Напрями інвестування коштів домогосподарств країни. Аналіз їх вкладення у фінансові інструменти та нерухомість. Переваги та перешкоди застосування державно-приватного партнерства для залучення фінансових ресурсів у розвиток Карпатського регіону.
При низкой оригинальности работы "Перспективи залучення фінансових ресурсів домогосподарств у розвиток територіальних громад Карпатського регіону", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Проте науковці здебільшого розглядають фінанси домогосподарств із позиції інвестування у фінансові інструменти та нерухомість, залишаючи поза увагою можливість вкладення цих коштів у розвиток територіальної громади, у межах якої перебуває домогосподарство. Разом із тим банківський депозит як інструмент інвестування коштів має свої недоліки: відсоткові ставки по депозитах демонструють спадну тенденцію (середньозважені процентні ставки в національній валюті знизилися з 20% у березні 2015 р. до 11,3% у вересні 2017 р.) [1]; у разі дострокового закриття депозиту практично повністю втрачаються відсотки; рівень інфляції та податок на доходи фізичних осіб, яким оподатковують дохід, отриманий від розміщення коштів на банківський депозит, мінімізують реальний дохід від вкладення коштів у банк; у разі банкрутства банку отримання гарантованого відшкодування може тривати кілька років, упродовж яких гроші не тільки не будуть приносити доходу [2], а й утрачатимуть свою вартість унаслідок інфляції. У домогосподарствах, в яких основним джерелом доходів є дохід від самостійної трудової зайнятості (7,5% усіх домогосподарств країни), середньомісячний обсяг грошових витрат на банківські депозити та валюту в 2016 р. збільшився (незважаючи на зменшення у 2015 р.) порівняно з 2014 р. на 16,0% і становив 249,74 грн. у розрахунку на одне господарство, а в нерухомість (купівлю, капітальний ремонт, будівництво нової нерухомості) - на 12,2% (25,70 грн.). І, незважаючи на головну причину такого розриву, якою були витрати на ведення особистого підсобного господарства (перевищення за цією статтею становило вісім разів), саме домогосподарства сільської місцевості майже на 30% більше коштів (у середньому за місяць в розрахунку на одне домогосподарство) скеровували у фінансові інструменти (головним чином, на банківські депозити та купівлю валюти), ніж міські домогосподарства. У структурі грошових витрат частка витрат домогосподарств у міській та сільській місцевості на нерухомість (купівлю, будівництво, капітальний ремонт) були практично однакові (0,5% та 0,4% за місяць у середньому в розрахунку на одне домогосподарство відповідно).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
