Показники продуктивності насаджень модрини у різних грунтово-кліматичних умовах України, доцільність ширшого її використання для створення лісосировинних плантацій. Максимальні показники середньої зміни запасу модринових насаджень у віці 40 років.
При низкой оригинальности работы "Перспективи використання модрини для створення лісосировинних плантацій в умовах України", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
На території рівнинної частини України модрина є інтродуцентом і в лісових насадженнях росте на обмежених площах, хоча відзначається швидким ростом і має перевагу за таксаційними показниками над автохтонними деревними породами (Belelia & Debryniuk, 2017; Debryniuk & Belelia, 2016; Debryniuk, 2016; Debryniuk et al., 2016). Досліджували насадження за участю модрини у Карпатах, Західному Лісостепу, Західному та Східному Поліссі, а також використали дані інших авторів, які вивчали особливості росту і розвитку насаджень модрини в умовах України (Hordiienko, Bondar & Hordiienko, 2001; Nikitin, 1966; Stakheiko, 1962; Belelia & Debryniuk, 2017). Найвищим показником середньої зміни запасу (15,9 м3/га за рік) і високим класом бонітету (Іе) відзначається 14-річне насадження гібридної модрини в кв. Лісові культури дещо старшого віку (32-40 років) відзначаються трохи нижчими класами бонітету (І-Іс) та меншими показниками середньої зміни запасу (табл. Найвищими показниками продуктивності (середня зміна запасу 12,3 і 13,5 м3/га за рік) характеризуються насадження модрини японської (насаджень гібридної модрини такого віку не виявлено).У насадженнях 8-20-річного віку найінтенсивнішим ростом відзначається модрина гібридна (If-Ie класи бонітету). Модрини європейська та японська у цьому віковому діапазоні ростуть дещо менш інтенсивно (Ib - Id класи бонітету). У насадженнях 51-70-річного віку модрина європейська продовжує інтенсивний ріст (P-Id класи бонітету), який загалом визначається трофністю лісорослинних умов. У стиглих і перестійних деревостанах модрина зберігає високу інтенсивність росту, хоча росте лише за Іа-Іь класами бонітету. Насадження модрини в Поліссі, Лісостепу та Карпатах в умовах вологих і свіжих сугрудів і грудів, починаючи з другого класу віку, відзначаються високими запасами стовбурової деревини, зберігаючи високу інтенсивність росту до перестійного віку, що, поряд з високою якістю деревини, робить їх перспективними видами для створення як традиційних штучних деревостанів, так і плантаційних лісових насаджень.
Вывод
У насадженнях 8-20-річного віку найінтенсивнішим ростом відзначається модрина гібридна (If-Ie класи бонітету). Модрини європейська та японська у цьому віковому діапазоні ростуть дещо менш інтенсивно (Ib - Id класи бонітету).
У культурах 21-50-річного віку модрини японська та європейська дещо знижують швидкість росту (І-Іс класи бонітету). У насадженнях 51-70-річного віку модрина європейська продовжує інтенсивний ріст (P-Id класи бонітету), який загалом визначається трофністю лісорослинних умов. У стиглих і перестійних деревостанах модрина зберігає високу інтенсивність росту, хоча росте лише за Іа-Іь класами бонітету.
Насадження модрини в Поліссі, Лісостепу та Карпатах в умовах вологих і свіжих сугрудів і грудів, починаючи з другого класу віку, відзначаються високими запасами стовбурової деревини, зберігаючи високу інтенсивність росту до перестійного віку, що, поряд з високою якістю деревини, робить їх перспективними видами для створення як традиційних штучних деревостанів, так і плантаційних лісових насаджень.
Перелік використаних джерел
Belelia, S. O., & Debryniuk, Yu. M. (2017). Kultyvuvannia vydiv rodu Larix L. u shtuchnykh nasadzhenniakh Zakhidnoho Polissia Ukrainy. Lviv: Halytska vydavnycha spilka. 444 p. [in Ukrainian]. Debryniuk, Yu. M. (2016). Do pytannia pro dotsilnist stvorennia shtuchnykh nasadzhen modryny ta sosny u Zakhidnomu Lisostepu Ukrainy. Ukrainskyi lis, 1, 75-82. [in Ukrainian].
Debryniuk, Yu. M., & Belelia, S. O. (2016). Formova riznomanitnist i zhyttievyi stan modryny u nasadzhenniakh Zakhidnoho Polissia. Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine: Collection of Research Papers, 14, 117-125. [in Ukrainian].
Debryniuk, Yu. M., Krynytskyi, H. T., & Tselen, Ya. P. (2016). Tekhnolohiia vyroshchuvannia plantatsiinykh lisovykh nasadzhen u Zakhidnomu rehioni Ukrainy. Lviv: Kamula. 160 p. [in Ukrainian]. Fuchylo, Ya. D. (2011). Plantatsiine lisovyroshchuvannia: teoriia, praktyka, perspektyvy. Kyiv: Lohos. 464 p. [in Ukrainian].
Fuchylo, Ya. D., Karpuk, A. I., & Sbytna, M. V. (2016). Shliakhy pidvyshchennia efektyvnosti lisovyroshchuvannia ta vykorystannia derevyny v enerhetychnykh tsiliakh. Kyiv: TSP "Komprynt". 206 p. [in Ukrainian].
Hordiienko, N. M., Bondar, A. O., & Hordiienko, M. I. (2001). Intro- dutsenty v dibrovakh Polissia ta Lisostepu Ukrainy. Kyiv: Urozhai. 448 p. [in Ukrainian].
Hrom, M. M. (2005). Lisova taksatsiia. Lviv: UKRDLTU. 352 p. [in Ukrainian].
Nikitin, K. E. (1966). Listvennitca na Ukraine. Kyiv: Izd-vo USKHA. 332 p. [in Russian].
Redko, G. I. (1984). Lindulovskaia listvennichnaia roshha. Leningrad: LTA. 96 p. [in Russian].
Shvidenko, A. Z., Strochinskii, A. A., Savich, IU. N. (Eds.), et al. (1987). Normativno-spravochnye materialy dlia taksatcii lesov Ukrainy IMOLDAVII. Kyiv: Urozhai. 560 p. [in Russian].
Stakheiko, F. G. (1962). Razvedenie listvennitcy sibirskoi. Moscow: Goslesbumizdat. 72 p. [in Russian].
Svyrydenko, V. Ye., Babich, O. H., & Kyrychok, L. S. (2005). Li- sivnytstvo. Kyiv: Aristei. 544 p. [in Ukrainian].
Yatsyk, P. M., Haida, Yu. I., & Hudyma, V. M. (2017). Osnovy intro- duktsii ta adaptatsii derevno-kushchovykh vydiv roslyn. Ivano-Fran- kivsk: NAIR. 196 p. [in Ukrainian].
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
