Підходи до вивчення функціонування та значення Одеського порто-франко, які з"явились в українській історіографії 1920-х - середині 30-х pp. Вплив цього режиму на українське господарство зазначеної доби. Концепція О. Оглоблина щодо Одеського порто-франко.
При низкой оригинальности работы "Питання Одеського порто-франко в історичній літературі 1920-х - середини 1930-х pp.", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Питання Одеського порто-франко в історичній літературі 1920-х - середини 1930-х pp. Характерним було й те, що історики на відміну від своїх попередників, як правило, не давали однозначної оцінки цьому явищу. О. Оглоблин, який приділив багато уваги дослідженню питань, повязаних з Одеським порто-франко, визначав такі його позитивні моменти: Порто-франко сприяло нагромадженню капіталу в Одесі, збільшувало товарний обіг в інтересах як імпорту, так і експорту, поширювало Одеський ринок, зміцнювало закордонну торгівлю України... сприяло поширенню експорту пшениці. Окрім того, український споживач був задоволений безмитним імпортом (...український дідич мав право гадати, що порто-франко - річ взагалі непогана, бо дешево міг дістати в Одесі або з Одеси усе потрібне йому і то доброго готунку, а економіка України спромоглася, на думку автора, відмовитись від деяких примусових економічних звязків з Росією й продовжувати й розвивати стосунки з Заходом. О. Оглоблин вважав досить значними обмеження порто-франко, ті, що були зроблені в 1822 році, й заснований у 1835 році Воздвиженський ярмарок, який, на думку автора, посилив вплив в Одесі російських виробів (цьому суперечать дані дореволюційного історика Одеси С. Плаксіна, за яким обороти цього ярмарку були незначними, порівняно з оборотами порту, велика частина товарів, що знаходила на ньому покупців, була українського виробництва, а російські лише ті, що користувалися попитом у світі, себто зовсім не мануфактурні.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
