Порівняльні аспекти різних методів контрацепції у жінок, які мешкають на забрудненій радіонуклідами території, а також особливості формування та функціонального стану фетоплацентарного комплексу в залежності від ступеня радіаційного забруднення.
При низкой оригинальности работы "Планування сім’ї у жінок, які мешкають на забрудненій радіонуклідами території", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім.П.Л.ШУПИКА ПЛАНУВАННЯ СІМЇ У ЖІНОК, ЯКІ МЕШКАЮТЬ НА ЗАБРУДНЕНІЙ РАДІОНУКЛІДАМИ ТЕРИТОРІЇРобота виконана в Київській медичній академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України НАУКОВИЙ КЕРІВНИК доктор медичних наук, професор Вдовиченко Юрій Петрович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ доктор медичних наук Корнацька Алла Григорівна, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, го-ловний науковий співробітник відділення планування сімї та статевого дозрівання дівчат; Захист дисертації відбудеться "30" _травня_ 2001 року о _12_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім.Як показали результати численних наукових досліджень, є всі підстави говорити про комплексний несприятливий вплив, складовими якого є забруднення грунту радіонуклідами, низька якість питної води і сільськогосподарських продуктів, збільшення виробничих шкідливостей, незадовільні матеріально-побутові умови, а також психологічні стресові ситуації (Г.К.Степанківська та співавт., 1996; Р.В.Богатирьова, 1997; В.М.Запорожан та співавт., 1998). Вагітність і пологи в жінок, які мешкають у різноманітних зонах радіоактивного забруднення є предметом численних наукових вишукувань, у першу чергу як у нас у країні (В.Є.Дашкевич, 1997; А.Г.Коломійцева та співавт., 1998; О.М.Лукянова та співавт., 2000), так і за її межами (М.І.Жиленко та співавт., 1999; В.І.Краснопольський та співавт., 2000; J.B.Little, 1998). Незважаючи на значне число наукових повідомлень по кожній із цих проблем, питання планування сімї у жінок, які мешкають на території забрудненої радіонуклідами, раніше не вивчалися, хоча їх необхідність і своєчасність не викликає сумнівів. Метою дослідження стало зниження частоти непланованої вагітності, а також акушерської та перинатальної патології в жінок, які мешкають на території, забрудненої радіонуклідами на підставі розробки і впровадження двохетапного комплексу лікувально-профілактичних заходів. Розробити і впровадити двохетапний комплекс лікувально-профілактичних заходів, починаючи з попереджання непланованої вагітності та профілактику акушерських і перинатальних ускладнень на підставі використання гормональних і фітопрепаратів у жінок, які мешкають на забрудненій радіонуклідами території.Відповідно до поставленої мети і задач нами було обстежено 100 жінок Іванківського і Поліського районів Київської області, що були розділені на дві групи: І група - 50 жінок, які одержували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи; ІІ група - 50 жінок, проведених поетапно по розробленій нами методиці. Контрольну групу склали 50 жінок, що мешкають в умовно "чистому" районі Київської області (Яготинський район). Так, спочатку був використаний розроблений нами комплекс по плануванню сімї в жінок ІІ групи, а потім проведена клініко-лабораторна і функціональна оцінка перебігу вагітності і пологів у жінок цієї ж групи в порівнянні з пацієнтками І групи, що не одержували спеціальної підготовки до вагітності, а її ведення проводилося по загальноприйнятій методиці (М.І.Жіленко та співавт., 1999). Всі жінки I і II груп постійно мешкали в Іванківському і Поліському районах Київської області з моменту аварії на ЧАЕС. Відповідно до даних, наведених у "загальнодозиметричній паспортизації населених пунктів України, які зазнали радіоактивного забруднення після Чорнобильської аварії" обстежені нами жінки I і II груп мали сумарну паспортну дозу опромінення (Др) - від 0,32 до 0,66 м 3в/рік.Використання внутрішньоматкової контрацепції в жінок, які мешкають на території, забрудненої радіонуклідами, супроводжується високим рівнем (51,2±2,4%) ускладнень і негативних побічних ефектів (больовий синдром, запальні процеси геніталій і порушення менструального циклу), що свідчить на обмеження даного методу попередження непланованої вагітності в жінок цієї групи. Ендокринологічний статус жінок, які мешкають на території забрудненої радіонуклідами, характеризується в 1 фазі достовірним збільшенням вмісту естрадіолу, ЛГ, пролактину, кортизолу, трийодтироніну і тироксину при одночасному зниженні рівня ФСГ і тиреотропного гормону.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
1. Використання внутрішньоматкової контрацепції в жінок, які мешкають на території, забрудненої радіонуклідами, супроводжується високим рівнем (51,2±2,4%) ускладнень і негативних побічних ефектів (больовий синдром, запальні процеси геніталій і порушення менструального циклу), що свідчить на обмеження даного методу попередження непланованої вагітності в жінок цієї групи.
2. Ендокринологічний статус жінок, які мешкають на території забрудненої радіонуклідами, характеризується в 1 фазі достовірним збільшенням вмісту естрадіолу, ЛГ, пролактину, кортизолу, трийодтироніну і тироксину при одночасному зниженні рівня ФСГ і тиреотропного гормону. В 2 фазі варто виділити достовірне зменшення вмісту прогестерону і відсутність достовірних різниць рівнів естрадіолу, ФСГ і пролактину.
3. Супутня генітальна патологія в жінок, які мешкають на територіъ забрудненої радіонуклідами зустрічається в 50,4±2,4% із явним переважанням у її структурі запальних процесів геніталій і порушень менструального циклу; соматична захворюваність має місце в 72,2±6,4% і характеризується переважно дисфункцією щитовидної залози і нейроциркуляторною астенією.
4. Поєднане застосування гормональних контрацептивів (фемоден, марвелон, логест) і рослинних адаптогенів ("Джерело" і "Світанок") у жінок, які мешкають на території забрудненої радіонуклідами, дозволяє попередити небажану вагітність, нормалізувати гормональний дисбаланс, , а також зменшити в 4 рази частоту порушень менструального циклу в 2,3 рази - запальних процесів геніталей; на 12% - захворювань щитовидної залози і на 6% - нейроциркуляторну астенію.
5. Використання під час вагітності в жінок, які мешкають на території, забрудненої радіонуклідами, рослинних гормональних препаратів (утрожестан і естрожель) і фітотерапії ("Джерело" і "Світанок") дозволяє знизити сумарний показник акушерських ускладнень на 20,9%; анемії вагітних - на 16,9%; фетоплацентарної недостатності - на 21,6%; пізніх гестозів - на 15,1%; аномалій пологової діяльності - на 21, %; кесарських розтинів - на 10,4% и перинатальних втрат - на 43,0‰.
6. Планування сімї в жінок, які мешкають на територіях, забруднених радіонуклідами, повинно носити двохетапний характер - спочатку використання гормональних контрацептивів і рослинних адаптогенів і під час вагітності - профілактичне застосування гормональної і фітотерапії.
Список литературы
1. Кондратенко І.В., Романенко Т.Г., Мажаєва Н.В. Віковий аспект перших пологів у жінок, які мешкають в зоні аварії ЧАЕС // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 1998. - №1-2. - С.89-92.
2. Мажаєва Н.В., Романенко Т.Г., Кондратенко І.В. Особливості розродження жінок з рубцем на матці, які мешкають в умовах дії малих доз радіації // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 1998. - №4. - С.57-59.
3. Васюк Р.А., Романенко Т.Г., Кондратенко И.В., Дидух Т.Э. Особенности лактации у женщин, проживающих в зоне аварии ЧАЭС // Сборник научных трудов Крымского мед.ун-та им.С.И.Георгиевского. - т.133. - Ч.1. - Симферополь, 1997. - С.198-203.
4. Кондратенко І.В., Літвінов В.В., Платонова О.В., Глазкова І.Б. Вплив оральних контрацептивів на систему гемостазу // Збірник наукових праць КМАПО ім.П.Л.Шупика. - Київ, 2000. - С.737-740.
5. Кондратенко И.В. Планирование семьи у женщин, проживающих на территории, загрязненной радионуклидами // Сб. научн. тр. “Актуальные проблемы акушерства и гинекологии, клинической иммунологии и медицинской генетики”. - Киев - Луганск, 2001. - С.58-60.
6. Вдовиченко Ю.П., Романенко Т.Г., Мажаєва Н.В., Кондратенко І.В. Особливості абдомінального розродження жінок, які мешкають в зоні аварії ЧАЕС // Тези доп. ІІ пленуму Асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ-Євпаторія. - 1998. - С.38-40.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы