Науково обґрунтована та експериментально перевірена методика навчання п"ятикласників будувати тексти, яка, будучи зорієнтована на всі фази мовленнєвого акту, сприяє реалізації принципів перспективності та наступності у формуванні текстотворчих умінь.
При низкой оригинальности работы "Перспективність і наступність у формуванні текстотворчих умінь в учнів початкових і 5 класів загальноосвітньої школи", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Одним із основних принципів реалізації Державної національної програми "Освіта" ("Україна ХХІ століття") є “безперервність освіти, що відкриває можливість для постійного поглиблення загальноосвітньої та фахової підготовки, досягнення цілісності і наступності у навчанні та вихованні; перетворення набуття освіти у процес, що триває упродовж всього життя людини”. Урахування недоліків в оволодінні молодшими школярами, учнями середніх класів, старшокласниками i, нарешті, випускниками середніх шкіл уміннями й навичками мовленнєвого спілкування викликає підвищений практичний інтерес до дослідження проблеми перспективності i наступності щодо змісту тієї частини чинної програми середньої загальноосвітньої школи "Рідна мова", яка визначає суть роботи над формуванням в учнів умінь самостійно будувати звязні висловлювання. Дослідження типових недоліків висловлювань, створюваних учнями 5 класу, дає підстави зробити висновок, що навчання пятикласників складати тексти недостатньо спирається на ті лінгводидактичні засади розвитку звязного мовлення, на яких ґрунтується навчання рідної мови учнів у початкових класах. Вона зумовлена, по-перше, сучасними тенденціями в розвитку лінгвістики, психолінгвістики i лінгводидактики, що стосуються методики навчання мови на діяльнісно-комунікативних засадах, зокрема роботи над формуванням текстотворчих умінь і навичок учнів 4(3) i 5 класів, а, по-друге, недостатньою розробленістю проблем наступності і перспективності щодо формування текстотворчих умінь i навичок учнів 4(3) та 5 класів у теоретичному та методичному аспектах, наслідком чого є недостатнє вміння школярів створювати звязні висловлювання, спричиняє загальний низький рівень мовленнєвих умінь i навичок випускників середньої школи. Гіпотеза дослідження: ефективність формування у пятикласників умінь будувати звязні висловлювання підвищиться, якщо методика навчання створювати текст спиратиметься на відпрацьовані в початковій школі текстотворчі вміння та спеціально розроблену систему вправ, яка засобами аналітико-синтетичних дій з різними структурними елементами тексту сприятиме осмисленню, усвідомленню й поглибленню знань i вмінь, необхідних для продукування висловлювань та удосконалення мовлення в цілому.Необхідним підґрунтям формування таких умінь мають стати здобуті в початковій ланці текстологічні знання і вміння. Ефективність навчання складати тексти досягається шляхом цілеспрямованого та послідовного формування й удосконалення необхідних текстотворчих умінь на основі використання системи відповідних вправ, застосовуваної у процесі вивчення лексико-граматичного та граматико-орфографічного матеріалу, а також безпосередньо на уроках розвитку звязного мовлення.
Вывод
На основі результатів дослідження зроблено такі висновки: 1. Розвиток звязного мовлення пятикласників, організований відповідно до теорії мовленнєвої діяльності, повинен спиратися на відпрацьовані в початковій школі текстотворчі вміння. Необхідним підґрунтям формування таких умінь мають стати здобуті в початковій ланці текстологічні знання і вміння.
2. Ефективність навчання складати тексти досягається шляхом цілеспрямованого та послідовного формування й удосконалення необхідних текстотворчих умінь на основі використання системи відповідних вправ, застосовуваної у процесі вивчення лексико-граматичного та граматико-орфографічного матеріалу, а також безпосередньо на уроках розвитку звязного мовлення. Завдання до цих вправ повинні бути орієнтовані на визначені у психолінгвістиці чотири фази структури мовленнєвої діяльності.
3. Дослідна робота показала, що результативність формування текстотворчих умінь забезпечується за умови дотримання таких вимог: опори на здобуті пятикласниками в початковій ланці навчання відомості про текст, тему, основну думку, заголовок, структурні частини тексту, абзац, засоби міжфразового звязку;
формування у пятикласників поняття про мікротеми тексту та темо-рематичні звязки у реченнях тексту, а також відпрацювання в них уміння прогнозувати текст шляхом визначення його мікротем та розкриття їх у процесі продукування висловлювання;
реалізації в навчанні ідеї комунікативної спрямованості мовлення (створення й використання мовленнєвих ситуацій, які сприяють осмисленню учнями мети та умов спілкування);
врахування взаємозвязку в навчанні продукувати тексти різних типів, зокрема опису та розповіді, а також роздумів різних видів (доведення, пояснення);
систематичного, планомірного, цілеспрямованого характеру проведення аналітичних і синтетичних видів робіт, з особливою увагою до: а) змістового, композиційного, мовного аналізу текстів-зразків з опорою на здобуті в початковій ланці текстологічні знання; б) усного та писемного продукування текстів різних стилів і типологічних значень з опорою на сформовані в пятому класі текстологічні вміння будувати речення тексту-розповіді та тексту-опису з урахуванням темо-рематичних звязків, використання засобів міжфразного звязку з урахуванням зазначених звязків, створення роздумів різних видів.
4.Теоретичні положення дослідження та ефективність методичних рекомендацій перевірено експериментально. Результати експерименту підтверджують, що розроблена методика формування текстотворчих умінь пятикласників з опорою на здобуті в початковій ланці текстологічні знання дає змогу удосконалювати процес навчання учнів створювати висловлювання різних типологічних значень є результативною, а, отже, доцільною.
Виконана робота дала можливість спроектувати й інші проблеми, що становлять інтерес для майбутніх досліджень. Найбільш перспективною з-поміж них, на нашу думку, є введення до навчальної програми поняття про темо-рематичні звязки у реченнях тексту та формування у школярів уміння визначати такі звязки та враховувати їх у процесі самостійного творення текстів, зокрема таких, де поєднуються різні типи мовлення.
Список литературы
Основні положення дисертаційного дослідження відображено в таких публікаціях автора: Матеріали до уроків української мови для 5-7 класів шкіл з українською мовою навчання (І-ІІІ чверті) // Українська мова і література в школі. - 1993.- №8.-С.3-56, № 10,-С.13-53, № 12.-С.3-57 (у співавторстві).
Матеріали до уроків української мови для 5-7 класів (IV чверть) // Дивослово.- 1994.-№2.-С. 23-62 (у співавторстві).
