Перспективи розвитку міжбанківських розрахунків в Україні - Курсовая работа

2.3 Моделі обслуговування по коррахункахКореспондентські відносини можуть існувати між різними комерційними банками, між комерційними банками і центральним банком держави, а також центральним банком іншої держави, між центральними банками суверенних держав. Як субєкт господарської діяльності банк не може функціонувати без кореспондентських відносин з регіональним управлінням Національного банку України та безпосередньо з іншими банками. Кореспондентські відносини з регіональним управлінням НБУ встановлюються на підставі укладеної угоди про відкриття кореспондентського рахунку для проведення міжбанківських розрахунків комерційного банку з іншими банками. Для оформлення відкриття кореспондентського рахунку комерційного банку керівник та головний бухгалтер банку особисто подають до територіального управління Національного банки за місцезнаходженням банку такі документи[3,37]: а) заяву про відкриття кореспондентського рахунку встановленого зразка (додаток 9); Картка із зразками підписів та відбитка печатки оформляється згідно з додатком 10 до цієї інструкції при заповненні картки слід керуватися таким а) у картку включаються зразки підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства та установчих документів банку надано право розпорядження кореспондентським рахунком та підпису розрахункових документів: право першого підпису належить керівнику банку (філії) та уповноваженим ним особам, право другого підпису належить головному бухгалтеру банку (філії) та особам, уповноваженим керівником банку, зразки підписів керівника та головного бухгалтера комерційного банку (філії) включаються в картку обовязково, право першого підпису не може бути надано головному бухгалтеру та іншим особам, які мають право другого підпису, право другого підпису не може бути надано особам. які мають право першого підпису. б) у разі заміни чи доповнення хоча б одного підпису в тижневий строк подається нова картка із зразками підписів усіх осіб, які мають право першого та другого підпису. в) у разі призначення тимчасово виконуючого обовязки керівника та/або головного бухгалтера подається нова тимчасова картка тільки із зразками підписів цих осіб, засвідчена нотаріально. г) у разі тимчасового надання особі права першого чи другого підпису, а також тимчасової заміни однієї з осіб. уповноважених керівником банку, нова картка не складається, а додатково подасться тимчасова картка тільки із зразком підпису тимчасово уповноваженої особи із зазначенням строку її дії. ґ ) адреса, що вказана в картці із зразками підписів та відбитка печатки, має відповідати місцезнаходженню власника кореспондентського рахунку та адресі, зазначеній у статуті (положенні): д) у картку із зразками підписів та відбитка печатки обовязково включається зразок відбитка печатки банку (філії). е) у разі тимчасової відсутності печатки в новоствореного комерційного банку (філії), а також у звязку з реорганізацією, зміною найменування чи підпорядкованості, спрацьованістю чи втратою печатки керівник або уповноважена ним особа територіального управління Національного банку на підставі письмового звернення власника кореспондентського рахунку надає йому необхідний строк для виготовлення печатки.Підставою для закриття кореспондентського рахунку комерційного банку може бути [3,38]: а) рішення вищого органу управління комерційного банку про реорганізацію чи ліквідацію; Днем закриття коррахунку вважається дата, що зазначена в заяві про закриття коррахунку. Справа з юридичного оформлення кореспондентського рахунку комерційного банку (філії) залишається у територіальному управлінні Національного банку.в) прозорість системи розрахунків (розрахунки між банками здійснюються під контролем НБУ, тому виключена присутність «приватного» інтересу. Національний банк має право отримувати від комерційного банку всю звітність та вимагати необхідну інформацію як від банку в цілому, так і від його окремих установ; установлювати регламент обслуговування кореспондентського рахунку; вимагати відповідності технології обробки платежів у програмній системі банку потребам СЕП, сумісності програмно-технічних та організаційних засобів комерційного банку з цією системою; здійснювати безспірне списання (стягнення) коштів із консолідованого кореспондентського рахунку комерційного банку у випадках, передбачених чинним законодавством України. Крім цього, НБУ зобовязаний щоденно надавати виписку з рахунку та контролювати проходження електронних розрахункових документів і надавати інформацію про це на вимогу комерційного банку, підтримувати належний стан програмного забезпечення та нормативно-довідкової бази СЕП і своєчасно передавати комерційному банку інформацію про їх зміни тощо. Так, комерційний банк має: забезпечувати чітке здійснення міжбанківських розрахунків через кореспондентський рахунок з дотриманням правил, установлених Національним банком; виконувати вимоги Національного банку щодо сумісності та надійності програмно-технічних і організаційних засобів, форм і порядку надання інформації; своєчасно подавати з

СОДЕРЖАНИЕ

Вступ

1. Кореспондентські відносини як основа міжбанківських розрахунків

1.1 Порядок відкриття коррахунку в НБУ

1.2 Процес закриття коррахунку

2. Характеристика міжбанківських розрахунків, їх облік і організація

2.1 Схема здійснення міжбанківських розрахунків

ВСТУП

Важливим елементом грошових розрахунків є міжбанківські розрахунки. Вони є обовязковою передумовою міжгосподарських розрахунків, що здійснюються між економічними субєктами - клієнтами різних банків або різних філій одного банку. В цих випадках виникає потреба переказувати кошти з банку платника в банк одержувача.

Крім того, між банками як самостійними економічними субєктами виникає багато відносин, які зумовлюють їх власні взаємні платежі - міжбанківські кредитні відносини, купівля-продаж валюти, цінних паперів, надання послуг тощо.

Тому без добре організованої, надійної, ефективної системи міжбанківських розрахунків не можуть успішно здійснюватися міжгосподарські розрахунки і функціонувати банківська система взагалі.

Міжбанківські розрахунки - це система виконання і регулювання платежів за грошовими вимогами і зобовязаннями, які виникають між банківськими установами в процесі їхньої діяльності.

Для забезпечення міжбанківських розрахунків створюються спеціальні платіжні системи. Їх організація в різних країнах неоднакова, що зумовлено традиціями, рівнем розвитку банківської справи, масштабами запровадження новітніх компютерних технологій у банківську практику тощо. Україна відносно недавно приступила до розбудови своєї банківської системи.

Однак, вивчивши кращий світовий досвід та запровадивши найсучасніші компютерні технології, вона створила досить оперативну, ефективну й надійну систему міжбанківських розрахунків - Систему електронних платежів (СЕП), що відповідає світовим стандартам.

Ця система розбудована на державному рівні, оскільки ініціатором і організатором її був НБУ. Через неї здійснюється переважна частина міжбанківських розрахунків в Україні, вона спроможна задовольнити потреби в розрахунках усіх банків.

Крім Системи електронних платежів, міжбанківські розрахунки можуть здійснюватися і через інші системи, а саме: - внутрішньобанківську платіжну систему (ВПС);

- комбінацію систем ВПС і СЕП;

- міжнародні системи електронних розрахунків, наприклад SWIFT;

- двосторонні прямі кореспондентські відносини.

Головним призначенням кожної з названих систем є якнайшвидше транспортування розрахункових документів між банками та переказування коштів від платника до одержувача.

Для цього банки повинні відкривати один для одного особливі рахунки, які називаються кореспондентськими (коррахунками), та мати недорогу, швидкісну і надійну систему звязку для передавання інформації.