Писемні джерела арабського халіфату ІХ-Х ст. про етноісторичні процеси на території України - Автореферат

В сучасному українському джерелознавстві визначається пріоритетність досліджень етноісторичних процесів, які відбувалися в часи початкового формування українського етносу. Дійсно, протягом язичницької доби вітчизняної історії виявилися головні чинники виникнення людності, званої “українці”, та сформувалися етноісторичні витоки української нації та української державності. Вивчення наведених в цих творах звісток з історії України уможливлює створення джерельних засад для подальшого розвитку досліджень ранніх етапів формування українського етносу, та процесу історичного становлення української нації. Мета дослідження полягає в здійсненні джерелознавчого аналізу особливостей етноісторичного розвитку України, відображеного у повідомленнях арабських писемних документів ІХ-Х століть, як цілісної системи знань вітчизняної історичної науки. Методи відбору, систематизації і текстологічного аналізу фрагментів оригінальних текстів; історико-структурний метод, який обумовлює здійснення структуризаціі і класифікації джерельного матеріалу; історико-генетичний метод, спрямований до простеження історіографічної трансформації історичних знань; історико-філологічний метод, що надає змогу здійснити український переклад текстів досліджуваних писемних джерел; парадигмальний метод, що реалізується через відтворення логіки розвитку відображених в текстах етноісторичних процесів на землях України; історико-персоналістичний метод, презентований аналізом наукової діяльності вчених Арабського халіфату ІХ-Х століть; персоналістично-бібліографічний метод, який залучає до аналізу головні характеристики досліджень провідних орієнталістів; метод термінологічного аналізу, що розкривається через визначення спеціальних термінів предмету і завдань дослідження.У підрозділі “Загальна характеристика писемних джерел Арабського халіфату ІХ-Х століть щодо інформації про етноісторичні процеси на території України” визначено, що найбільш раннім із творів арабської географічної писемної традиції означеної історичної доби, які належать до її астрономічного жанру, є “Книга картини Землі” / ??????? ?????? ?????? /, yeo i?ney 833 ?ieo iaienaa Aao A?a?фар Мухаммад ібн Муса АЛХУВАРІЗМІ. Ця книга являє собою переказ інформації, яка була наведена в творі Клавдія Птолемея “Географічний порадник” / ? ?????????? ???????? /, з доданням до неї власних міркувань АЛХУВАРІЗМІ, що відображували як здобутки арабської науки в сферах математичних та астрономічних знань, так і реалії сучасного цьому автору світу. Значна частина джерельного матеріалу цієї книги була запозичена молодшим сучасником названого автора Абу ал-Касимом ібн Хаукалом ан-Нісибі, і переопрацьована в його творі “Книга картини Землі” / ??????? ??????? ??????? /, iaienaiiio aeecuei 967 ?ieo. У 1869 році російським семітологом Даніїлом Хвольсоном були видані фрагменти текстів твору Ібн Руста з інформацією про етноси Східної Європи. Звістка Ібн Хаукала про існування морського торгівельного шляху, який починався “у затоці, [яка знаходиться] поза країни ас-сакаліба” / ??????????? ?????? ??????? ??????????????? /, oiaoi o O?inue?e caoio? Aaeo?enueiai ii?y, ? nyaaв портів мусульманської Іспанії / ?????????? /, надає підставу для міркування, що шлях “із Варяг у Греки” був частиною європейського водного кружного торгівельного маршруту, який від Києва через Константинополь та Середземне море пролягав круг Європи, і надалі рікою Невою, Ладозьким озером, рікою Волхов, озером Ільмень, рікою Ловать та Дніпром, сягав Києва.Другий рівень відображує еволюцію даного етнокультурного співвідношення, а саме, з одного боку, тимчасове перебування кочівників у степовій смузі України і наступний їх відхід на захід під тиском прийшлих зі сходу інших кочових орд, а з іншого - процес формування Київської держави в умовах активних економічних взаємин з Візантійською імперією та з областями мусульманського Сходу. Науковий статус набули відбір, систематизація та аналіз джерельного матеріалу на засадах методологічних принципів, які надали можливість його студіювання, а саме: опрацювання потрібних звісток як самостійних інформаційних чинників, визначення своєрідності та самобутності згаданих етноісторичних процесів, урахування спадкоємності та наступності цих процесів, залучення до дослідження комплексу писемних та матеріальних джерел. Змістовні характеристики потрібної інформації, а саме - пріоритетність економічної складової, прагматична спрямованість, раціоналістистичність світоглядно-теоретичних засад та вірогідність - були обумовлені такими обєктивними чинниками: інтересами Арабського халіфату в галузі зовнішньої торгівлі, впливом античної писемної традиції в умовах політичного розпаду цієї держави, переосмисленням авторами досліджуваних творів даних античної географії з урахуванням досягнень арабської науки та реалій сучасного їм світу, перетворенням Київської держави на провідного постачальника експортних товарів на ринки Арабського халіфату. Ідентифікація з реаліями інформації представників “астрономічного” жанру арабської геог

2. Основний зміст дисертації