Інноваційна діяльність як основоположний стрижень в управлінні підприємством, що забезпечує його сталий економічний розвиток, об’єкт інвестування, її поняття, цілі, завдання та аналіз. Особливості стану інвестиційно-інноваційної моделі розвитку України.
Сучасна динамічно мінлива світова економіка потерпає від негативних наслідків глобальної фінансово-економічної кризи. Очевидно, що для забезпечення ефективного функціонування у ринковій економіці постає проблема формування механізму управління інноваційним розвитком і підвищенням інноваційної активності підприємств. Вони в кінцевому рахунку визначають зростання доходу підприємців, а також підвищення стандартів рівня життя населення. У міру того як нові наукові розробки та технології стають засадничими складовими національної сили держави, розвинені країни знаходять різноманітні можливості для підтримки та розвитку інновацій. Актуальність даної теми полягає в тому, що на сьогоднішній день інноваційна діяльність - це основоположний стрижень в управлінні підприємством, який повинен забезпечувати сталий економічний розвиток підприємства, підвищення конкурентоспроможності виробленої ним продукції і послуг, що надаються.В економічній літературі термін «інновація» інтерпретується як перетворення потенційного науково-технічного прогресу в реальний, який втілюється в нових продуктах і технологіях. Шумпетером ще у 1913 р. у праці "Теорія економічного розвитку" розуміння цього процесу як такого, що складається з пяти основних варіантів: • введення нового товару (товару, з яким не знайомий споживач, або товару нового виду); Відповідно до міжнародних стандартів, інновація визначається як кінцевий результат інноваційної діяльності, який дістав втілення у вигляді нового або удосконаленого продукту, впровадженого на ринку, нового або удосконаленого технологічного процесу, що знайшов використання у практичній діяльності. Приблизно так трактується це поняття і в більшості сучасних словників та довідників, наприклад: "Інновація - це процес, у ході якого винахід чи відкриття доводиться до стадії практичного застосування і починає давати економічний ефект, новий поштовх науково-технічних знань, що забезпечують ринковий успіх" або: "Інновація - це процес, спрямований на створення, виробництво, розвиток та якісне удосконалення нових видів виробів, технологій, організаційних форм". Закон України “Про інноваційну діяльність” від 04.07.2002 № 40-IV трактує інновації як “новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоспроможні технології, продукцію або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери”.Аналіз структури інноваційних витрат у 2010 році показує, що найбільшу частку серед витрат інноваційного характеру склали витрати на придбання машин та обладнання, повязаних з упровадженням інновацій (62,7%), друге місце посідають інші витрати (23,1%), третє - втрати на дослідження та розробки (12,4%). В якості джерел інвестицій можуть виступати асигнування бюджетів усіх рівнів, іноземні інвестиції, власні кошти організацій, а також акумульовані у формі фінансового капіталу тимчасово вільні засоби організацій, фінансово-кредитних установ і заощадження населення.[5] Зменшення частки амортизаційних відрахувань в інвестиційних ресурсах пояснюється як зменшення їх абсолютної величини, так і відсутністю ефективних механізмів державного контролю над цільовим використанням цих коштів, внаслідок чого значна їх частка спрямовується на цілі, не повязані з інвестуванням. В Україні зменшення частки довгострокових кредитів у капітальні вкладення пояснюється, з одного боку, значними ризиками та низькою ефективністю цих вкладень, наявністю таких сфер вкладення капіталів, як ринок державних цінних паперів та валюти, що призвело, однак, до фінансової кризи; з другого боку, тим, що вітчизняний кредитний ринок має обмежену фінансову базу кредитних установ і недостатньо розвинену систему небанківських фінансових організацій.[2] Вагому частку з них (95,0% від загального обсягу капітальних інвестицій по області) склали капітальні інвестиції в матеріальні активи, в т.ч.: житлові будівлі - 11,4% від загального обсягу капітальних інвестицій, нежитлові будівлі - 13,9% , інженерні споруди - 26,0%, витрати на придбання (створення) машин, обладнання та інвентарю - 32,0%, транспортних засобів - 8,1%, інших матеріальних активів - 2,5%, на довгострокові біологічні активи рослинництва і тваринництва-0,5%.Успішна реалізація завдань соціально-економічного розвитку держави значною мірою залежить від утворення та функціонування ефективної системи активізації інвестиційної діяльності. Для подолання кризових явищ в економіці України та забезпечення високого економічного розвитку надзвичайно важливого значення набуває активізація інвестиційної діяльності, оскільки без цього неможливо підвищити конкурентоспроможність національної економіки, здійснити прогресивні зрушення в її структурі та інтегруватися у світове співтовариство. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми може стати формування організаційно-економічного механізму активізації інвестиційної діяльності, створення сприятливого інвестиці
План
ЗМІСТ
ВСТУП
1. Інноваційна діяльність як обєкт інвестування
2. Стан інвестиційно-інноваційної моделі розвитку України
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
