Петрологія мафіт-ультрамафітів Девладівської регіональної зони розломів - Автореферат

Дослідження речовинного складу, металоносності та умов формування мафіт-ультрамафітів, зіставлення з аналогічними утвореннями в інших регіонах, дозволяє визначити їх петрологічні особливості та прогнозну оцінку на корисні копалини. Мета роботи: за допомогою як традиційних, так і сучасних методів провести дослідження речовинного складу та походження мафіт-ультрамафітових утворень Девладівської регіональної зони розломів. Головні завдання досліджень: провести комплексне дослідження мафіт-ультрамафітових комплексів, виявити їх головні петрологічні та геохімічні особливості, оцінити рудно-геохімічну спеціалізацію. Перерахунки складу порід та мінералів на формульні коефіцієнти виконано за методиками, розробленими С.Д.Четвериковим (1956), М.П.Семененком (1963), А.Г.Булахом (1967), Ю.В.Казициним і В.А.Рудником (1968), А.Н.Заварицьким (1941, 1950, 1960), Н.Д.Соболєвим (1952, 1959), Р.Н.Соболєвим, В.И.Фельдманом (1984), С.В.Єфремовою, К.Г.Стафєєвим (1985). мафіт ультрамафітовий петрологічний геохімічний Детальні дослідження дотепер слабо вивчених масивів ультрабазитів та базитів Девладівської регіональної зони розломів дозволили реконструювати склад вихідних порід, виявлено їх мінералого-петрографічні, петрохімічні та геохімічні особливості і зроблено прогнозну оцінку рудоносності.На даний час у межах Девладівської регіональної зони розломів встановлено 9 масивів ультраосновних порід: Тернівський, Веселотернівський, Проміжний, Приворотненський, Кодацький, Водянський, Девладівський, Красноярський і Гуляйпільський. Також залишається дискусійним співвідношення метабазитів Тернівської синкліналі з метабазитами новокриворізької світи криворізької серії, які складають східний борт Саксаганської синкліналі Кривбасу, оскільки відсутні перекриті профілі, які б дозволили прослідкувати взаємовідношення цих порід у розрізі. Через різний склад і складні співвідношення головних петрографічних груп порід кожний з досліджуваних масивів ультраосновних порід характеризується своєрідними рисами. Амфіболові породи в регіоні представлені тремоліт-актинолітовими і хлорит-тремолітовими різновидами і спостерігаються в Тернівському, Приворотненському, Кодацькому та крайових частинах Водянського, Девладівського і Гуляйпільського масивів. Рогова обманка представлена: бурим (в Девладівському, Водянському, Красноярському і Гуляйпільському масивах) і синьо-зеленим різновидами (відмічається в Девладівському, Красноярському масивах і широко розповсюджена в метабазитах Тернівської ділянки).В межах Девладівської регіональної зони розломів виділено 2 генетичні групи порід: 1) масиви ультраосновних порід, похідні глибинної пікритової магми (гіпермагбазити за класифікацією Н.Д.Соболєва) - Тернівський, Веселотернівський, Приворотненський, Проміжний та Кодацький, 2) масиви ультраосновних і основних порід, похідні основної магми (ультрафербазити)-Девладівський, Водянський, Красноярський та Гуляйпільський. Ультраосновні породи Девладівської регіональної зони розломів мають геохімічну спеціалізацію на нікель, який сконцентрований, в основному, в магнезіально-залізистих силікатах і утворює рудопрояви і родовища силікатних руд у корі вивітрювання ультрабазитів. В ультрабазитах Девладівського і Водянського масивів спостерігається зональний розподіл ультраосновних порід - дунітів або олівінітів в центральній частині, а по периферії - піроксенітів, що зумовлено магматичною диференціацією вихідної магми в період становлення інтрузій. Тіла ультрабазитів, розвинених в Тернівській синкліналі, очевидно, є січними і можуть бути молодшими від вміщуючих метабазитів. Проведені дослідження показали, що, за геолого-структурним положенням, мінералого-петрографічними особливостями і хімічним складом, метабазити Тернівської синкліналі і Саксаганської структури Кривбасу подібні або ідентичні і можуть бути віднесені до єдиної стратиграфічної групи (новокриворізької світи криворізької серії).

Короткий зміст роботи

1. В межах Девладівської регіональної зони розломів виділено 2 генетичні групи порід: 1) масиви ультраосновних порід, похідні глибинної пікритової магми (гіпермагбазити за класифікацією Н.Д.Соболєва) - Тернівський, Веселотернівський, Приворотненський, Проміжний та Кодацький, 2) масиви ультраосновних і основних порід, похідні основної магми (ультрафербазити) -Девладівський, Водянський, Красноярський та Гуляйпільський.

2. В процесі проникання ультраосновних розплавів нормальної лужності в гранітоїдну раму відбувається їх часткова контамінація. Одним із свідчень цього процесу є кристалізація керсутиту - моноклінного амфіболу, збагаченого на титан і луги. Цей мінерал є індикатором лужного середовища, що виникло в приконтактовій зоні при прониканні ультраосновної магми в демуринські порфіровидні граніти.

3. Ультраосновні породи Девладівської регіональної зони розломів мають геохімічну спеціалізацію на нікель, який сконцентрований, в основному, в магнезіально-залізистих силікатах і утворює рудопрояви і родовища силікатних руд у корі вивітрювання ультрабазитів.

Мінералізація та рудопрояви Au, Mo і Cu просторово приурочені до порід метабазитової формації і розвинені в зонах кварцового і кварц-сульфідного метасоматозу.

4. В ультрабазитах Девладівського і Водянського масивів спостерігається зональний розподіл ультраосновних порід - дунітів або олівінітів в центральній частині, а по периферії - піроксенітів, що зумовлено магматичною диференціацією вихідної магми в період становлення інтрузій.

5. Тіла ультрабазитів, розвинених в Тернівській синкліналі, очевидно, є січними і можуть бути молодшими від вміщуючих метабазитів.

6. Проведені дослідження показали, що, за геолого-структурним положенням, мінералого-петрографічними особливостями і хімічним складом, метабазити Тернівської синкліналі і Саксаганської структури Кривбасу подібні або ідентичні і можуть бути віднесені до єдиної стратиграфічної групи (новокриворізької світи криворізької серії). Але цей висновок потребує підтвердження з використанням геохронологічних та сучасних прецизійних ізотопно-геохімічних досліджень.

Перелік опублікованих робіт за темою дисертації

1. Великанова О.Ю. Петрохимические особенности базит-ультрабазитов Девладовской зоны (Среднее Приднепровье) / О.Ю Великанова // Геохімія та рудоутворення. 2004. № 22, С. 84-86.

2. Великанова О.Ю. Сравнительная характеристика ультрабазитов обрамления Криворожской структуры / О.Ю Великанова // Геохімія та рудоутворення. 2006. № 24. С. 40-44.

3. Великанов Ю.Ф. Гранитоиды обрамления Кривбасса. 1. Геолого-структурная позиция гранитов Восточно-Анновской полосы / Ю.Ф. Великанов, О.Ю Великанова, Б.А. Горлицкий, Б.А. Занкевич, В.Б. Коваль // Геолого-мінералогічний вісник. 2005. № 2 (14). С. 48-57. (Автором розглянуті петро- і геохімічні особливості гранітоїдів саксаганського, демуринського і ганнівського комплексів, проведено співставлення їх складу з іншими гранітоїдами обрамлення Криворізької структури).

4. Шумлянський Л.В. Нові дані по петрології порід Девладівського дайкового поля та Тернівської синкліналі, Середньопридніпровський блок Українського щита / Л.В. Шумлянський, О.Ю Великанова // Праці Інституту фундаментальних досліджень. 2007. № 12. С. 83-94. (Автором проведено дослідження петрологічних особливостей мафіт-ультрамафітових утворень Девладівської зони розломів і співставлення їх з подібними утвореннями на УЩ та в інших регіонах світу).

5. Velikanov J.F. Ore-mineralization in rocks of black shale formation of Krivbass / J.F. Velikanov, O. J. Velikanova, I.N. Bondarenko // Metallogeny of Precambrian Shields : Intern. conf., 13-26 Sept. 2002: abstr. K., 2002. P. 105. (Автором досліджені особливості розподілу благородних і рідкісних металів в породах Кривбасу та його обрамлення).

6. Великанов Ю.Ф. Природно-ресурсный потенциал Кривбасса / Ю.Ф. Великанов, О.Ю Великанова, М.В. Матвейчук // Стратегія оптимального розвитку : міжнарод. наук.-практич. конф., 22-24 квітн. 2003 р. : тези докл. Х., 2003. С. 211. (Автором проведено вивчення складу і особливостей розподілу деяких кольорових, благородних і рідкісних металів в породах Кривбасу і його обрамлення).

7. Великанов Ю.Ф. Молибденовое оруденение в породах Среднего Приднепровья Украинского щита / Ю.Ф. Великанов, О.Ю Великанова, М.В. Матвейчук // Условия формирования, закономерности размещения и прогнозирование месторождений полезных ископаемых : международ. конф., 1-4 ноябр. 2006 г. : тезисы докл. Т., 2006. С. 149-151. (Автором вивчені особливості проявлення і умови локалізації молібденової мінералізації в метабазитах Східно-Ганнівської смуги і Тернівської синкліналі).

8. Великанова О.Ю. Перспективы рудоносности Девладовской региональной зоны разломов (Среднее Приднепровье) / О.Ю Великанова, Ю.Ф. Великанов // Геологія та питання геологічного картування і вивчення докембрійських утворень Українського щита : IV наук.-вироб. наради геол.-зйомщ., 8-10 жовт. 2007 р : тез. докл. Дніпропетровськ, 2007. С. 148-151. (Автором вивчені особливості розподілу Au, Cu, Ni, Co і платиноїдів в мафіт-ультрамафітових комплексах Девладівської регіональної зони розломів).

9. Великанова О.Ю. Керсутит как индикатор взаимодействия ультраосновного расплава с гранитами (на примере Девладовской дайки, Среднее Приднепровье) / О.Ю Великанова, И.Н. Бондаренко // Щелочной магматизм Земли и его рудоносность : международ. (стран СНГ) совещ., 11 16 сентяб. 2007 г. : тезисы докл. Донецк, 2007г. С. 24-25. (Автором проведено детальні петрографічні дослідження ультрабазитів Девладівського масиву в зоні контакту їх з демуринськими гранітами, вивчені кристалооптичні властивості керсутиту, висловлені припущення про можливі умови його утворення).