Петрологія габро-анортозитових масивів Коростенського плутону - Автореферат

Тому вивчення субплатформених анортозитових комплексів має вирішальне значення при розгляді питань, повязаних з еволюцією магматизму, геодинамічними умовами та металогенією областей стабілізації древніх платформ, а також питань петрогенезису основних порід взагалі та автономних анортозитів зокрема. До останнього часу не створена єдина узагальнююча модель становлення габро-анорозитових масивів плутону, яка б враховувала їх геологічну будову, вікові співвідношення, речовинний склад та петрографічні особливості порід, чим сприяла б виявленню найбільш ефективних критеріїв їх рудоносності. Дослідження виконувалися в межах НДР за плановою темою кафедри мінералогії, геохімії та петрографії геологічного факультету Київського національного університету "Еволюція магматичних та метасоматичних рудогенеруючих систем на етапі стабілізації Українського щита" (1997-2000 рр. N ДР 019U003107). Метою роботи було створення узагальнюючої петрологічної моделі становлення габро-анортозитових масивів Коростенського плутону на підставі виявлення особливостей геологічної будови, еволюції речовинного складу та визначення умов формування. В процесі роботи вирішувалися наступні завдання: 1) Вивчення геологічної будови габро-анортозитових масивів та вікових співвідношень порід; 2) Виявлення просторово-часових закономірностей еволюції мінерального та хімічного складу порід; 3) Визначення фізико-хімічних умов формування базитів Коростенського плутону.У розділі узагальнено сучасні уявлення стосовно петрології автономних анортозитових комплексів субплатформенного типу і, зокрема, дані по петрогенезису та металогенії габро-анортозитових масивів Коростенського плутону. На прикладі відомих анортозит-рапаківігранітних комплексів проілюстровано, що сучасні моделі їх становлення спираються головним чином на аналітичний (петро-геохімічний) матеріал та експериментальні дані, але при цьому оперують неповними, або навіть помилковими уявленнями стосовно вікових та генетичних співвідношень досліджуваних порід.У розділі розглянуто сучасні уявлення про геологічну будову Коростенського плутону, згідно яким плутон являє багатофазний субплатформений інтрузив, складений породами анортозит-рапаківігранітної формації, вкорінення яких мало місце у середньому протерозої 1737-1800 млн.р.т.н (Соболев, 1947; Полканов, 1948; Бухарев, 1992; Верхогляд, 1995). Габро-анортозитові масиви займають біля 20-25% від площі плутону, та являють переважно пологозалягаючі пластиноподібні інтрузивні тіла, що складені анортозитами, габро-анортозитами, габроїдами та ультрабазитами. Проведені автором дисертації дослідження умов та форм залягання, а також контактових співвідношень основних порід в межах Володарськ-Волинського, Чоповицького, Федорівського та Пугачівського масивів показали, що і габро-анортозити і габроїди вкорінювалися неодноразово. Найбільш древні утворення Коростенського плутону представлено бронзитовими анортозитами, норит-анортозитами та лейконоритами ранньої анортозитової серії. Породи серії залягають у вигляді ксенолітів різного розміру серед анортозитів, габро-анортозитів та габроїдів більш пізніх фаз вкорінення, а також серед різних типів коростенських гранітів та дайкових порід основного та середньго складу (Митрохин, 2000).Рання анортозитова серія представлена крупно-гігантозернистими світло-сірими до білих відмінами анортозитових порід (васьковицький тип), серед яких, за мінеральним складом, розрізняються: анхімономінеральні анортозити з вмістом мафічних мінералів менше 10%, норит-анортозити з 10-25% та лейконорити з 25-35% мафічних мінералів, а також амфіболітизовані та хлоритизовані відміни. В районі сс.Межирічка та Ігнатпіль в породах серії зустрінуто тіла недиференційованих середньозернистих лейконоритів з аллотріоморфнозернистою структурою. Серед порід головної анортозитової серії, за мінеральним складом та структурою, виділяються кілька відмін, що повязані поступовими переходами та являють єдиний ряд. Подібно до ранньої анортозитової серії, за кольоровим індексом, розрізняються анхімономінеральні анортозити, що містять менше 10% мафічних мінералів, габро-анортозити з 10-25% та лейкогабро-норити з 25-35% мафічних мінералів. За мінеральним складом серед порід ранньої габроїдної серії виділяються лейкогабро-норити, що містять менше 35% кольорових та рудних мінералів та габро-норити з 35-55% мафічних мінералів.Отримані автором дані про етапність становлення крупних габро-анортозитових масивів Коростенського плутону дозволили вивчити хімічний склад основних порід плутону на рівні окремих вікових серій. Встановлено, що еволюція мінерального складу базитів Коростенського плутону супроводжується закономірною зміною хімічного складу порід (Митрохин, 2000). Рання анортозитова, головна анортозитова, а також високоглиноземисті відміни дайкової серії утворюють послідовний ряд сублужних високоглиноземистих лейкократових порід переважно основного складу. Автором зроблено висновок, що, з врахуванням "анортозитової" схеми диференціації в межах кожн

2. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РОБОТИ