Характеристика особливостей податкової політики влади періоду "воєнного комунізму" на прикладі Петрограда на підставі опрацювання історичної літератури радянського періоду та сучасної доби. Аналіз порядку нарахування і стягнення прибуткового податку.
Це стало наслідком конкретно-історичних умов розвитку країни в роки громадянської війни, але досвід підготовки і часткового здійснення натурального податку не був втрачений. Принципи натурального податку були розвинені і практично втілені в продовольчому податку 1921 р., який ознаменував перехід радянської держави до нової економічної політики. Із втратою обєктів оподаткування внаслідок політики націоналізації та ліквідації приватної власності на засоби виробництва і капіталу країна наближалася до повної ліквідації грошових податків. Податкова політика влади періоду «воєнного комунізму», окрім фіскальних, переслідувала і такі цілі, як придушення опозиційних настроїв різних верств населення, руйнування інституту приватної власності, повсюдне поширення терору. Під час «воєнного комунізму» теоретична різниця між конфіскацією та податком практично зникла: конфіскація сама перетворилася в універсальну податкову систему, яка набула значного розвитку в період становлення влади на місцях під назвою контрибуцій.
Вывод
Створити цілісну систему оподаткування в 1918-1920 рр. в радянській Росії не вдалося. Це стало наслідком конкретно-історичних умов розвитку країни в роки громадянської війни, але досвід підготовки і часткового здійснення натурального податку не був втрачений. Принципи натурального податку були розвинені і практично втілені в продовольчому податку 1921 р., який ознаменував перехід радянської держави до нової економічної політики.
Основні заходи економічної політики 1918-1920 рр. сприяли зміні курсу державної політики в економічній сфері в напрямку відмови від грошей як засобу розрахунку. Існування грошової податкової системи в роки громадянської війни стало непотрібним у звязку з переходом до натуральних відносин. Із втратою обєктів оподаткування внаслідок політики націоналізації та ліквідації приватної власності на засоби виробництва і капіталу країна наближалася до повної ліквідації грошових податків.
Вихід країни з періоду революційних потрясінь вимагав відмови від надзвичайної політики. Податкова політика влади періоду «воєнного комунізму», окрім фіскальних, переслідувала і такі цілі, як придушення опозиційних настроїв різних верств населення, руйнування інституту приватної власності, повсюдне поширення терору. У перші роки після революції податкова система практично була відсутня, а її місце зайняла класово-конфіскаційна політика. Податки втратили своє значення в справі наповнення бюджету країни.
Під час «воєнного комунізму» теоретична різниця між конфіскацією та податком практично зникла: конфіскація сама перетворилася в універсальну податкову систему, яка набула значного розвитку в період становлення влади на місцях під назвою контрибуцій. Проте, згідно з нормативними актами, офіційне законодавство перших років радянської влади не вичерпувалося введенням одних надзвичайних зборів. Будучи реалістом, Ленін розумів, що грабіжницька конфіскаційна політика є тупиковим шляхом для влади. У роботі «Чергові завдання Радянської влади» він зазначав, що організація виробництва і розподілу в її звичайному розумінні «... сильно відстала від нашої роботи з безпосередньої експропріації експропріаторів» [6, с. 278].
Таким чином, законодавство перших трьох років радянської влади являло собою безсистемний звід документів, в основному декретів, прогалини в яких не бентежили владу. Характерним було також поєднання в одному акті і порядку обчислення, і політичної агітації.
На початку 1921 рр. Петроград, як і інші міста країни, перебував у складному економічному становищі. Відбудова промисловості була неможлива без значних капіталовкладень, яких у 1917-1920 рр. не надходило. Влада мала вирішити проблеми з паливним і продовольчим забезпеченням міста. Економічна криза вимагала введення чітко продуманих податків і зборів, які мали б на меті не лише забезпечити грошові надходження до бюджету держави, а й стимулювати субєкти господарювання до створення і розширення виробництва шляхом застосування механізму пільг, зміни обєктів оподаткування, зменшення оподатковуваної бази.
Як бачимо, фінансово-економічна політика більшовиків за період з 25 жовтня (7 листопада) 1917-1921 рр. пережила три періоди. Перший - коли в сфері податків більшовики намагалися пристосувати існуючу податкову систему до нових соціально-економічних відносин. Другий - коли умови боротьби в роки громадянської війни змусили перейти до політики експропріації експропріаторів та до політики «воєнного комунізму», що призвело у фінансово-податковій сфері до фактичного скасування всіх грошових податків та ліквідації податкового апарату. Новий етап був повязаний з новою економічною політикою та характеризувався становленням грошових податків і фінансово-податкового апарату країни.
Список литературы
1. Статистический справочник по городу Ленинграду и Ленинградской области. - Л.: Изд. Облисполкома и Ленсовета, 1932. - 272 с.
2. Goldman E. My Disillusionment in Russia / E. Goldman. - N.Y.:New York: Doubleday, Page & Company, 1923. - 278 р. [Электронный ресурс]. - Режим доступа:http://www.marxists.org/reference/archive/goldman/ works/1920s/disillusionme - Загл. с экрана.
3. Петроград на переломе эпох: Город и его жители в годы революции и гражданской войны / [Е. М. Балашов, В. И. Мусаев, А. И. Рупасов и др.]; отв. ред. В. А. Шишкин; Рос. акад. наук, Ин-т рос. ист. С.-Петербург. филиал. - СПБ.: Дмитрий Буланин,2000. - 349 с.
4. На новых путях. Итоги новой экономической политики 1921-1922 гг. Вып. II: Финансовый. - М.: Изд. Совета труда и обороны, 1923. - 188 с.
5. Решения партии и правительства по хозяйственным вопросам, 1917-1967: сб. док. за 50 лет: в 5 т. Т. 1: 1917-1928 / [сост. К. У. Черненко, М. С. Смиртюков]. - М., 1967. - 783 с.
6. Ленин В. И. Полное собрание сочинений / В. И. Ленин. - М., 1962. - Т. 36. - 741 с.
7. Шишкин В. А. Власть. Политика. Экономика: Послереволюционная Россия (1917-1928 гг.) / В. А. Шишкин. - СПБ.: Дмитрий Буланин, 1997. - 399 с.
8. История социалистической экономики СССР: в 7 т. Т. 1: Советская экономика в 1917-1920 гг. / Акад. наук СССР, Ин-т экон.; ред. И. А. Гладков. - М.: Наука, 1976. - 532 с.
9. СУ РСФСР. - 1918. - № 82. - Ст. 864.
10. СУ РСФСР. -1918. - № 81. - Ст. 846
11. Добромыслов Н. А. Налоги - от октября до нэпа / Н. А. Добромыслов // Вестник финансов. - 1927. - № 11. - С. 83-90.
12. СУ РСФСР. - 1918. - № 99. - Ст. 1022.
13. Декреты Советской власти. Т. 4.: 10 ноября 1918 г. - 31 марта 1919 г. / Ин-т марксизма-ленинизма при ЦК КПСС; Ин-т ист. АН СССР. - М.: Политиздат, 1968. - С. 525-527.
14. Дяченко В. П. История финансов СССР (1917-1950 гг.) / В. П. Дяченко. - М.: Наука, 1978. - 496 с.
15. Хазиев Р. А. Система налогообложения в 1917-1921 гг.: от революционных столиц до уральской провинции / Р. А. Хазиев // Отечественная история. - 2005. - № 3. - С. 95-109.
16. СУ РСФСР. - 1918. - № 83. - Ст. 879.
17. Кабанов В. В. Крестьянское хозяйство в условиях «военного коммунизма» / В. В. Кабанов; отв. ред. В. П. Данилов. - М.: Наука, 1988. - 304 с.
18. СУ РСФСР. - 1917. - № 11. - Ст. 162.
19. Альский М. Финансово-налоговая политика Советской власти за время с 25 октября (7 ноября) 1917-22 год / М. Альский // Вестник финансов - 1922. - № 39. - С. 2-5.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
