Професійні навички фахівця із технології жирів, парфумерно-косметичних продуктів. Історія НУХТ як провідного навчального закладу з підготовки фахівців в цій сфері. Сучасний стан оліє-жирового виробництва. Перспективи працевлаштування випускників.
При низкой оригинальности работы "Перспективи підготовки фахівця-технолога для оліє-жирового виробництва", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Навчальна практика - це практика формування суб’єктів суспільства. Навчальна ознайомча практика студентів 2-го курсу Національного університету харчових технологій факультету Технології мясо-молочних та парфумеро-косметичних продуктів спеціальності Технологія жирів і жирозамінників денної форми навчання проводиться згідно навчального плану за напрямком підготовки 6.051701 Харчова технологія та інженерія. Керівництво навчальною практикою студентів здійснюється викладачем університету відповідного факультету. Мета навчальної практики: ознайомлення з особливостями підготовки фахівців у галузі технологій жирів та парфюмерно-косметичних продуктів, тенденціями світового ринку у їх виробництві та реалізації, підприємствами, що певною мірою спеціалізуються на виробництві олієжирової та парфюмерно-косметичної продукції, сферами майбутнього працевлаштування. Завдання навчальної практики: створення уявлення у студентів про майбутню спеціальність, значення олієжирової та парфюмерно-косметичної продукції у структурі попиту на ринку України, можливі місця працевлаштування. 1.Професійні навички фахівця-технолога із технології жирів та парфумеро-косметичних продуктів Найважливіше завдання оліє-жирового комплексу України в умовах ринкової економіки - подальше вдосконалення технології й техніки і забезпечення сучасної організації виробництва, що дозволяють виготовлення конкурентоспроможної продукції щодо найвищих вимог функціональної та харчової цінності. НУХТ - провідний навчальний заклад з підготовки фахівців нового покоління 2.1 Історія виникнення університету 1930 рік - на базі цукрових факультетів Київського політехнічного та Камянець-Подільського інститутів і Смілянського інституту цукрової промисловості створено Київський інститут цукрової промисловості (КІЦП), який мав два факультети: хімічний (цукровий) та механічний (устаткування цукроварень), де навчалося близько 400 студентів.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
