Планування господарської діяльності на малих та середніх підприємствах - Автореферат

Досягнення цієї мети зумовило постановку та розвязання таких завдань: - уточнити зміст і сутність категорії "планування" щодо малих та середніх підприємств на основі узагальнення здобутків вітчизняної та зарубіжної науки і практики, виявити особливості планування на малих та середніх підприємствах АПК; У процесі дослідження використовувалися такі методи: абстрактно-логічний, системного та комплексного аналізу - при узагальненні теоретико-методологічних положень внутрішньофірмового планування на малих та середніх підприємствах; порівняльно-економічний - для визначення особливостей планування на вітчизняних та закордонних підприємствах; соціологічний аналіз й опитування - при виявленні проблем управління та планування на МСП; моделювання - з метою удосконалення методичних підходів до планування господарської діяльності; класифікації та типології, експертних оцінок тощо. При виконанні дисертаційного дослідження були узагальнені та опрацьовані такі джерела інформації: закони України, Укази Президента України, нормативні акти міністерств та відомств; звітність Державного комітету статистики України, Євростату; матеріали Міністерства економіки України, Адміністрації Президента України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Асоціації сприяння розвитку приватного підприємництва в Україні "Єднання", Міжнародної Фінансової Корпорації, Агенції міжнародного розвитку США (USAID); результати соціологічних опитувань, соціально-економічні дані публікацій у пресі. Наукова новизна цієї частини полягає в оцінці за допомогою спеціальних тестів таких складових: самостійність планування як функції менеджменту, ступінь розгалуження цілей, рівень методів та технологій планування, стан стратегічного та оперативного планування, ступінь деталізації та формалізації планування, усвідомлення ролі планування керівництвом підприємства; При дослідженні ролі і значення планування господарської діяльності на малих та середніх підприємствах доведено, що воно за умов ефективної реалізації сприяє економії коштів завдяки обґрунтованій підготовці до прийняття та скороченню ірраціональних рішень, створює підґрунтя для реалізації суміжних функцій менеджменту (координація, контроль, мотивація тощо), для швидкої та адекватної реакції на можливі події, повязані з жорсткою конкуренцією та нестабільністю економічного середовища; встановлює базу щодо виміру продуктивності всього підприємства та його окремих центрів прибутку; значно помякшує вплив ризику та невизначеності; дозволяє зберегти позиції фірми на відповідному ринковому сегменті.Якщо у США близько 83 %, а у Німеччині понад 92 % власників здійснюють планові передбачення, то у південному регіоні України за даними вибіркового обстеження автора, їх чисельність становить лише 24 відсотки. Це зумовлене, по-перше, недостатнім усвідомленням значення використання планових передбачень і важелів управління, який сформувався в процесі переходу від командно-адміністративної до ринкової економіки, а, по-друге, браком знань в галузі сучасної ринкової економіки та менеджменту у керівників малих та середніх підприємств. Щодо переважної більшості досліджень, то вони здебільшого констатують дійсний стан справ у зазначеній сфері, систематизують екзогенні фактори, що перешкоджають розвитку МСП, але, на жаль, не містять практичних рекомендацій, які можуть стати у пригоді новітнім підприємцям. Обєктивні процеси, що супроводжують радикальні перетворення у державі, насамперед, у сфері відносин власності, стали каталізатором значного збільшення чисельності осіб, які відносяться до категорії підприємців. Аналіз стану малих та середніх підприємств в Україні свідчить, що показники їх діяльності значно поступаються аналогічним показникам розвитку МСП в інших країнах: внесок у ВВП становить лише 8%, а частка зайнятих на МСП-7,4 %.

Планування господарської діяльності на малих та середніх підприємствах аграрної сфери є найменш дослідженим питанням в системі менеджменту реформованих вітчизняних підприємств. Якщо у США близько 83 %, а у Німеччині понад 92 % власників здійснюють планові передбачення, то у південному регіоні України за даними вибіркового обстеження автора, їх чисельність становить лише 24 відсотки.

Це зумовлене, по-перше, недостатнім усвідомленням значення використання планових передбачень і важелів управління, який сформувався в процесі переходу від командно-адміністративної до ринкової економіки, а, по-друге, браком знань в галузі сучасної ринкової економіки та менеджменту у керівників малих та середніх підприємств.

Щодо переважної більшості досліджень, то вони здебільшого констатують дійсний стан справ у зазначеній сфері, систематизують екзогенні фактори, що перешкоджають розвитку МСП, але, на жаль, не містять практичних рекомендацій, які можуть стати у пригоді новітнім підприємцям.

Одним з наслідків низького рівня внутрішньофірмового планування на МСП є значне відставання розвитку вітчизняного малого та середнього бізнесу від зарубіжного.

2. В умовах реформування агропромислового комплексу України розвиток малих та середніх форм господарювання на селі є одним з важливих напрямів переходу АПК на якісно новий рівень, забезпечення зайнятості сільського населення, підвищення ефективності аграрного виробництва.

Обєктивні процеси, що супроводжують радикальні перетворення у державі, насамперед, у сфері відносин власності, стали каталізатором значного збільшення чисельності осіб, які відносяться до категорії підприємців. За період з 1991 р. по 1999 р. кількість тільки селянських (фермерських) господарств збільшилася в Україні у 17 разів: з 2098 до 35884 одиниць. За умов ефективного використання підприємницького потенціалу, Україна спроможна скоротити термін досягнення рівня економічно високорозвинутих держав.

3. Ефективне застосування малого (середнього) підприємництва є важливим засобом формування стабільної економіки. Саме завдяки МСП провідні індустріальні держави - США, Великобританія, Німеччина, Японія та інші - на 50-60 відсотків формують внутрішній валовий продукт, забезпечують робочими місцями 49-75 відсотків працездатного населення. Аналіз стану малих та середніх підприємств в Україні свідчить, що показники їх діяльності значно поступаються аналогічним показникам розвитку МСП в інших країнах: внесок у ВВП становить лише 8%, а частка зайнятих на МСП -7,4 %.

4. Розвиток малих та середніх підприємств відбувається під впливом системи взаємоповязаних факторів, які, з одного боку, формують зовнішнє середовище бізнесу, а, з іншого, становлять внутрішньофірмові чинники впливу на його результати.

Доведено, що саме останні мають визначальне значення для досягнення позитивних результатів функціонування МСП.

5. В аграрній сфері відсутня обґрунтована диференціація товаровиробників за критеріями МСП. Це питання вирішується за допомогою запропонованої класифікації, суть якої полягає у розподілі підприємств за критеріями чисельності персоналу, середньорічного обігу та за умови незалежної діяльності. Це створює методологічні передумови, з одного боку, для більш точного визначення напрямів та обсягів державної підтримки села, а з іншого, для розробки та впровадження методичних рекомендацій щодо підвищення ефективності внутрішньофірмової діяльності сільськогосподарських МСП.

6. Однією з основних причин недостатньої ефективності планової роботи на малих та середніх підприємствах є недосконалість існуючих методик планування їх діяльності. Враховуючи специфічні риси МСП порівняно з великими корпораціями, необхідно запровадити методики вдосконалення системи внутрішньофірмового планування, розроблені спеціально для малих та середніх підприємств, основними етапами якого є: аутодіагностика існуючого стану планування, ідентифікація його типу для даного підприємства, визначення напрямів удосконалення цього процесу: вибір способу ієрархічної координації планування, організаційної форми та методики складання планових розрахунків. Одержані результати проведеного дослідження орієнтовані на вирішення цього завдання.

7. Визначальним моментом при виборі форм та методів внутрішньофірмового планування є умови, в яких здійснюється бізнесова діяльність: фаза життєвого циклу, на якій перебуває фірма; розмір статутного капіталу, капіталізованого прибутку; чисельність персоналу, залученого до реалізації підприємницької ідеї; наявні ресурси, які підприємство може спрямувати на організацію процесу планування.

Виходячи з цього, у дисертаційній роботі визначено послідовність дій, виконання яких забезпечує усвідомлення власниками МСП, або уповноваженими ними менеджерами, ставлення до планування як засобу підвищення ефективності господарської діяльності. внутрішньофірмовий організаційний плановий

1. Журавльова М.Б. Планування як інструмент ефективної діяльності малих та середніх підприємств в умовах ринкової економіки // Вісник аграрної науки Причорноморя. -2000. - №1. - С.25-27.

2. Журавльова М.Б. Планування діяльності малих та середніх підприємств // Експрес-новини: наука, техніка, виробництво. - 1999. - №11-12. - С. 9-10.

3. Парсяк В.Н., Журавльова М.Б. Проблеми малого бізнесу // Економіка України. - 2000. - №4. - С.83-85. Особистий внесок: визначено основні критерії віднесення підприємств до категорії малих та середніх.

4. Парсяк В.Н., Журавльова М.Б. Мале та середнє підприємництво в аграрному секторі економіки // Вісник аграрної науки Причорноморя. - 1999. - №2. - С.21-25. Особистий внесок: проведено порівняльний аналіз функціонування малих та середніх сільськогосподарських підприємств в Україні та зарубіжних країнах, виявлено основні причини повільного розвитку малих форм господарювання на селі.

5. Журавльова М.Б. Типи планування підприємницької діяльності на малих та середніх фірмах // Збірник Наукових праць Українського державного морського технічного університету. - Миколаїв: УДМТУ, 2000.-№5.- С.163-168.

Размещено на .ru