Планування діяльності підприємства в ринкових умовах - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА В РИНКОВИХ УМОВАХЕфективне планування визначається в дисертації як процес узгодження цілей та засобів, спрямованих на їх досягнення, у межах планових задач згідно критерію максимуму ефективності діяльності підприємства. Переважно застосовується послідовний підхід до планування, який проявляються в двох варіантах: - фіксація цілей виходячи з досягнутих у минулому результатів та їх подальше виконання необґрунтованими засобами; Актуальність проблеми розробки методики ефективного планування в ринкових умовах зумовили вибір теми дисертаційної роботи, обєкта та предмета, мети, задач і структури дослідження. Розробити засіб подолання неформалізованості процесів планування шляхом утворення системи планування, в якій формалізовані функції відокремлені від функцій неформалізованих; Обґрунтувати підхід до оцінки ефективності формалізованих систем планування, що враховує як ефект від діяльності системи планування, так і відповідність її припущень реальним умовам діяльності підприємства;Оскільки поняття “ефективне планування” в роботі означає обрання за певним критерієм найкращого з можливих альтернативних варіантів діяльності, доведено, що ефективне планування можливе тільки в ціннісно-орієнтованих системах, тобто в таких, які спрямовані на максимізацію якості самого процесу планування, на відміну від ціле-орієнтованих систем, спрямованих на досягнення наперед заданої цілі. Такий підхід реалізовано в концепції синхронного планування, яка ґрунтується трьох принципах: - формалізація процесу планування; Основною її перевагою є можливість визначення плану, який найкраще відповідає задачі функціонування підприємства. Така організація системи планування може бути представлена в формі трирівневої ієрархії планування: стратегічне і тактичне оперативне. З використанням цієї методики здійснено послідовну декомпозицію системи - спочатку розглядається функція “Діяльність підприємства” як вихідна функція, потім “Управління” як одна з функцій “Діяльності підприємства”, “Планування” як одна з функцій “Управління”, після чого розкривається внутрішня структура функції планування як єдності трьох функцій: стратегічного, тактичного та оперативного планування.Така система має обєднувати конструктивний досвід теорії планування в умовах планової економіки, а також засоби планування, що розроблені закордонними дослідниками на основі ринкових припущень; Теорія планування в умовах адміністративно-командної економіки розвивалась у напрямку знаходження оптимальних планів на різних рівнях діяльності виробничих сил шляхом застосування матричних моделей планування. Цей напрямок вирішення проблеми планування є також доцільним в умовах ринкової економіки за умови застосування концепції синхронного планування, що базується на трьох основних принципах: - формалізованість, тобто визначеність та структурованість процесу планування; підприємницький ринок капіталізований єдність критерію оцінки ефективності планів, який відображає основну задачу функціонування підприємства. Це можливо здійснити в межах загальної моделі планування - розробленого у роботі засобу оцінки та обрання параметрів найбільш ефективної системи планування.

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що проявляється у недостатній ефективності засобів планування діяльності промислового підприємства в ринкових умовах;

2. Зміни, що відбулися у звязку з переходом економіки України до ринкових умов, зумовили актуальність розробки системи ефективного планування. Така система має обєднувати конструктивний досвід теорії планування в умовах планової економіки, а також засоби планування, що розроблені закордонними дослідниками на основі ринкових припущень;

3. Теорія планування в умовах адміністративно-командної економіки розвивалась у напрямку знаходження оптимальних планів на різних рівнях діяльності виробничих сил шляхом застосування матричних моделей планування. Цей напрямок вирішення проблеми планування є також доцільним в умовах ринкової економіки за умови застосування концепції синхронного планування, що базується на трьох основних принципах: - формалізованість, тобто визначеність та структурованість процесу планування; підприємницький ринок капіталізований

- синхронність розробки та оцінки усіх планових альтернатив;

- єдність критерію оцінки ефективності планів, який відображає основну задачу функціонування підприємства.

4. В ринкових умовах припущення про формалізованість процесу планування не справджується повністю. Тому існує необхідність оцінки адекватності формалізованого засобу планування. Це можливо здійснити в межах загальної моделі планування - розробленого у роботі засобу оцінки та обрання параметрів найбільш ефективної системи планування. Оцінка здійснюється шляхом співставлення реального додаткового економічного ефекту та додаткових видатків на впровадження системи. Виходить, при цьому реальний економічний ефект визначається як прогнозований приведений ефект;

5. Для вирішення проблем формалізації процесу планування та його адаптації до не повністю формалізованого зовнішнього оточення запропоновано застосовувати формалізовану систему планування, яка виконує задачі інформаційного забезпечення та інтерпретації отриманих результатів. В роботі запропонована структура та необхідні процедури такої системи;

6. Формалізована система планування спирається на розроблені у роботі положення концепції синхронного планування про існування трьох ієрархічно підпорядкованих рівнів планування: стратегічного, тактичного та оперативного. На кожному з цих рівнів вирішується одна з трьох специфічних задач. Стратегічне планування спрямоване на подолання неструктурованості обєкту планування шляхом визначення суттєвих для власників підприємства цілей та критеріїв оцінки ефективності його діяльності. Тактичне планування спрямоване на здійснення оптимальної координації планових рішень в межах плану за певним критерієм. Призначення оперативного планування полягає в подоланні невизначеності шляхом узгодження плану та фактичного результату з використанням механізму зворотного звязку. В запропонованій ієрархії формалізованим є тільки рівень тактичного планування, тому по відношенню до нього застосування кількісних методів є найбільш доцільним. Два інших рівні планування забезпечують збереження властивості формалізованості тактичного планування шляхом його узгодження з нестабільним зовнішнім оточенням;

7. Необхідною передумовою досягнення оптимальності планування є одночасне (синхронне) визначення планових рішень в межах як різних функціональних підрозділів, так і різних проміжків часу. Для цього розроблено модель синхронного планування, яка дозволяє визначати оптимальний план як сукупність планових рішень в межах всього підприємства в різні періоди планування, скоординованих за єдиним критерієм;

8. Специфіка діяльності підприємства в умовах ринку полягає в націленості на досягнення найкращого значення певного оціночного критерію, який визначає якість досягнення основної задачі, для виконання якої засновано підприємство. Відповідно, план як засіб визначення параметрів майбутньої діяльності підприємства має оцінюватися саме за критерієм оцінки якості діяльності підприємства. Таким критерієм, на наш погляд, може бути капіталізована вартість підприємства, що оцінюється як приведений на момент прийняття планового рішення доход від перспективної діяльності підприємства;

9. Наукові розробки дисертації апробовані на підприємствах „Будинок моделей „Хрещатик”, швейних фабриках „Дана”, „Юність” та „Каштан”. Згідно до отриманих результатів, за умови застосування пропонованої системи планування підприємства мають змогу додатково збільшити свою капіталізовану вартість на значення від 2% до 14% порівняно з фактичним річним зростанням капіталізованої вартості підприємства. Результати практичного впровадження результатів роботи свідчать про їхню ефективність та універсальність в класі великих та середніх підприємств з потоковим типом виробництва.

1. Дзюбенко О.Г. Оптимізація виробничої програми з урахуванням невиробничих факторів // Проблеми науки. - К., 2001. - №1. - С. 46-49.

2. Дзюбенко О.Г. Планування як сфера координації діяльності підприємства // Проблеми науки. - К., 2001. - №3. - С. 58-62.

3. Дзюбенко О.Г. Методика вибору стратегії охоплення ринку // Проблеми науки. - К., 2000. - №9. - С. 47-53.

4. Дзюбенко О.Г., Яцишина Л.К. Застосування методів інвестиційних розрахунків до вирішення проблем планування // Наукові праці УДУХТ. - К.: УДУХТ, 2001. - С. 105-106.

5. Дзюбенко О.Г., Яцишина Л.К. Обґрунтування змісту програмної моделі планування діяльності підприємства // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. - №3. - К.: КНУТД, 2001. - С. 7-10.

6. Дзюбенко О.Г. Система ефективного планування діяльності промислового підприємства // Вісник Технологічного університету Поділля. - ч. 2. т. 1. - №5. - Хмельницький, 2002. - С. 67-71.

Размещено на .ru