Зміст бюджетного планування, його завдання, принципи та етапи. Теоретичні основи бюджетного прогнозування. Особливості планування доходів України у 2008-2011 роках. Перспективи програмно-цільового прогнозування. Напрями удосконалення процесу планування.
Міністерство освіти і науки УкраїниДержава використовує бюджет як інструмент реалізації своєї соціально-економічної політики, адже він відображає складну систему перерозподільних відносин у суспільстві, охоплює практично кожну юридичну та фізичну особу. Довгострокові системи складання бюджету з інструменту визначення нових програм перетворилися на інструмент контролю за видатками та інструмент виділення ресурсів за умов суворих бюджетних обмежень. Багаторічні оцінки узгоджуються з середньостроковими цілями, але розмір призначення, що виділяється кожному розпоряднику коштів, є меншим, ніж закладені в бюджет видатки, оскільки загальний запланований резерв включено в прогноз кожного з наступних років для покриття додаткових витрат на нові програми та можливе зростання цін . Міжнародний досвід свідчить про необхідність повного переходу до середньострокового планування бюджету і в Україні, який дозволить учасникам цього процесу узгодити політику розвитку в сфері державних фінансів безпосередньо, як в рамках підготовки бюджету на відповідний рік, так і на наступні три роки, перейшовши до формування довготермінової бюджетної політики; завдання, принципи та кроки втілення якої будуть повністю впорядоковані та оптимізовані. Однак розвиток довгострокового бюджетного прогнозування не можна зводити лише до необхідності складання бюджету на перспективу, існує загроза пасивного спрямування бюджету за прогнозованими пропорціями економічного зростання.Вбачається, що для бюджетного процесу в Україні (тобто, процесу формування та виконання бюджету) було б корисним реформування бюджетної практики, спрямоване на підвищення ефективності та дієвості управління державним сектором. Запровадження багаторічного бюджетного планування дало б змогу поєднати річні бюджети та сукупні середньострокові цілі фіскальної політики. Описані недоліки бюджетного планування на багаторічній основі можуть викликати певну підозру при обґрунтуванні необхідності запровадження такої системи в Україні Слід також досягти політичного консенсусу щодо рівня та характеру видатків в межах багаторічного бюджетного планування, що має на меті обмежити можливість виникнення ситуації, коли необхідні зміни були заплановані на наступні роки, але фактично не були запроваджені через їх чергове відкладання. Дані щодо фінансування статей бюджету мають регулярно публікуватися, щоб очевидним було їх значну відмінність від тих, що показувалися раніше.
Вывод
Вбачається, що для бюджетного процесу в Україні (тобто, процесу формування та виконання бюджету) було б корисним реформування бюджетної практики, спрямоване на підвищення ефективності та дієвості управління державним сектором. На основі викладеного в курсовій роботі матеріалу можна зробити такі висновки.
По-перше бюджетний процес, та така його важлива складова, як бюджетне планування в Україні «далекі від ідеалу», це повязане з цілою низкою різноманітних факторів.
По-друге відомі шляхи вдосконалення бюджетного процесу взагалі і бюджетного планування зокрема. Використання досвіду розвинених країн, Франції наприклад, є приорітетним та перспективним.
Але втілення програми щодо вдосконалення бюджетування гальмується загальними тенденціями в державі, які склалися внаслідок переходу від адміністративно-командної до ринкової економіки.
Зміна факторів економічного оточення потребує вчасного реагування законодавчих органів, зокрема Верховної Ради, яка повинна забезпечувати діяльність бюджетних органів вдалою і найбільш ефективною нормативною базою. Так грунтовні зміни можуть відбутися при прийнятті нового, більш досконалого податкового законодавства.
Запровадження багаторічного бюджетного планування дало б змогу поєднати річні бюджети та сукупні середньострокові цілі фіскальної політики. Описані недоліки бюджетного планування на багаторічній основі можуть викликати певну підозру при обґрунтуванні необхідності запровадження такої системи в Україні
Слід також досягти політичного консенсусу щодо рівня та характеру видатків в межах багаторічного бюджетного планування, що має на меті обмежити можливість виникнення ситуації, коли необхідні зміни були заплановані на наступні роки, але фактично не були запроваджені через їх чергове відкладання. З метою уникнення такої проблеми, система має характеризуватися високим рівнем прозорості. Дані щодо фінансування статей бюджету мають регулярно публікуватися, щоб очевидним було їх значну відмінність від тих, що показувалися раніше.
Бюджетне планування на багаторічній основі має базуватися на сукупних цілях фіскальної політики в контексті загальної макроекономічної ситуації. Слід зробити наголос на основних фіскальних змінних на рівні уряду загалом, а також на детальній функціональній класифікації. Сукупні цілі мають поєднуватися з основними принципами та цілями економічної політики, такими, як структура податкової політики, пріоритети державних видатків, а також запропоновані реформи.
Вважаємо, що часовий горизонт слід визначити як бюджетний рік плюс два наступних роки. Він є коротшим, ніж загальноприйняті три роки після поточного бюджетного року, як це має місце у більшості країн. Проте це є виправданим, оскільки українська економіка характеризується більшим ступенем невпевненості у порівнянні з економіками розвинутих країн. Навіть якщо доцільним та можливим є лише сукупне прогнозування, це створює добру картину бюджетних тенденцій та є основою для пропонування середньострокових змін у бюджетній політиці.
Запровадження бюджетного планування на багаторічній основі видається доцільним і з точки зору обслуговування державного боргу, особливо це стосується обслуговування зовнішнього боргу, що вимагає довготермінового планування і прогнозування.
Реформування та підвищення відповідальності місцевих органів влади є дуже важливим для підвищення довіри до середньострокових цілей фіскальної політики.
Проте всі ці позитивні напрями діяльності будуть можливі лише за умови, що буде підтимка з боку органів, що регламентують бюджетний процес, бо лише вони можуть провести необхдні реформи нормативної бази.
Список литературы
1. Закон України «Про Державний бюджет на 2011 рік», Закон України «Про Державний бюджет на 2010 рік», Закон України «Про Державний бюджет на 2009 рік». (www.rada.gov.ua)
8. Геєць В.М. Економіка України: підсумки перетворень та перспективи зростання. Київ: Форт, 2004, 432 с.
9. Деркач М. Формування фінансової бази регіонів // Екон України. - 2010. - № 1. - С. 12-21.
10. Дзюбик С.Д. Фіскальна політика. Київ: УАДУ, 2004, 64 с.
11. Дідківська Л.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки. Київ: "Знання-Прес", 2010, 209 с.
12. Єпіфанов А.О., Сало І.В. Регіональна економіка. Київ: Наукова думка, 2009, 339 с.
13. Єпіфанов А.О., Сало І.В., Дяконова І.І. Бюджет і фінансова політика України. Київ: Наукова думка, 2004, 304 с.
14. Пасічник Ю.В. Бюджетна ситема України та зарубіжних країн. Київ: Знання-Прес, 2006, 495 с.
15. Планування видатків: багаторічне та щорічне бюджетне планування, Матеріали семінару з питань державних фінансів, Обєднаний Віденський Інститут, жовтень 2010 р.
17. Сова О.Ю., Роль бюджетного планування в забезпеченні збалансованості державного бюджету. КНУ ім. Т. Шевченка - www.asta.edu.ua
18. Чугунов І.Я., Самошкіна О.А. Теретико-методологічні засади удосконалення програмно-цільового методу планування видатків бюджету// Фінанси України. - 2011. - №9. - С.36-44.
19. Юрій С.І., Стоян В.І., Мац М.Й. Казначейська система. Тернопіль: Карт-бланш, 2010, 590 с.
20. Sarraf F. (2009): Система програм бюджетного планування в теорії та практиці, Міжнародний валютний фонд, Департамент фіскальних справ, Матеріали семінару з питань державних фінансів, Обєднаний Віденський Інститут, жовтень 2003 р.
21. ОЕСР: Бюджетне планування для майбутнього, OECD/GD (97), 178; адреса в Інтернет www.oecd.org/puma
22. www.minfin.gov.ua
23. www.niss.gov.ua -Податки в Україні: від каральної до стимулюючої функції (аналітична доповідь).
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
