Плітка (Rutilus rutilus L.) Каховського водосховища та її промислове значення - Автореферат

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУКАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Науковий керівник: кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Озінковська Світлана Петрівна Інститут рибного господарства УААН, провідний науковий співробітник відділу вивчення біоресурсів водосховищ. Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, заслужений діяч науки та техніки України, професор Дворецький Анатолій Іванович Дніпропетровський національний університет, професор кафедри іхтіології, гідробіології та екології; Інститут рибного господарства УААН, провідний науковий співробітник кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Гончаренко Наталія Іванівна Інститут гідробіології НАН України, старший науковий співробітник відділу екологічної фізіології водяних тварин та іхтіології. Захист відбудеться 20.10.2006 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.364.01 при Інституті рибного господарства УААН за адресою: 03164, м.Зниження обємів промислових уловів плітки на Каховському водосховищі викликало необхідність вивчення стану її популяції та пошуку шляхів підвищення ефективності її рибогосподарського використання. Плітка (Rutilus rutilus (Linnaeus)) в Каховському водосховищі є найпоширеним представником промислової іхтіофауни, займає одне з головних місць у промислі на Каховському водосховищі. Динаміка уловів плітки у великій мірі визначає динаміку річних уловів риби на Каховському водосховищі. Вивчення біології та екології плітки Каховського водосховища проводилось до 70-х років при дослідженні становлення екосистеми штучного Каховського водосховища, до теперішнього часу лишилось несистематизованим і не достатнє для ведення раціонального рибальства та іншого заощадливого використання її популяції (Владимиров В.И., 1953; Вятчанина Л.И., Луговая Т.В., Озинковская С.П., Ульман Э.Ж., 1976; Герус Ф., 1939; Денисов Л.И., 1978; Залевский С.В., 1971,1973; Цееб Я.Я., Ролл Я.В., Зеров К.К. и др. Метою дисертаційної роботи було визначення біологічних та екологічних особливостей і значення плітки у промисловій іхтіофауні Каховського водосховища протягом часу його існування; розробити та запропонувати заходи для підвищення ефективності використання її популяції в Каховському водосховищі.Результати аналізу літературних джерел свідчать про те, що стан популяцій плітки, зокрема Каховського водосховища є недостатньо вивченими для ефективного та запобігливого використання їх запасів. Відсутність повної та всебічної інформації щодо впливу промислу, рибалок-аматорів, браконьєрів, а також інших факторів на стан популяцій плітки у Каховському водосховищі, в тому числі і факторів навколишнього середовища, в тому числі антропогенного забруднення, вказує на необхідність проведення досліджень у цьому напрямку. Було проаналізовано: із промислових уловів - 26,5 тис. екз. плітки, із уловів контрольних сіток - 25,2 тис. екз. плітки. Проаналізувавши основні фізико-географічні показники Каховського водосховища з точки зору умов для життя плітки, можна узагальнити наступне: незважаючи на те, що гідрологічні умови у Каховському водосховищі менш сприятливі, ніж у інших водосховищах каскаду Дніпра, вони є досить задовільними для існування популяції плітки. При визначенні морфологічних ознак популяції плітки Каховського водосховища було встановлено, що у відмінності від популяції плітки Кременчуцького водосховища, яке подібне за своїми гідрологічними умовами з Каховським, популяція плітки останнього чітко розрізняє в собі 3 вірогідно відмінні групи, локалізовані у верхній, нижній і середній частинах водосховища, причому плітка з верхньої й нижньої частини водосховища розрізняються більш сильно, а плітка із середньої частини перебуває в проміжку між ними.В середині популяції плітки Каховського водосховища встановлено 3 групи риб, які достовірно відрізняються одна від одної і існують в різних частинах водосховища, при чому плітка з верхньої частини більш схожа з пліткою з середньої частини, чим з пліткою з нижньої частини. Абіотичні фактори середовища на сучасному етапі існування популяції плітки в Каховському водосховищі в достатній мірі не лімітують її чисельність. Однак, на сучасному етапі існування, внаслідок зниження чисельності популяції, пліткою не використовуються в повній мірі навіть ця незначна площа водосховища. Розрахунок кореляційних звязків між чисельністю молоді плітки у водосховищі, промисловим зусиллям (вага та кількість особин на 1 сіткодобу) та середніми розмірами плідників плітки вказує на значний позитивний звязок між цими показниками, 0,4, 0,5 та 0,6 відповідно. Основним негативним чинником, що впливає на зменшення чисельності плітки в Каховському водосховищі є антропогенний фактор, а саме - нераціональне вилучення значної кількості особин плітки, яке істотно впливає на вікову структуру популяції в бік зменшення нерестової частки і, як наслідок зменшує вірогідність появи потужних поколінь.

Основний зміст роботи

1. Популяція плітки Каховського водосховища за своїми морфологічними ознаками близька до тарані Нижнього Дніпра та швидкоростучої форми плітки з популяції великих водосховищ Дніпра і займає між ними проміжне положення.

2. В середині популяції плітки Каховського водосховища встановлено 3 групи риб, які достовірно відрізняються одна від одної і існують в різних частинах водосховища, при чому плітка з верхньої частини більш схожа з пліткою з середньої частини, чим з пліткою з нижньої частини.

3. Абіотичні фактори середовища на сучасному етапі існування популяції плітки в Каховському водосховищі в достатній мірі не лімітують її чисельність. Коливання рівня водосховища на природне відтворення плітки суттєво не впливає - значення кореляції між відносною кількістю молоді плітки та рівневим режимом водосховища дорівнює 0,26. Пліткою може використовуватися для нересту лише десята частина мілководь до 2-х метрів, або 0,05% від загальної площі водосховища. Однак, на сучасному етапі існування, внаслідок зниження чисельності популяції, пліткою не використовуються в повній мірі навіть ця незначна площа водосховища. Вплив полютантів на стан популяції потребує подальшого вивчення.

4. Поживність кормової бази в Каховському водосховищі в цілому характеризується від середньої до високої. Кормова база не є фактором, що лімітує чисельність плітки.

5. Досліджені біологічні особливості плітки Каховського водосховища свідчать про погіршання стану популяції плітки Каховського водосховища, а саме: зменшення чисельності популяції, перевага молодшовікових груп, зменшення ефективності відтворення. Розрахунок кореляційних звязків між чисельністю молоді плітки у водосховищі, промисловим зусиллям (вага та кількість особин на 1 сіткодобу) та середніми розмірами плідників плітки вказує на значний позитивний звязок між цими показниками, 0,4, 0,5 та 0,6 відповідно.

6. Індивідуальна абсолютна плодючість плітки збільшилася на 10-12% в порівнянні із середніми багаторічними показниками по водоймищу, що вказує на розріджування її чисельності. Абсолютні прирости плітки та відносні характеристики її росту у водосховищі протягом періоду його існування збільшилися, що також підтверджує зниження її загальної чисельності.

7. Основним негативним чинником, що впливає на зменшення чисельності плітки в Каховському водосховищі є антропогенний фактор, а саме - нераціональне вилучення значної кількості особин плітки, яке істотно впливає на вікову структуру популяції в бік зменшення нерестової частки і, як наслідок зменшує вірогідність появи потужних поколінь.

8. В промислових уловах зустрічалася плітка розмірами від 15 до 43 см. Основою промислових уловів до 2001 року становили особини розміром 27-28 см, а в 2002-2004 р. - 22 см. В 2002-2004 рр. збільшилася частка молодих риб розміром 15-18 см., а особини старше 30 см у промислі 2002-2004 р. не зустрічалися. Середній розмір плітки з уловів промислових знарядь лову зменшився на 7 см.

9. Протягом промислового сезону основа промислових уловів плітки до 2001 р. приходилася на весняний переднерестовий період (до 60 %), а з 2001 р. на літньо-осінній період - до 80% річного улову, що вказує на відсутність протягом 2001-2004 рр. потужних нерестових скупчень плітки у водоймі.

10. Плітка Каховського водосховища в уловах рибалок-аматорів займає до 20%. Беручі до уваги значні обєми уловів рибалок-аматорів як за кількістю так і за вагою, а також той факт, що улови рибалок-аматорів складають більш молодші особини, чим в промислі, - вилучення плітки рибалками-аматорами є суттєвим фактором антропогенного впливу на її популяцію в Каховському водосховищі.

11. Суттєвим чинником антропогенного впливу на популяцію плітки Каховського водосховища також є неконтрольований браконьєрський лов, особливо під час її нересту.

Пропозиції з подальшого раціонального використання запасів плітки Каховського водосховища

1) Для збереження нерестової частки популяції плітки і накопичення максимальної її іхтіомаси у водоймі тимчасово, протягом 3-5 років встановити строки промислу плітки в Каховському водосховищі з кінця весняно-літньої заборони до 31 грудня.

2) Заборонити застосування на промислі сіткових знарядь лову з кроком вічка менше 40 мм.

3) Для збереження зимових скупчень плідників плітки заборонити ведення аматорського рибальства в зимовий період з льоду на відстані більше 500 м від берега.

4) Посилити контроль за аматорським рибальством та боротьбу з браконьєрством на водосховищі.

5) Провести додаткові дослідження впливу антропогенного забруднення водного середовища як прямо на популяцію плітки, так і на інші гідробіонти, які включаються до ланцюгів її живлення, для розробки заходів щодо зменшення цього антропогенного впливу.

Рис. 2 Схема дії факторів, що впливають на чисельність популяції плітки на її сучасному етапі існування

1. Кузьменко Ю.Г. Спесивый Т.В. Динамика и современное состояние промысла плотвы на Каховском водохранилище. // Рыбное хозяйство. К.: 2002. Вып. 61. С. 80-86. (Автором здійснювався збір матеріалу щодо складу промислових уловів, приймав участь у формулюванні висновків).

2. Спесивый Т.В. О росте плотвы (RUTILUS RUTILUS (L.)) в Каховском водохранилище. // Вісник Запорізького державного університету. Фізико-математичні науки. Біологічні науки. № 3.Запоріжжя: ЗДУ, 2002. С. 132-134.

3. Кузьменко Ю.Г. Спесивый Т.В. Динамика и современное состояние промысла плотвы на Каховском водохранилище. // Материалы международной научно-практической конференции молодых ученых “Проблемы аквакультуры и функционирования водных экосистем”. К., 2002. С. 78 80. (Автором здійснювався збір матеріалу щодо складу промислових уловів, приймав участь у формулюванні висновків).

4. Кузьменко Ю.Г., Спесивий Т.В. Підвищення рибопродуктивності Каховського водосховища за рахунок активізації використання другорядних промислових видів риб // Вісник Запорізького державного університету. Фізико-математичні науки. Біологічні науки. № 1.Запоріжжя: ЗДУ, 2003. С. 167-173. (Автором здійснювався збір матеріалу щодо складу уловів рибалок-аматорів. Автор визначав розмірно віковий, видовий склад уловів в залежності від сезону року та місць лову, приймав участь у формулюванні висновків).

5. Спесивый Т.В. Морфологические признаки плотвы (Rutilus rutilus) Каховского водохранилища. // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Україна наукова 2003”. Дніпропетровськ, 2003. С. 33-34.

6. Дробот А.Г., Кузьменко Ю.Г., Максименко М.Л., Спесивый Т.В., Заруба О.Г., Малофеева А.И. Объемы и состав уловов рыболовов любителей на Каховском водохранилище // Рыбное хозяйство Украины. №5. Керчь, 2003. С. 4 6. (Автором здійснювався збір матеріалу щодо складу уловів рибалок-аматорів. Автор визначав розмірно віковий, видовий склад уловів в залежності від сезону року та місць лову, приймав участь у формулюванні висновків).

7. Спесивый Т.В. Сравнительные данные морфологических признаков популяций плотвы (Rutilus rutilus (L.)) Каховского и Кременчугского водохранилищ. // Рибне господарство. К.: Аграрна наука, 2004. Вып. 63. С. 211-214.

8. Кузьменко Ю., Спесивий Т. Значення о. Хортиця у відтворенні риб Каховського водосховища // Матеріали Першого міжнародного конгресу “Національна перлина Запорожжя: впровадження інноваційно-інвестиційних технологій гармонізації біоекосистеми о. Велика Хортиця”. Запоріжжя, 2004. С. 211-214. (Автором здійснювався збір та обробка матеріалу, зокрема відносно вивчаємого виду плітки)

9. Кузьменко Ю.Г., Спесівий Т.В., Максименко М.Л. Аматорське риболовство, як суттєвий чинник антропогенного впливу на іхтіофауну внутрішніх водойм України // Матеріали Всеукраїнської конференції молодих вчених “Сучасні проблеми екології”. Запоріжжя, 2004. С. 191-195 (Автор приймав участь у постановці проблеми та формулюванні висновків).

10. Спесівий Т.В., Кузьменко Ю.Г. Розмірний склад промислового стада плітки як індикатор ефективності регулювання промислу// Питання біоіндикації та екології, Вип. 10, №1.Запоріжжя, 2005, С. 109-118 (Автором здійснювався збір та обробка матеріалу, зокрема відносно вивчаємого виду плітки, постановка проблеми та формування висновків.).