Дослідження плагіату крізь призму рефлексії про нього двох принципово відмінних наукових парадигм: юридичної, соціальної, та культурологічної, гуманітарної. Обґрунтування необхідності творчого переосмислення юридичного наповнення даної категорії.
При низкой оригинальности работы "Плагіат у контексті міждисциплінарного підходу: діалог юридичної та культурологічної парадигм", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Прогресуючі процеси «культурологізації» та «діалогізації» поставили у центр постсучасної картини світу всебічно розвинену особистість, автора й творця, інтелектуального працівника, який потребує посиленого юридичного захисту своїх авторських прав в умовах «інформаційного вибуху». Виходячи із зазначених методологічних передумов гуманітаристика розглядає будь-яке явище культури як текст - полісемантичний знаковий комплекс, що виступає формою самовираження автора через творче засвоєння досягнень попередників [11,29; 8, 99]. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі - Закон) плагіатом вважається оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору. При цьому оприлюдненням (розкриттям публіці) твору є здійснена за згодою автора чи іншого субєкта авторського права і (або) суміжних прав дія, що вперше робить твір доступним для публіки шляхом опублікування, публічного виконання, публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення тощо (ч. Так, для надання правової охорони будь-який твір літератури, науки чи мистецтва має бути виражений в певній обєктивній (матеріальній) формі, яка дозволяє іншим особам (крім автора) знайомитися з твором, відтворювати його, при цьому твір охороняється незалежно від того, чи зрозумілий він тим, хто з ним знайомиться [9, 130].
Список литературы
плагіат юридичний соціальний
1. Бахтин М.М. Литературно-критические статьи. - М.: Художественная литература, 1986. - 541 с.
2. Библер В.С. Культура. Диалог культур (Опыт определения) // Вопросы философии. - 1989. - №6. - С. 31-42.
3. Гаврилов Э.П. Издательство и автор: вопросы и ответы по авторскому праву. - М.: Книга, 1991. - 272 с.
4. Ионас В.Я. Критерий творчества в авторском праве и судебной практике. - М.: Юрид. лит., 1963. - 138 с.
5. Ионас В.Я. Произведения творчества в гражданском праве. - М.: Юрид. лит., 1972. - 168 с.
6. Иоффе О.С. Основы авторского права. Авторское, изобретательское право, право на открытие: Учеб. пособие. - М.: Знание, 1969. - 127 с.
7. Лотман Ю.М. Культура и взрыв. - М.: Гнозис; Издательская группа «Прогресс», 1992. - 272 с.
8. Новикова Л.И. К методологии гуманитарного познания // М.М. Бахтин как философ. - М.: Наука, 1992. - С. 97-109.
9. Право інтелектуальної власності: Підруч. для студентів вищих навч. закладів / О.Б. Бутнік - Сіверський, В.С. Дроб’язко, П.П. Крайнєв та ін. / Під ред. О.А. Підопригори, О.Д. Святоцького. - К.: Ін Юре, 2002. - 624 с.
10. Серебровский В.И. Вопросы советского авторского права. - М.: Изд-во академии наук СССР, 1956. - 284 с.
11. Целма Е.М. Автор и текст: проблема встречи // М.М. Бахтин и проблемы методологии гуманитарного знания. - Петрозаводск: Издание Петрозаводского университета, 2000. - С. 28-34.
12. Шевнюк О.Л. Культурологія: Навчальний посібник. - К.: Знання-Прес, 2004. - 360 с.
13. Герчанівська П. Аналіз культури в парадигмі теорії систем. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2017. №1. К.: Міленіум. С. 3-7.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
