Перспективні напрями екологічних досліджень слухачів МАН у Волинській області - Учебное пособие

Волинська обласна Мала академія наук ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ ЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ СЛУХАЧІВ МАН У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ Перспективні напрями екологічних досліджень слухачів МАН у Волинській області/ Л. Рецензенти: Богдан С.К., кандидат філологічних наук, професор, завідувач кафедри історії та культури української мови Волинського національного університету імені Лесі Українки, завідувач науково-методологічної лабораторії Волинської обласної МАН; Малімон Л.Я., кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної та соціальної психології Волинського національного університету імені Лесі Українки, завідувач науково-методологічної лабораторії Волинської обласної МАН. Видання вміщує матеріали щодо основних актуальних екологічних проблем Волинської області та можливих шляхів їх подолання.На всіх етапах історії розвитку людина перебувала у найтіснішому взаємозвязку з природою. І в наш час, в епоху інтенсивного розвитку науки і техніки, усіх галузей господарського і духовного життя людства цей звязок не тільки не послабився, а зміцнів і набув нових форм.

На перших етапах свого становлення людина користувалася благами природи, не змінюючи помітно природного середовища. Протягом останніх двох-трьох століть її вплив на природу значно посилився, внаслідок чого місцями відбувся штучний перерозподіл води і суші, дещо змінився кількісний і якісний склад рослинного і тваринного світу. Цей вплив значно сприяє поліпшенню умов життя людства.

Але, на жаль, є й інший, негативний бік діяльності людини. Це, по-перше, дедалі інтенсивніше використання всіх природних багатств - корисних копалин, будівельних матеріалів, рослинних та тваринних ресурсів, ґрунтів тощо; по-друге - забруднення навколишнього середовища (водних джерел, ґрунтів, атмосферного повітря) різними відходами промислових підприємств, побутовими викидами, хімічними речовинами, які застосовуються у сільському та лісовому господарствах тощо.

Виснаження природних багатств і забруднення навколишнього середовища різними речовинами, серед яких є й отруйні, такі, що їх природа не може асимілювати, набуло тепер настільки загрозливих масштабів, що викликає серйозне занепокоєння всього людства. Гостро постала проблема охорони природи [4].

Критична неврівноваженість екологічної trialції в Україні змушує далекоглядних людей задуматися над можливим майбутнім своїх нащадків. Як житимуть люди через сотню років, чи зможуть дихати у загазованій атмосфері, чи ростимуть мутовані рtrialи на забруднених ґрунтах і чи придатною для пиття буде вода у природних водоймах? Ці всі питання вже можна назвати риторичними за умови незмінного руху техногенного прогресу людства вперед. Якщо людина не озирнеться і не побачить, що нищить природу, а trialне, не

4 зрозуміє неприпустимості такого ставлення до природних багатств, то дуже швидко зруйнує ту бездоганну систему, яка дала homo sapiens життя та забезпечувала стабільне існування. Людині потрібно перебудувати свій світогляд: від антропоцентричного типу мислення, при якому в центрі життя людини стоїть її головна цінність - власне “Я”, еволюціонувати до екологічного мислення, при якому людина сприймає себе як невідємну частину природи, цінує її і поважає. Екологічне мислення повинне виховуватися змалку і супроводжувати людину все життя. Вже зараз люди починають помічати свій згубний вплив на оточуючий світ, після чого приходить розуміння необхідності змін. Для цього мають бути такі передумови: - люди повинні бути обізнані з реальною екологічною ситуацією у світі, країні та регіоні;

- кожній людині потрібно визначитися, в якому світі вона хоче жити, розуміючи при цьому, що часу для роздумів залишилося не так і багато;

- людині потрібно запропонувати альтернативні моделі поведінки та можливі шляхи подолання екологічної кризи, хоча б на персональному рівні.

Тільки тоді, коли кожна людина відчує необхідність покращити світ навколо себе, розпочнеться нова ера екологічно свідомих громадян світу.

Проте, на нашу думку, екологічне мислення (яке є рушієм прогресу формування природоохоронної свідомості людства) необхідно виховувати в дітях вже з перших класів. Сьогодні у школах активно популяризується ідея екологічного гуманізму (за В.О.Сухомлинським) на уроках біології, але незважаючи на постійні вкраплення екологічних тем у навчальний процес, все ж цього недостатньо, щоб повною мірою виявити недосконалість природоохоронної діяльності людства. Дуже часто поодинокі екологічні уроки не в змозі впоратися з важливою просвітницькою місією. Ці заняття губляться у різноманітті наших освітніх програм і просто не здатні здійснити перебудову світогляду школяра. Допомогти вчителям загальноосвітніх навчальних закладів у нелегкій, але необхідній просвітницькій роботі покликане позашкілля. Яскравим прикладом результативної роботи в позашкільній освіті є діяльність

5

Малої академії наук. Школярі, які займаються в секціях Малої академії наук мають змогу навчатися за авторськими прогресивними програмами, поглиблено вивчаючи окремі теми.