Аналіз ставлення П. Шелеста до опозиційного руху в УРСР. Причини загострення соціальної напруги в українській республіці у 1960-1970-х рр. Боротьба з проявами антирадянщини та антисуспільними рухами. Переслідування опозиції та покарання інакодумців.
Шелест був одним з найагресивніших опонентів керівництва КПЧ, що спричинило велике розчарування в ньому серед тих в Україні, хто з надією дивився на празькі реформи. З одного боку, він начебто був небайдужим до українізації, а з іншого - цілковито підтримував кремлівських посіпак». Шелест, необхідно не тільки закарбувати притаманні йому «елементи місництва і прояви націоналізму», відобразити типові риси його епохи, а й достовірно виписати індивідуальне, властиве тільки портретованому ставлення до протестного руху в радянській Україні 1960 - початку 1970-х рр. крізь призму власних щоденникових записів та резолюцій першого секретаря ЦК КПУ на документах із грифом «Цілком таємно». Шелеста на посаду першого секретаря ЦК КПУ відбулося на тлі відчутного загострення соціальної напруги в республіці, викликаної зменшенням та погіршенням продовольчого забезпечення населення, відсутністю споживчих товарів, непопулярними діями влади з реформування системи оплати праці, переглядом норм та розцінок на виробничі операції. Усі ці питання були викладені на зїзді комсомолу і на зїзді письменників України, і це подіяло: дехто з молоді рішуче відійшов від неправильних і шкідливих дій».
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
