Питання пошуку розумного балансу між необхідністю забезпечити конфіденційність даних про особу як захід забезпечення безпеки в кримінальному провадженні та права обвинуваченого на захист - Статья
Аналіз спеціальних правил проведення процесуальних дій та оформлення їх результатів. Можливості з"ясування достовірності показань свідка, зокрема анонімного, шляхом постановки запитань щодо його можливості сприймати факти, про які він дає показання.
При низкой оригинальности работы "Питання пошуку розумного балансу між необхідністю забезпечити конфіденційність даних про особу як захід забезпечення безпеки в кримінальному провадженні та права обвинуваченого на захист", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Де знаходиться розумний баланс між необхідністю забезпечити конфіденційність даних про особу, яка дає показання в кримінальному провадженні, та права підозрюваного (обвинуваченого) на захист, зокрема на допит особи, яка проти нього свідчить? Мета статті - вирішити проблему пошуку розумного балансу між необхідністю забезпечити конфіденційність даних про особу як заходу забезпечення безпеки в кримінальному провадженні та права обвинуваченого на захист. Єрмакова, в якій він оскаржує конституційність частини дев’ятої статті 166 КПК Російської Федерації, яка передбачає, що за необхідності забезпечити безпеку потерпілого, його представника, свідка, їх родичів і близьких осіб слідчий не вправі наводити дані про їх особи в протоколі слідчої дії, в якому беруть участь ці особи, а також частини п’ятої статті 278 того ж Кодексу, відповідно до якої за необхідності забезпечення безпеки свідка, його близьких родичів і близьких осіб суд вправі провести допит свідка в умовах, що виключають візуальне спостереження іншими учасниками судового розгляду, про що виносить ухвалу чи постанову. На думку заявника, збереження в таємниці даних про особу свідка не дозволяє перевірити правдивість його показань, а проведення процесуальних дій в умовах, що виключають візуальне спостереження свідка іншими учасниками кримінального процесу, не гарантує обвинуваченому його право на захист у випадках використання обладнання з низькоякісними технічними характеристиками, чим ставить сторону обвинувачення в переважне положення по відношенню до сторони захисту, допускає можливість зловживань з боку осіб, які здійснюють попереднє розслідування, і порушує його конституційне право на рівність перед законом і судом. Передбачені ними особливості отримання доказів не позбавляють суд і учасників кримінального судочинства, які виступають на стороні обвинувачення або захисту і володіють у змагальному процесі рівними правами, можливості проведення перевірки одержуваного таким способом доказу, зокрема шляхом постановки перед свідком питань, заявлення клопотань про проведення процесуальних дій, подання доказів, які спростовують або ставлять під сумнів достовірність цього доказу (частина третя статті 278, глава 15 та стаття 86 КПК Російської Федерації).
Список литературы
1. Лідовець Т. Проблеми захисту учасників кримінального судочинства в Україні / Т. Лідовець // Підприємництво, господарство і право. 2007. № 6. С. 135-138.
2. Рогатин А. О реформе уголовно-процесуального права / А. Рогатин, И. Петрухин // Законность. 1996. № 2. С. 38-44.
3. Самолаева Е.Ю. Предъявление для опознания лица в условиях, исключающих наблюдение опознающего опознаваемым / Е.Ю. Самолаева, З.Г Самошина // Вестник криминалистики. М.: Спарк, 2004. Вып. 2(10). С. 50-57.
4. Краснікова Н.А. Процесуальні аспекти забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному судочинстві / Н.А. Краснікова // Міжнародний юридичний вісник: збірник наукових праць Нац. університету державн. податк. служби України. 2015. Вип. 1(2). С. 90-95.
5. Гончаров В.Б. Проблемы безопасности участников уголовного процеса / В.Б. Гончаров, В.В. Кожевников // Государство и право. 2000. № 2. С. 49-56.
6. Определение Конституционного суда Российской Федерации от 21.04.2005 р., дело № 240-0 [Електронний ресурс]. Режим доступу: konstitut_big_3281.html.
7. Бояров В.И. Тактика защиты в условиях использования следствием показаний анонимных свидетелей / В.И. Бояров // Адвокатура и адвокатская деятельность в свете современного конституционного права: (к 10-летию принятия Конституции России): материалы Междунар. науч.практ. конф. (Екатеринбург, 29-30 декабря 2003 г.). Екатеринбург: Изд-во «Ча- роид», 2004. С. 41-48.
8. Ухвала Ладижинського міського суду Вінницької області від27.04.2015 р., справа № 135/1500/14-к, ЄДРСР №44541625 // Єдиний державний реєстр судових рішень [Електронний ресурс]. Режим доступу: Review/44541625 (дата звернення: 08.11.2015).
9. Вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 29.02.2016 р., справа № 748/3070/15-к, ЄДРСР № 56154584 // Єдиний державний реєстр судових рішень[Електронний ресурс]. Режим доступу: . court.gov.ua/Review/56154584 (дата звернення: 08.11.2015).
10. Справа «Ван Мехелен та інші проти Нідерландів» (55/1996/674/861-864) = [Case of Van Mechelen and others v. the Netherlands]: рішення Європ. суду з прав людини від 23.04.1997 р. // ЛІГА:ЗАКОН: голов. прав. портал України [Електронний ресурс]. Режим доступу: . ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/SO0537.html (дата звернення: 08.11.2015).
11. Рекомендація № R (97) 13 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо залякування свідків і прав сторони захисту від 10 вересня 1997 р. [Електронний ресурс]. Режим доступу: 6b6c1e2e6ad3e2fcc225745c0034f4cc/7442a47eb0b374b9c2257d 8700495ЙЬ^ШЕ/Рекомендащя .№ К (9) 13^?.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
