Виявлення мовних знахідок, що розширюють виражальні можливості та експресивно-оцінний потенціал лексики. Розгляд паралельного використання українських та запозичених слів конкурентів. Добирання стилістично маркованих лексем на тлі іншомовних елементів.
Аннотация к работе
Питомі виражальні засоби в сучасних українських перекладах Мельник О.М., Гулик М.В. Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу У статті окреслено перекладацькі рішення щодо вживання питомих мовних засобів у текстах сучасних художніх перекладів. Виявлено мовні знахідки, що розширюють виражальні можливості української мови, підсилюють експресивно-оцінний потенціал лексики. Тож оскільки чимало іншомовних слів перебувають на етапі усталення в українському лексиконі, закріплюючись більшою мірою з позамовних причин, конкурентоспроможність української мови пов’язуємо зокрема з перекладацьким вибором - запропонувати власні новотвори, дібрати милозвучні та короткі відповідники до відносно нових запозичень. Оглядаючи глобалізаційні впливи на характер змін у мовному житті, Б. М. Ажнюк визначає їхні основні вияви (полікодовість, перемикання кодів, змішування кодів та запозичення), резюмуючи, що такі наслідки дають водночас і значний імпульс для оновлення й розвитку української мови [1]. Д. Х. Баранник аналізує і позитивні, і негативні перетворення в структурній і функціональній сферах сучасної української мови, зауважуючи новітні ознаки, що знижують її виражальні та естетичні властивості: «Мову необхідно оберігати від безперспективних експериментів та надуманих новацій» [2, с. П. О. Селігей акцентує увагу на застосуванні внутрішніх джерел називання, застерігаючи від якісних змін невідворотного характеру.