсменок статевого дозрівання, а також тренерів, для аналізу їх уявлень про норми навантаження на етапі безпосередньої підготовки до змагань. Проведення тестування рівня загальної і спеціальної фізичної підготовленості акробаток, функціональних показників організму.

III етап (2001-2002 рр.) - дослідження впливу тренувальних навантажень на функціональні показники організму акробаток. Розроблена і упроваджена методика оптимального розподілу навантажень з урахуванням фізіологічних особливостей жіночого організму.

IV етап (2003-2004 рр.) - проведення основного педагогічного експерименту, впродовж якого визначалася ефективність експериментальної методики, математична обробка одержаних експериментальних даних.

У третьому розділі “Особливості планування тренувальних навантажень в акробатиці. Попередні результати дослідження” приведений аналіз результатів анкетування верхніх і нижніх партнерок, а також тренерів.

У анкетному опиті брали участь 22 жіночих акробатичних пари різної спортивної кваліфікації, що представляють Дніпропетровську, Донецьку, Одеську, Вінницьку, Київську області.

З метою вивчення особливостей протікання ОМЦ у нижніх партнерок був проведений анкетний опит по Н.В. Свечникової. На підставі аналізу даних проведеного опиту спортсменок розглянуті особливості становлення і протікання менструальної функції у спортсменок, представлена субєктивна оцінка акробатками свого функціонального стану в передменструальну і менструальну фази циклу.

Аналіз представлених даних анкетного опиту дозволяє зробити висновок про те, що всі опитані нижні партнерки почали займатися спортом до настання першої менструації. Вік менархе у спортсменок коливається від 13 до 16 років.

Тривалість ОМЦ у акробаток, що представляють Дніпропетровську область, в межах фізіологічної норми - від 26 до 30 днів. Тривалість менструації складає близько 5 днів. Аналіз даних про психоемоційний стан спортсменок перед і під час менструації показав, що субєктивно дівчата відзначають збільшення дратівливості і стомлюваності. Без обмеження навантажень в несприятливі фази менструального циклу тренуються більшість акробаток.

Результати анкетного опиту верхніх партнерок дозволяють укласти, що у них виявлені ознаки затримки статевого розвитку за показниками відсутності менархе (першої менструації), а також відсутності або слабкого розвитку вторинних статевих ознак.

Результати анкетування серед 20 ведучих тренерів України свідчать про те, що при виборі параметрів обліку і контролю навантажень використовуються конкретні показники, які легко реалізувати в практичній роботі. У дужках приведений відсоток тренерів, що враховують ці дані: час тренування (90 %), кількість виконуваних елементів і композицій (100 %), кількість повторень (55 %), паузи відпочинку між підходами (35 %).

Облік “внутрішнього” навантаження, повязаний з реєстрацією реакції організму на тяжкість вправ або тренувальних занять, тренери, в основному, не використовують на практиці. Лише 5 % тренерів епізодично використовують вимірювання ЧСС.

Вираженість стомлення (точніше - наявність ознак перевтоми) на практиці більшість тренерів визначають на основі зовнішніх ознак (40 %) і субєктивних відчуттів спортсменок (55 %).

Результати показали, що тренувальні навантаження постійно реєструють тільки 15 % тренерів. У окремих мікроциклах облік навантажень веде 30 % опитаних тренерів, а в окремих тренувальних заняттях такий облік ведуть 50 % тренерів.

Виявлено, що при плануванні тренувальних навантажень тільки 15 % тренерів епізодично враховують особливості ОМЦ спортсменок і знижують навантаження.

В результаті одержаних даних вимірювання базальної температури і маси тіла нижніх партнерок можна укласти, що двофазна базальна температура указує на нормальний менструальний цикл з чергуванням фолікулярної і прогестероновых фаз ОМЦ. У спортсменок, що беруть участь в нашому експерименті, можна констатувати факт специфічного біологічного циклу без порушень. Показники маси тіла нижніх акробаток свідчать про закономірну зміну ваги в допустимих межах в перебігу ОМЦ.

Проведені дослідження обємів роботи жіночих акробатичних пар високої кваліфікації дозволяють стверджувати, що фактична реалізація запланованих обємів роботи жіночих пар високої кваліфікації вельми хаотична. Наприклад, в 1-му тижневому мікроциклі, різниця між планованим і фактично виконуваним обємом навантаження складає 227,39 елементів, у 2-му МКЦ - 138,91 елементів, у 3-му - 226,6, а в 4-му МКЦ - 96 елементів.

Отримані результати дозволяють зробити висновок, що на практиці, в період безпосередньої підготовки до змагань, тренерами не ведеться облік і контроль виконаних тренувальних навантажень. Тренувальний процес спортсменок проводиться без урахування специфічного біологічного циклу.