Перспективи розвитку і розміщення господарського комплексу Житомирської області - Курсовая работа

ЗМІСТ Вступ 1 Роль та значення господарчого комплексу у розвитку економіки Житомирської області 2 Передумови розвитку та розміщення господарчого комплексу на території (історичні, природні, демографічні, екологічні) 3 Сучасна галузева структура і рівень розвитку господарського комплексу 4 Територіальна структура господарства області 5 Участь області у внутрішньодержавному територіальному поділі праці та економічних зв’язках 6 Проблеми та перспективи розвитку і розміщення господарського комплексу області Висновок Список використаної літератури ВСТУП Курсова робота показує, наскільки глибокими і фундаментальними є знання, що набуті студентами при вивченні курсу, характеризує вміння самостійно досліджувати окремі питання теми. Необхідно врахувати соціально-економічні зміни, які відбуваються в нашому суспільстві на сучасному етапі, нові підходи в економіці, в розміщенні виробництва, в системі управління господарським комплексом. 1 РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ГОСПОДАРЧОГО КОМПЛЕКСУ У РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ Агропромисловий комплекс Житомирської області включає сировинну, переробну й обслуговуючу ланки. Основна його сфера - сільське господарство - має зерново-картоплярсько - льонарсько-хмелярський напрям у поєднанні з мясо-молочним тваринництвом на Поліссі і зерново-буряківничий напрям з молочно-мясним тваринництвом - у лісостеповій зоні. В загальному обсязі валової продукції сільського господарства на тваринництво припадає 45 %, рослинництво- 55 %. Основні залізниці: Київ-Львів, Київ - Брест, Санкт-Петербург - Одеса, Овруч-Шепетівка та ін. Найбільші залізничні вузли: Коростень, Житомир, Бердичів, Новоград-Волинський, Овруч. Триває відселення з районів, де життя і виробнича діяльність населення внаслідок високого рівня радіації неможливі. 2 ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ТА РОЗМІЩЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ НА ТЕРИТОРІІ (ІСТОРИЧНІ, ПРИРОДНІ, ДЕМОГРАФІЧНІ, ЕКОЛОГІЧНІ) Житомирська область утворена 22 вересня 1937 р. Її площа складає 29,9 тис. кв. км (5% від території України). Чисельність працівників обл (міськ) держадміністрацій Чисельність населення (тис. чол.) Територія (тис.км2) Кількість районів 2004 р. 2005 р. 2006 р. 686,5 686,5 686,5 1330,1 29,9 23 Населення області становить 1432,7 тис.; міське населення 806,3 тис. осіб (56,3%), сільське - 626,4 тис. осіб (43,7%). Серед районів найбільшу кількість населення мають Овруцький - 71,5; Житомирський - 67,0; Новоград-Волинський - 53,0; Малинський - 55,2 тис. осіб, найменша чисельність у районах: Народницькому - 10,5; Брусиловському - 18,3; Луганському - 21,3 тис. осіб Адміністративно-територіальний устрій: складається з 23 районів, 9 міст, у тому числі 4 - обласні підпорядкування (Житомир, Бердичів, Коростень, Новоград-Волинський), 45 селищ міського типу і 1631 сільських населених пунктів. Після возз’єднання правобережної України з Росією в 1793 р. територія Житомирщини входила до складу Волинської губернії, заснованої в 1797 р. Її центром спочатку був визначений Новоград-Волинський, але вже в 1804 р. губернською «столицею» став Житомир. Серед галузей промисловості найбільший розвиток одержали легка і фарфоро-фаянсова промисловість, хімічне машинобудування, виробництво будматеріалів, деревообробна і целюлозно-паперова промисловість, а також харчова промисловість. Житомирщині чимало великих озер. Що ведуть підприємства Житомирської області: АТ Станкоуніверсалмаш (м. Житомир) - токарні багатошпіндельні автомати і напівавтомати, автоматичні лінії, устаткування для розфасовки харчових продуктів; універсальні металоріжучі і деревообробні верстати; АТ фірма Беверс (р. Пасажирообіг зріс на 2,1% і становив 1066,6 млн. пасажиро-кілометрів.В свою чергу автотранспортом перевезено 74,1 млн. пасажирів, що на 12,3% перевищує аналогічний показник минулого року. Зростання пасажирообігу становить 15,5% і досягло 983,6 млн. пасажиро-кілометрів.Залізниці перетинають територію області головним чином у широтному напрямі, що обумовлено розташуванням області між промисловим Донбасом