Перспективи розвитку хірургії раку дистального відділу шлунка - Автореферат

Єдиним радикальним методом лікування раку шлунка є хірургічний, але лише 20-30% хворих виконується радикальне втручання. Показники післяопераційної летальності хворих з ускладненими формами значно перевищують такі при радикальних втручаннях з приводу неускладненого раку шлунка. Робота є фрагментом міжкафедральної НДР: “Розробка методів, які підвищують ефективність комбінованого і комплексного лікування злоякісних пухлин основних локалізацій на основі рандомізованих досліджень”, яка виконувалась на кафедрах онкології та онкології, променевих методів діагностики і лікування ФПО Донецького державного медичного університету ім. Автором розроблено спосіб резекції шлунка та проведено його впровадження у схему комплексного лікування раку дистального відділу шлунка при його ускладненому перебігу. Мета дослідження: підвищити якість життя хворих на рак дистального відділу шлунка і покращити безпосередні та віддалені функціональні результати шляхом розроблення та застосування нових способів реконструкції шлунково-кишкового тракту.В Донецькому обласному протипухлинному центрі виконані різні за обсягом дистальні резекції 1121 хворому на рак антрального відділу шлунка в період з 1986 по 1999 рр. За розробленими у клініці способами виконано 810 субтотальних резекцій з ізоляцією кукси шлунка від вільної черевної порожнини, 132 хворим виконана субкардіальна резекція шлунка з параперитонізацією і за загальноприйнятою методикою Більрот-II з ентеро-ентероанастомозом - 179 хворим. В ході проведеного дослідження встановлено, що у хворих, які перенесли субкардіальну резекцію, перша і друга стадії пухлинного процесу виявлені тільки серед чоловічої групи, однак статистично значущої відмінності розподілу хворих, які перенесли субкардіальну резекцію, за стадіями захворювання у залежності від статі, не виявлено (p=0,13). На другому місці за частотою зустрічання у хворих, які перенесли дистальну субтотальну або субкардіальну резекції шлунка, були виявлені метастази в яєчники - 14 (1,5±0,4%) і парієтальну очеревину - 14 (1,5±0,4%) випадків. Встановлено, що найчастіше у структурі ускладнень спостерігалась патологія скипаючої системи крові - 45,8±5,9%, причому у жінок статистично значущо (p=0,045) частіше (21 хвора), ніж у чоловіків (12 пацієнтів), відношення ризиків (ВР)=2,1 (ВІ 1,1-4,3); ускладнення збоку органів черевної порожнини (27 хворих - 37,5±5,9%) практично з однаковою частотою (відмінність не є статистично значущою, p=0,87) діагностовані як серед чоловіків, так і серед жінок (14 і 13 спостережень, відповідно). У хворих після субтотальної резекції шлунка з обгортанням, активна моторна діяльність кукси і гастроентероанастомозу констатована у 424 (66,7±1,9%) пацієнтів, у той час як у хворих, які перенесли резекцію шлунка за Більрот-II, вона відзначена лише у 37 (27,2±3,8%) (відмінність статистично значуща на рівні р<0,001).В дисертації подано теоретичне обґрунтування і нове рішення наукової проблеми - хірургічного лікування хворих на рак дистального відділу шлунка шляхом створення і застосування нових гастроєюнопластичних способів субтотальної і субкардіальної резекції шлунка, що дозволяє підвищити резектабельність до 50,1±0,6%, забезпечити функціональну надійність гастроентероанастомозу, знизити частоту післяопераційних і віддалених постгастрорезекційних ускладнень, відсоток інвалідизації хворих. Розроблені способи субтотальної і субкардіальної резекції шлунка при раку його дистального відділу забезпечують зниження (p<0,01) загальної частоти найближчих післяопераційних ускладнень, у порівнянні з традиційною операцією за Більрот-II на 9,1% (ВІ 2,4%-16,5%) від 28,5% (ВІ 22,1%-35,3%) до 19,4% (ВІ 17%-22%), головним чином за рахунок відсутності неспроможності швів малої кривизни, зони гастроентероанастомозу і зниження кількості гнійно-септичних ускладнень завдяки отриманому ефекту параперитонізації. Субтотальна і субкардіальна дистальні резекції шлунка в комбінації із запропонованими способами гастроєюнопластики у хворих на рак дистального відділу шлунка забезпечують високу функціональну ефективність анастомозу завдяки вільній перистальтиці петлі тонкої кишки з її брижею, які обгортають куксу шлунка, вперше сформовану малу кривизну і лінію гастроентероанастомозу. Дистальна резекція шлунка з функціонально активною гастроєюнопластикою у хворих на рак дистального відділу шлунка дозволяє розширити показання до її виконання і знижує кількість ускладнень при високих факторах ризику, таких як анемія, стеноз вихідного відділу шлунка у вікових групах понад 50 років, в осіб з ускладненими формами раку і супутньою патологією. Вибір обсягу видаляючої частини дистального відділу шлунка залежить від локалізації, форми росту і гістоструктури пухлини: показаннями до виконання субтотальної дистальної резекції шлунка є переважно антральна локалізація, екзофітний або змішаний ріст і помірний ступінь диференціювання пухлини; субкардіальну дистальну резекцію шлунка доцільно здійснювати при ендофітному і змішаному типі росту, низькому ступені дифере

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ