Зміст листування та результати наукової роботи Т. Цявловської, її інтерес до іконографії І. Мазепи. Суперечливість висновків різних авторів щодо достовірності портретів І. Мазепи та незрозумілість питання праобразу чи першовзірця гравюри Я.П. Норблін.
При низкой оригинальности работы "Питання іконографії Івана Мазепи у приватному листуванні Т. Цявловської та С. Білоконя", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Вагомий внесок у цей процес був здійснений істориками, мистецтвознавцями та колекціонерами ХІХ - першої третини ХХ ст.1 Не менш суттєвими були здобутки українських учених, котрі працювали за кордоном, та іноземних дослідників другої половини ХХ - початку ХХІ ст.2 Водночас, як показав аналіз радянської історіографії 30-х - кінця 80-х рр. Виняток становили лише кілька невеличких розвідок кінця 1920-х - початку 1930-х років, присвячених відлитим експонатам Чернігівського історичного музею3, загальній історії походження дзвонів4, коротке повідомлення на засіданні комісії історії козаччини і козацької доби ВУАН5, а також монографія з історії ли-варництва в Україні6, в яких була згадка про портретне зображення гетьмана на дзвоні “Голуб”, відлитого 1699 р. військовим ливарником Карпом Балашевичем для Воскресенської церкви Батурина або для До-мницького монастиря на Чернігівщини. Цявловську зацікавило питання достовірності цього зображення і того, наскільки цей портрет міг відтворювати справжні риси зовнішності І. Мазепи. Еттингер, зокрема, писав, що “Норблен, конечно, не мог знать Мазепу, а офорт его с этим названием сделан с еврея-арендатора, кот[орому] почему-то присвоили кличку “Мазепа”. Білокінь розшукав оригінальне повідомлення про те, що наприкінці позаминулого століття (тобто ХІХ-го) у Варшаві, у бібліотеці Красинських, зберігався портрет олією, причому обличчя зображуваного було дуже подібним до норб-ленівського “орендатора”.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
