Стан наукової розробки проблеми відносин щодо врегулювання спільного кордону між Україною та Росією. Делімітація та демаркація кордонів. Становлення системи міжнародних відносин. Правовий статус та режим використання Азовського моря і Керченської протоки.
Питання кордон в між Україною та Росією Вступ Актуальність дослідження. З проголошенням незалежності Україною однією з найскладніших проблем, яка постала й залишається на часі, є розбудова державного кордону, забезпечення його охорони та розвиток прикордонних структур. З огляду на цю мету визначені наступні завдання: - визначення поняття та сутності державного кордону та їх видів; - аналіз процедур делімітації та демаркації кордонів; - характеристика Договору між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон; - аналіз режиму перетину спільного кордону між Україною та Росією; - аналіз проблемних питань щодо визначення спільного кордону між Україною та Росією; - визначення шляхів вдосконалення регулювання відносин з питань державного кордону між Україною та Росією. Хронологічні межі дослідження: нижньою хронологічною межею є період 1980-1990-х років, який характеризується процесами розпаду радянського союзу; 1991 - Україна стає повноправним членом міжнародних відносин після здобуття незалежності; 1990-і роки характеризуються становленням системи міжнародних відносин, зокрема, з приводу врегулювання відносин щодо державного кордону України із сусідніми державами; 2000-і роки характеризуються актуалізацією проблеми демаркації державного кодону України; верхньою межею є 2011 рік який ознаменувався каталізацією відносин між Україною та Російською Федерацією з приводу спільного державного кордону, особливо морських кордонів. У цьому аспекті особливе місце зайняло питання делімітації і демаркації українсько-російського кордону через його відкритість і прозорість. Найбільш неузгодженим і суперечливим в українсько-російських відносинах, що не знайшло чіткого відображення в цьому договорі, стало питання визначення морських кордонів і встановлення режиму їх функціонування, яке безпосередньо залежить від визначення статусу акваторій Азовського моря та Керченської протоки й підходів до їх розмежування. Загальнотеоретичні аспекти регулювання відносин щодо встановлення та використання спільного кордону між Україною та Росією висвітлені в працях таких вчених як Б.М.Клименко, А.А. Порк, В.В. Ткаченко, Л.В. Чекаленко, А. Бантышев, М. Васшина, А.Р. Бистрова, В. Гринчак тощо. Велика увага при підготовці даної роботи приділялася загальнотеоретичним та методологічним підходам щодо врегулювання відносин з приводу державного кордону висвітлених в загальнотеоретичних посібниках з загальної теорії держави та права, міжнародних відносин, міжнародного права тощо. Дослідженням проблем розмежування морських просторів і континентального шельфу й виключних економічних зон в Азово-Чорноморському регіоні присвячено роботи таких українських учених, як А. Р. Бистрова, І. Білан, В. П. Горбулін, В. Гринчак, Г. Є. Ковальський, О. Колотіло, І. Нестеренко, М. О. Трюхан, Л. Чекаленко, А. Означена проблема відображена також у працях Л. Чекаленко, котра, характеризуючи українсько-російські відносини загалом, зазначає, що особливе місце в них належить проблемам делімітації та демаркації кордону в Азовському морі й Керченській протоці. О. Шемякін широко характеризує політико-правові аспекти проблеми Азовського моря, Керченської протоки й острова Тузла, а також визначає територіальні інтереси України в Чорноморсько-Азовському басейні. Аналіз останніх публікацій показує, що, незважаючи на певний доробок із цього питання, усе ж таки залишається недостатньо розглянутою сучасна ситуація, яка складається в українсько-російських відносинах навколо вирішення проблеми чіткого розмежування морських просторів в Азово-Керченській акваторії з урахуванням наслідків екологічної катастрофи в Керченській протоці в листопаді 2007 р. та останніх перемовин між Україною і Росією. Досить цікава позиція з аналізованої проблеми кандидата політичних наук Овчар І. В. який розглядає цю її через призму політологічних концепцій і доктрин що панують в Україні та Росії. Воно виходить за межі взаємин лише двох держав, визначається європейським контекстом і регулюється підписаними договірними заявами як на двосторонньому рівні, так і в рамках взаємодії країн-учасниць СНД. Сьогодні тема актуалізується через спроби представників російської влади продемонструвати важливість свого впливу на українську політику, задати тон історичних подій та відмежуватися від критики в цьому питанні європейських країн. Таким чином, проблема вирішення питань демаркації та делімітації україно-російських кордонів потребує якнайшвидшого вирішення, оскільки саме багато в чому саме відносини щодо врегулювання прикордонних спорів обох країн багато в чому спричиняють негативний вплив на відносини України та Росії загалом. 1.2 Аналіз джерельної бази Джерельною бази роботи є нормативно-правові акти, міжнародні договори, а також загальнотеоретичні праці вітчизняних та зарубіжних вчених. Серед міжнародних договорів особливе місце посідають договори між Україною та Росією, з приводу врегулювання відносин щодо державного кордону як на суходолі так і на морях (Чорному та Азовському). Зокрема
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
