Характеристика голівки стегнової кістки в нормі і при асептичному некрозі. Види ендопротезів кульшового суглоба в клініці при лікуванні хворих з асептичним некрозом голівки стегнової кістки. Методика первинного ендопротезування кульшового суглоба.
При низкой оригинальности работы "Первинне ендопротезування кульшового суглоба при асептичному некрозі голівки стегнової кістки", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
З метою біомеханічного обгрунтування первинного ендопротезування кульшового суглоба як методики лікування АНГСК у пацієнтів, вік яких складає 30-50 років, було виконано експериментальне дослідження жорсткісних і міцнісних властивостей субхондрального шару і спонгіозної тканини голівки стегнової кістки як у нормі, так і при АНГСК. Вивчалися властивості субхондрального шару і спонгіозної тканини в чотирьох послідовних зрізах, перпендикулярних напрямку дослідження. Вдавлювання індентора в субхондральний шар здійснювалося у вершині сфери голівки стегнової кістки, перпендикулярно дотичної площини до досліджуваної точки, а в спонгіозну тканину - в точках проекції цієї вершини на площині зрізів у тому ж напрямку (перпендикулярно площинам зрізів). Безпосередніми результатами іспитів препаратів були залежності “навантаження на індентор - глибина повного його введення в тканину” (“F-Wg”) і “навантаження на індентор - глибина залишкового його введення в тканину” (“F-Wp”), на основі яких здійснювалося визначення жорсткісних характеристик, а також оцінка міцнісної неоднорідності субхондрального шару і спонгіозної тканини голівки стегна як у нормі, так і при АНГСК. Тому навіть незначне локалізоване зниження жорсткості спонгіозної тканини, розташованої під субхондральним шаром, буде приводити до зниження жорсткості голівки стегнеової кістки в цілому, тобто субхондральний шар не в змозі компенсувати обумовлену захворюванням навіть незначну втрату жорсткості прилеглої до нього спонгіозної тканини.Спонгіозна тканина голівки стегнової кістки в нормі у напрямку, близькому до прикладення максимального фізіологічного навантаження, має досить високу і стабільну жорсткість, яка зменшується від вершини голівки до центру. Порівняльна оцінка міцнісних і жорсткісних характеристик показала, що максимальне зниження жорсткості (більш ніж у 400 разів) відбувається при другій стадії захворювання в периферійній ділянці (розташованій під субхондральним шаром, в зв‘язку з чим застосування артропластики і міжвертлюжної остеотомії при 2, 3 і 4 стадіях у пацієнтів з асептичним некрозом голівки стегнової кістки вважається недоцільним.
Вывод
1. Спонгіозна тканина голівки стегнової кістки в нормі у напрямку, близькому до прикладення максимального фізіологічного навантаження, має досить високу і стабільну жорсткість, яка зменшується від вершини голівки до центру. При цьому її патологічні зміни внаслідок АНГСК, як при другий, так і при третій стадії захворювання, приводять до значного (як мінімум на порядок) зниження її міцності і жорсткості по всьому обєму верхньої половини сфери голівки стегнової кістки.
2. Порівняльна оцінка міцнісних і жорсткісних характеристик показала, що максимальне зниження жорсткості (більш ніж у 400 разів) відбувається при другій стадії захворювання в периферійній ділянці (розташованій під субхондральним шаром, в зв‘язку з чим застосування артропластики і міжвертлюжної остеотомії при 2, 3 і 4 стадіях у пацієнтів з асептичним некрозом голівки стегнової кістки вважається недоцільним.
3. Розроблено і впроваджено в клінічну практику нові вітчизняні, біполярний і тотальний, конструкції ендопротезів кульшового суглоба системи “ОРТЭН”.
4. Визначені показання до диференційованого ендопротезування кульшового суглоба при АНГСК. Ендопротезування біполярним ендопротезом показано при другій стадії АНГСК, ендопротезування тотальнbм ендопротезом показано при третій та четвертій стадії перебігу хвороби.
5. Розроблено методики застосування та інструментарій для первинного ендопротезування кульшового суглоба біполярним і тотальним ендопротезами “ОРТЭН” при лікуванні АНГСК.
6. Аналіз результатів диференційованого ендопротезування кульшового суглоба при АНГБК за розробленими методиками показав, що добрі результати отримані в 95,8 %, задовільні в - 4,2 % хворих, при цьому середній термін лікування склав 109,95±6,85 днів, а працездатність удалося відновити у 20 % інвалідів, що знаходяться під наглядом.
8. Олейник А.Е. Первичное эндопротезирование тазобедренного сустава при асептическом некрозе головки бедренной кости // В кн.:“Актуальные вопросы травматологии и ортопедии” Тез.докл.конф.- Кривой Рог, 1995. -С. 59-60.
9. Лоскутов О.Є., Олійник О.Є. Первинне ендопротезування як засіб медичної та соціальної реабілітації хворих на асептичний некроз голівки стегнової кістки // В кн.: “Реабілітація хворих з захворюваннями опорно-рухового аппарату” Матер. конференції. - Вінниця, 1995. -С.66-69.
10. Олейник А.Е. Эндопротезирование как метод реабилитации больных с асептическим некрозом головки бедренной кости // В кн.:“ К 200-летию областной клинической больницы им И.И.Мечникова.” Сборник научно-практических статей. - Днепропетровск, 1998 -С.106-107.
11. Олейник А.Е. О свойствах головки бедренной кости в норме // В кн.:“Наука і освіта 98” Матер. конференції. - Дніпропетровськ - Одеса -Кривий Ріг - Київ - Харків - Дніпродзержинськ. - Т. 25 - С.1062.
12. Олейник А.Е. К обоснованию выбора методов оперативного лечения при асептическом некрозе головки бедренной кости // В кн.: “Наука і освіта 98” Матер. конференції. - Дніпропетровськ - Одеса - Кривий Ріг - Київ - Харків - Дніпродзержинськ. - Т. 25 - С.1063.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
