Аналіз плачу у контексті радянської опери на матеріалі "Тихий Дон" Дзержинського і "Віринея" Слонімського. Суть більшовицької влади після революції, з погляду наповнення фольклорними генами. Звернення композиторів до жанрового міксту плачу й колискової.
Плач в операх Івана Дзержинського і Сергія СлонімськогоІ хоча в цьому випадку йдеться не про сам жанр плачу, наведена загальна характеристика підкреслює цінну для нас позицію: плач - від окремих жанрово-стильових знаків до цілісного втілення - постає генералізую-чим жанровим кодом для втілення різних емоційно-психологічних станів і настроїв - від ліричних жалінь до трагічної скорботи і відчаю. Запропоновано такі жанрові амплуа:плач-трагік, безпосередня функція якого - оплакування померлого; плач-лірик, повязаний із наріканнями на нещасливу долю чи кохання без взаємності; плач-комік, спрямований на пародійне викривлення і висміювання ситуації, а також плач-вісник, якому притаманне філософсько-етичне заглиблення і передчуття трагічного. Дотримуючись традицій класичної опери, у ХХ столітті композитори звертаються до вже апробованих жанрових типів плачу, особливо до плачу поховального («Семен Котко» С. Особливо важливо підкреслити, що плач, можливо, єдиний серед усіх жанрів має свою унікальну інтонаційно-виконавську ауру, сповнену експресії руху плакальниці, її жестикуляції, міміки, криків, зойків, стогонів тощо. З погляду драматургічної цінності, підкреслимо поліфункціональну природу Плачу-колискової Аксіньї: з одного боку, це трагічний особистісний плач героїні, з іншого, - глибоке філософсько-етичне оспівування однієї з центральних плачових тем усіх часів (тяжка жіноча доля), якій присвячено окремий жанровий пласт пісень-плачів, зокрема рекрутських, передвесільних, а часом і колискових.
Список литературы
1. Голосіння / НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського; упоряд. І. Коваль-Фучило; наук. ред. Л. Іваннікова. Київ, 2012. 792 с.
2. Лозова А. І. Специфіка втілення жанру колискової пісні у творчості М. П. Мусоргського, М. А. Римського-Корсакова та П. І. Чайковського: наук. робота ... магістра муз. мистецтва / Нац. муз. акад. України ім. П. І. Чайковського; наук. керівн. О. Б. Соломонова. Київ, 2013. 90 с.
3. Скворцова Н. М. Жанрові амплуа плачу в операх Модеста Мусоргського та Миколи Римського-Корсакова // Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського: наук. журн. Київ, 2014. № 4 (25). С. 73-83.
4. Скворцова Н. М. Плач у радянській музичній культурі (ораторія Родіона Щедріна «Ленін у серці народному») // Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського: наук. журн. Київ, 2015. № 4 (29). С. 57-65.
5. Скворцова Н. М. Плач Ярославни: специфіка втілення в оперно-балетній традиції XIX-XX століть // Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського: наук. журн. Київ, 2015. № 3 (28). С. 68-74.
6. Юровская О. Л. Похоронно-поминальные причитания калужских переселенцев Челябинской области // Мир науки, культуры, образования: науч. журн. Горно-Алтайск, 2014. № 5 (48). С. 204-209.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
