Аналіз із позицій сучасного праворозуміння наукових надбань з питання міністерської нормотворчості, напрацьованих в значний історичний період. Висвітлення наукових підходів вчених-юристів дорадянської доби з питання міністерської нормотворчості.
При низкой оригинальности работы "Питання міністерської нормотворчості в юридичній літературі дорадянської доби (кінець ХІХ - початок XX сторіччя)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Разом з тим, незавершеність творчих пошуків, невирішеність багатьох прикладних питань, що стосуються форми та змісту відомчих нормативних актів, частково може пояснюватися й тим фактом, що колись штучно було перервано генетичний звязок між знаннями, накопиченими поколінням вчених-юристів, які були «піонерами на цій ниві» і тільки починали розробляти зазначену проблему, та знаннями з проблематики відомчої нормотворчості, здобутими в подальшому протягом ХХ сторіччя. Одночасно з цим слід зазначити, що вже на початку XX сторіччя в юридичній літературі існували усталені та чіткі уявлення щодо значення та ролі міністерства в конституційній державі, відмінності законів від підзаконних нормативно-правових актів, в т. ч. тих, що видаються міністерствами, юридичної сили останніх, розмежування актів управління від актів, що містять норми права. Акти, що походять від міністерств, ніколи не йменуються указами, а встановлені ними загальні правила друкуються у Збірці узаконень під такою назвою, як «розпорядження» [8, с. Необхідність норм права, створюваних в адміністративному порядку, находить собі виправдання у надзвичайній складності законодавчого органу, яка не дозволяє обтяжувати його питаннями, що мають другорядний характер; адміністрації варто надати можливість встановлювати правила, розраховані на вимоги поточного моменту, поки немає відповідного закону [9, с. З формальної точки зору відмінність адміністративного указу від закону знаходиться в тому, що закон - це норма, котра походить виключно від законодавчої влади, яка майже повсюди організована на засадах народного представництва, тоді як адміністративний указ - норма, що походить від виконавчої влади.1) в сучасному правознавстві напрацьовані чіткі критерії, за якими відрізняються акти управління (розпорядчі акти, владні рішення організаційного, управлінського, кадрового, фінансового характеру) від відомчих нормативно-правових актів як підзаконних нормативно-правових актів, що містять приписи загального характеру.
Вывод
1) в сучасному правознавстві напрацьовані чіткі критерії, за якими відрізняються акти управління (розпорядчі акти, владні рішення організаційного, управлінського, кадрового, фінансового характеру) від відомчих нормативно-правових актів як підзаконних нормативно-правових актів, що містять приписи загального характеру. Подібне відмежування також знаходить свій прояв і в юридичній лексиці, що виявляється в тому, що сьогодні нормативно-правовий акт не може йменуватися розпорядженням, тоді як для юриспруденції кінця ХІХ - початку XX сторіччя така градація не мала жодного значення;
2) в юридичній літературі дорадянської доби питання міністерської нормотворчості не вважалося самостійною науковою проблемою, тому вченими не було напрацьовано окремий понятійно-категоріальний апарат (з чим і повязано ототожнення таких термінів, як указ, наказ тощо); не проводилося різниці між нормативно-правовими актами міністерств та іншими підзаконними нормативно-правовими актами, не встановлювалося своєрідності стадій відомчої нормотворчості. Акти міністерств (міністерська нормотворчість) досліджувалися вченими в контексті загальних уявлень про юридичну природу підзаконних нормативно-правових актів;
3) вагомим здобутком минулих поколінь вчених-юристів, котрі вивчали юридичну природу підзаконних нормативно-правових актів, в т.ч. й тих, що походять від міністерств, є те, що ними були вироблені критерії відповідності таких актів закону, що є актуальним й донині.
Список литературы
1. Новгородцев П.И. Из лекций пообщей теории права. Часть методологическая / П.И. Новгородцев. - М, Тип. Вильде. - 1904. - 109 с.
2. Оборотов Ю.М. Традиції та новації в правовому розвитку: загальнотеоретичні аспекти : автореф. дис. ... докт. юрид. наук : спец. 12.00.01 / Ю.М. Оборотов; ОНЮА. - Одеса, 2003. - 38 с.
3. Ващук Ю.О. Становлення відомчої правотворчої політики в України / Ю.О. Ващук / / Науковий вісник Херсонського державного університету. - Сер. «Юридичні науки». - 2014. - Вип. 3. - Т. 1. - С. 13-17.
4. Алексеев А.А. Министерская власть в конституционном государстве / А.А. Алексеев. - Харьков : Тип. М. Зильбер- берг и Сыновья, 1910. - 305 с.
5. Тарановский Ф.В. Учебник по энциклопедии права. / Ф.В. Тарановский. - Юрьев, тип. К. Маттисена, 1917. - 537 с.
6. Палиенко Н.И. Закон и административное распоряжение / Н.И. Палиенко / Университетские известия. - 1898. - № 12. - С. 15-29.
7. Трубецкой Е.Н. Энциклопедия права / Е.Н. Трубецкой. - СПБ. : Юрид. ин-т, 1998. - 183 с.
8. Коркунов Н.М. Указ и закон / Н.М. Коркунов. - Спб. : Тип. М.М. Стасюлевича, 1894. - 408 с.
9. Шершеневич Г.Ф. Общая теория права. Вып. 1 / Г.Ф. Шершеневич. - М. : Изд- во бр. Башмаковых, 1910. - 805 с.
Размещено на .ur
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
